Уроки з української літератури 8 клас

Поєднання реального з уявним, стилістичні прийоми творення химерного світу в повісті В. Дрозда „Ирій”

Тема. Поєднання реального з уявним, стилістичні прийоми творення химерного світу в повісті В. Дрозда „Ирій”.

Мета: удосконалювати вміння визначати ознаки „химерної прози”, проводити спостереження над художнім текстом; розвивати навички визначення художніх засобів та їхньої ролі у повісті; виховувати почуття гумору, прагнення до самовиховання.

Обладнання: відеозапис пісні „Світлиця” у виконанні В. Зінкевича; фрази з повісті „Ирій”; картина Олександра Кулакова і Наталі Папірної „Дерево життя”.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності. Актуалізація опорних знань.

1. Перегляд відеозапису пісні „Світлиця” у виконанні В. Зінкевича.

2. Слово вчителя.

— Де б не проживала людина, куди б не закинула її доля, але отой „солодкий і коханий дим” рідного краю має завжди бути присутнім, бо все в житті починається з домівки, з батька-матері. Ніжні слова пісні оспівують батьківську оселю, де проходять найкращі дні життя, де батьки навчали розуму своїх дітей змалечку, щоб вони були добрими не тільки до людей, але й до природи, були обережними в житті.

3. Перевірка домашнього завдання.

(Заслуховування усних творів-роздумів на одну із тем: „Вибрати не можна тільки Батьківщину”, „Тільки самого себе не можна відцуратись”.)

II. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.

1. Практикум з теорії літератури.

— Що означає грецьке слово „химерний”?

(Вигаданий, фантастичний, неправдоподібний, дивовижний).

— Як ви розумієте зміст літературознавчого поняття „химерна” повість? Чому повість В. Дрозда „Ирій” відносять до „химерних”?

2. Евристична бесіда.

— Чи повість „Ирій” можна назвати казкою? (Ні, бо йдеться про цілком реалістичні, переважно біографічні, а не казкові події, тільки погляд оповідача на все, що відбувається, філософсько-фантастичний.)

— Поясніть на прикладі повісті „Ирій” зміст поняття „філософсько- фантастична”.

(Цілком реалістичним є прагнення Михайла вирватися з глухого села у великий світ, який уособлює місто, але самою його назвою цього світу — Ирій — автор підкреслює романтику незвіданого.)

— Чому ми не сприймаємо прочитане як брехню чи відвертий глум автора над довірливими читачами?

(Митець веде мову про звичні речі, які в його інтерпретації перетворюються на диво. Тобто, реалізм у „химерній” повісті вдало поєднується з умовністю.)

3. Проблемне питання.

— Чи вважаєте ви, що В. Дрозд щедро й талановито використовує небилицю як основний спосіб створення смішного?

(Учні відповідають методом ПРЕС:

1. Я вважаю, що...

2. Тому що...

3. Наприклад...

4. Отже...)

4. Пізнавальне завдання.

(На дошці записано фрази. Учні повинні вилучити зайву фразу і пояснити свій вибір.

„Зелена корова Манька”, „а в бандеролі, загорнена в газетний папір, — корова Манька”, „мати корову в полі віднесла в череду”, „Манька по черево загрузла в багні”.)

5. Робота в групах.

(Вчитель ділить учнів на 3 групи. Кожна група опрацьовує один із розділів повісті, виписуючи цитати, в яких реальне поєднується з уявним, засоби іронії, гротеску, театральності — із елементами фольклорної, міфологічної поетики.)

6. Звіти представників груп.

(Учні зачитують цитати; трактування згідно з українською міфологією поняття „вирій” (див. урок 59).

7. Творче завдання.

— Спробуйте скласти в стилі „химерної” прози невеличкий розділ про перший день перебування Михайла Решета в місті.

8. Робота з картиною О. Кулакова і Н. Папірної „Дерево життя”.

— Які художні деталі всебічно розкривають назву полотна „Дерево життя”?

— Які образи-символи на ньому ви бачите?

— Чи можна сказати, що картина „Дерево життя” виконана в такому ж „химерному” стилі, як і повість „Ирій”? Аргументуйте свою думку.

9. Рефлексія.

(Учні передають свій стан і настрій від уроку дієсловами теперішнього або майбутнього часу.)

III. Підбиття підсумків.

IV. Домашнє завдання.

Прочитайте оповідання В. Дрозда „Білий кінь Шептало”.