Уроки з української літератури 8 клас

В. Дрозд. „Білий кінь Шептало”. Алегоричний образ коня Шептала

Тема. В. Дрозд. „Білий кінь Шептало”. Алегоричний образ коня Шептала.

Мета: допомогти учням розкрити алегоричний образ коня Шептала, світоглядну глибину твору; розвивати мовлення, мислення учнів; удосконалювати вміння аналізувати художній твір; виховувати прагнення до „самобуття” особистості.

Обладнання: портрет В. Дрозда, картина В. Черватюка „Перші промені”; аудіозапис класичної інструментальної музики; запис на дошці строф із поезії Марії Терези; для кожного учня — три різнокольорові смужки паперу; три ватмани, клей.

Епіграф.

Життя закоротке для щастя, а задовге для терпіння.

Народна мудрість

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності. Актуалізація опорних знань.

1. З'ясування емоційної готовності учнів до уроку („Світлофор”).

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Поетична сторінка. Під звуки класичної інструментальної музики учні зачитують рядки поезії Марії Терези.

Життя — це можливість, скористайся нею.

Життя — це краса, милуйся нею.

Життя — це мрія, здійсни її.

Життя — це виклик, прийми його.

Життя — це повинність твоя насущна, виконай її.

Життя — король лиха, побори все.

Життя — це пісня, доспівай її до кінця.

Життя — це боротьба, стань борцем.

Життя — це прірва невідомого, ступи в неї не боячись.

Життя — це фортуна, шукай цю мить.

Життя таке чудове, не згуби його.

II. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.

1. Слово вчителя.

— Сьогодні на уроці ми розглянемо алегоричний образ коня Шептала, з'ясуємо, який інший образ вгадується під образом головного героя оповідання.

Семантика людської індивідуальності конденсується у словосполученні „білий кінь”. Наші предки вірили в те, що колісницю Сонця возять білі коні. При арконському храмі пошановували білого коня, присвяченого Світовиду. Кельтську богиню творення Епону часто зображували верхи на білому коні. Отже, образ білого коня асоціюється з благородством, вищістю, обраністю.

— Що ж відбувається з головним героєм?

2. Робота в групах.

Вчитель ділить учнів на групи, кожна з яких добирає цитати відповідно до поставленого перед нею завдання.

І група.

Розкрити „соціалізацію душі” (виправдальні підстави для будь-якого стану) головного героя оповідання „Білий кінь Шептало”.

— Внутрішнє мовлення Шептала містить позитивну характеристику Степана

„Степанова добрість, Степан ніколи не вб'є його, ніколи не посилає на важку роботу, Степан терпить”.

— Роздуми Шептала про Степана, які є носіями лінії виправдання.

„Степан справді буває дуже злий. Немов щось находить на нього, але з ким цього не трапляється, та ще при такій службі. Скільки нас на одні плечі...”

— Сліпа відданість тому, на чиєму боці сила.

„Білому коневі бувало по-справжньому гірко, коли його зневажали та били, але незабаром у Шептала прокидалася винувата довірливість до кривдника”.

— Духовна деградація.

„Він не метатиметься Степанові за ті випадкові удари, без цього не можна, без цього ніякого порядку не було б серед коней”.

II група.

Розкрити розбіжність між високою самооцінкою людини, гідної поваги, і її низькою соціальною роллю.

— Несуміжне протиставлення.

„Вони, люди, знають: на Шептала можна покластися. Такий покірний і роботящий, тільки віжок торкнись, уже чує, вже розуміє, підганяти не доводиться”.

— Негативний досвід існування в соціумі спричинює духовне спустошення, неспроможність, травмованість вольової сфери.

„Степан озирається і, ніби вперше помітивши Шепталову сваволю, люто блимає з-під рудих брів:— „Ах ти ж, ледаче зілля!”

„Робоча худобина, яку вільно запрягати, поганяти, стьобати батогом кожному Степанові”.

— Поділяємо ті погляди, котрі диктує наша „роль”.

„Протягом усього життя в конюшні обманював себе: він давно не був білим конем”.

— Пристосування до того, що є.

„Хай завтра у привід відправить чи до міста, а згодом вони з конюхом порозуміються. Недаремно ж білим коням дано розум”.

III група.

Розкрити соціальне становище через „батіг”, „Степанову руку”.

— Ідея покарання за непослух.

„Свистів батіг, і вибухав лайкою Степанів голос”: „Батіг гострий, наче коса, — з чіпкої білої сириці, він (кінь) біжить по стерні, а батіг жалить, жалить”.

— Маніпулювання людиною, її волею.

„Шепталові подумалося, що весь сьогоднішній вечір — і коли біг, вирвавшись із хлопчачих рук, і коли вигулювався серед високих трав та в річці — він відчував владну Степанову руку”.

— Інстинкт залежності від можновладців.

„Так застоялий жеребець змагається з вітром у прудкім бігу по колу, напнувши довгі віжки, один кінець яких тримають сильні руки”.

— Вторгнення у світ почуттів і відчуттів людини зумовлює несправжність її суспільної поведінки.

„Він тільки прикидався покірним і рвав голоблі з останніх сил”.

3. Звіти представників груп.

4. Слово вчителя.

— Потреба окремої істоти нівелюється, колективне бажання не дорівнює сумі індивідуальних прагнень: „Вже багато років, відколи його забрано од матері, ніхто не питав Шептала, хоче він пити чи ні, а тільки відчиняли загорожу, хльоскали батогом і гнали вузенькими провулками, де од густої куряви було так само тісно і задушно, як і од пітних, гарячих кінських боків”.

Таким чином, можна стверджувати, що В. Дрозд підкреслює знищення людського, принесеного культурою, у ході колективного співіснування.

5. Аналіз епіграфа.

6. Робота з картиною В. Черватюка „Перші промені”.

— Розгляньте та опишіть картину.

— До якого епізоду з оповідання В. Дрозда вона може слугувати ілюстрацією?

— Чому полотно має таку назву?

7. Проблемне питання.

— Чи погоджуєтеся ви з думкою В. Дрозда: „Під впливом соціуму зникає „самобуття” особистості, що, власне, й становить її елітарність, бо XX ст. не знає іншої еліти, крім людей, які в несприятливих соціальних обставинах залишилися собою”.

III. Закріплення вивченого.

1. Технологія „Килим ідей”.

Кожен учень отримує три смужки різних, кольорів, на яких записуватиме думки:

„червоний” — ніколи не буду;

„зелений” — завжди буду;

„жовтий” — вагатимусь.

Під час роботи вчитель акцентує увагу на епіграфі, словах Марії Терези.

2. Презентація створених „килимів”.

IV. Підбиття підсумків.

V. Домашнє завдання.

Прочитайте „Легенди старокиївські” Наталени Королевої: „Михайлик”, „Шинкарівна”, „Перунове прокляття”, „На Ярославовому дворі”; підготуйте повідомлення про цикл „Легенди старокиївські”.