Всі публікації щодо:
Сосюра Володимир

Розробки уроків - Українська література 8 клас - 2016 рік

Володимир Сосюра. Коротко про поета. Патріотичні, інтимні, пейзажні мотиви його творів. Патріотичний пафос вірша «Любіть Україну!»

Тема. Володимир Сосюра. Коротко про поета. Патріотичні, інтимні, пейзажні мотиви його творів. Патріотичний пафос вірша «Любіть Україну!».

Мета: ознайомити з життям і творчістю поета, допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художні особливості, красу поезії Сосюри, поглибити поняття про види лірики; розвивати образне та критичне мислення, навички виразного читання ліричних творів, їхнього коментування, аналізу, уміння висловлювати свої почуття та враження; виховувати почуття патріотизму, активну громадянську позицію, любов до поезії, оптимістичне світобачення.

Теорія літератури: ліричний твір, громадянська лірика, інтимна лірика, пейзажна лірика.

Обладнання: портрет письменника, видання творів, ілюстрації до них та до біографії, автобіографічний роман «Третя рота».

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

Хід уроку

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

✵ Перевірка домашнього завдання.

Моральні уроки з життя Лесі Українки.

✵ Бесіда.

— Як ви ставитеся до поезії?

— Чи відчуваєте задоволення, читаючи красивий вірш?

— Чи хочеться вам повторювати поетичні рядки, які співзвучні вашим думкам, мріям, сподіванням та переконанням або ті, що стали для вас несподіваним відкриттям?

— Хто такий Володимир Сосюра?

— З якими його віршами ви ознайомилися ще в початковій школі? Яке склалося у вас загальне враження від них?

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

✵ Вступне слово вчителя.

Працювать, працювать безумовно!

Кожній хвилі ж нема вороття!

Ні! Я зовсім іще не заповнив

Золотої анкети життя.

Співа моя душа, прозора і крилата,

Любові сповнена до всього і усіх…

І кожною обнять я хочу, наче брата,

У райдузі пісень закоханих моїх…

Всім серцем любіть Україну свою, —

І вічні ми будемо з нею!

Це рядки з віршів неперевершеного поета-лірика Володимира Сосюри, із життям і творчістю якого ми розпочинаємо знайомство. Поезія Сосюри відображає цілу гаму глибоких, щирих почуттів людини, яка любить життя в усіх її виявах, не може залишатися байдужою ні до долі свого рідного краю, ні до природи, ні до найсвітлішого почуття кохання у власному серці, яке б’ється в унісон із мільйонами інших закоханих.

III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

✵ Розповідь учителя, огляд ілюстративного матеріалу.

Уявіть собі ситуацію: ви — студент вищого навчального закладу, прийшли на лекцію. Заходить педагог і пропонує розпочати вивчення… вашої творчості! Як вам таке? З видатним українським поетом Володимиром Сосюрою трапилося саме так.

1923 року після короткочасного навчання на робітфаку Харківського інституту народної освіти поет опинився в рідкісній ситуації, коли він вивчав історію літератури, а вся молодь України за хрестоматією Плевако студіювала його власну творчість.

Життя Сосюри таке дивовижне й сповнене такими протиріччями й парадоксами, що варте десятка пригодницьких та психологічних романів. А почалося все, напевно, із батьків. Його батько, Микола Володимирович, за фахом кресляр, був людиною непосидющою й різнобічно обдарованою, змінив багато професій, учителював, працював сільським адвокатом, шахтарем. Батько, за словами самого поета, мав французьке коріння. Мати — Антоніна Дмитрівна Локотош (сербка за походженням) займалася переважно хатнім господарством. Родина часто переїжджала, поки не оселилася в подарованій родичкою хаті-хворостянці. Через злидні довелося з дванадцяти років іти працювати на содовий завод із жахливими умовами — соду не витримувало ніяке взуття, тому ходили… босими. Уявіть, у якому стані були ноги! Коли петлюрівці прийшли записувати молодь до війська, виявилося багато бажаючих, бо там давали, як писав потім напівжартома Сосюра, штани й чоботи.

Одного разу козака УНР Сосюру захопили в полон денікінці й… розстріляли. Але рана виявилася не смертельною, і той вижив. Потім поет опинився перед трибуналом червоних. І теж — розстріл. Урятували, як не дивно, вірші. За однією легендою, на ніч Сосюру помістили в хату до селянина, наказавши тому стерегти полоненого. Поет почав уголос читати свої вірші, люди впізнали знайомі рядки, які давно вже передавалися з уст в уста, привітали талановитого юнака й таємно вивезли за село. За іншими переказами — Сосюра читав вірші перед трибуналом, і йому повірили, не посміли згубити такий талант. Потім серед серйозних випробувань була ще й хвороба на тиф.

Після перемоги більшовиків Сосюра сприйняв їхні, треба сказати, справедливі гасла та ідеї, але потім переконався, у які потворні й жахливі форми вилилося їх втілення. Та це буде згодом, і ледь не доведе до божевілля. А поки Володя прагне завжди бути в центрі бурхливих подій історії та культури: він і червоноармієць, і курсант, і інструктор, і студент; бере участь у різних літературних об’єднаннях, пише вірші.

Його перша збірка «Поезії». вийшла 1921 року, а раптову славу принесла революційно-романтична поема «Червона зима». визнана за найвидатніший зразок поетичного епосу громадянської війни в Україні. Далі одна за одною виходять інші поетичні збірки, що вражають задушевністю, революційним запалом і пристрастю романтичних почуттів.

Починаючи вже з раннього періоду творчості, у поезії Сосюри знайшли відображення і суперечності його доби: типова для українського інтелігента 20-х років неможливість поєднати відданість більшовицькій революції з почуттям національного обов’язку. Тому в багатьох творах відчувається внутрішня роздвоєність, яка не оминула навіть його особистого життя. Володимир змушений був навіть розлучитися зі своєю дружиною через її шовіністичні переконання:

Ми з тобою зійшлися в маю, ще не знав я, що значить ідея.

Ти й тоді Україну мою не любила, сміялася з неї.

Під час Другої світової війни В. М. Сосюра був евакуйований до Уфи, потім працював у радіокомітеті в Москві, у редакції фронтової газети, продовжував писати вірші й випустив кілька збірок.

Війна була часом, у якому знову став помітним патріотизм поета та коли йому знову дозволено було звертатися до українських сюжетів у творчості. 1944 року було надруковано один із найбільш відомих творів поета — вірш «Любіть Україну!». Цей вірш захопив читачів, але партійні керівники поставилися з осторогою.

Урешті, вірш «Любіть Україну». вилучають зі збірок. Навіть друга дружина, Марія, не зрозуміла свого чоловіка та приєдналася до тих, які у своїй критиці називали поета націоналістом. Це й призвело до їхнього розлучення, а поета — до хвороби й лікарні.

Саме в лікарні Сосюра написав вірш-байку «Осел і Соловей». у якому критикується політика, згідно з якою «незручних». і «неручних». письменників забирають до відповідних лікарень:

Ти піяв, Соловей!.. Луна пісень твоя

щось розтривожила чиновників «всесильних». —

і посадили Солов’я до камери будинку божевільних.

Цькування поета продовжувалося, його викликали до МВС на допити та протягом двадцяти п’яти років звинувачували насправді лише в одному й тому самому — любові до рідного краю. У результаті багатолітнього переслідування поет не може знайти собі місця, боїться всього й усіх. Змінює рядки у своїх поезіях, які б спричинили підозру в націоналістичному змісті.

Терміново було скликано збори письменників-комуністів Києва, які два дні викривали «націоналізм». Володимира Сосюри та інших письменників. Від 30 липня 1951 року четвертий пленум правління письменників України чотири дні обговорював один вірш Володимира Сосюри. Такого ще не було ніколи.

Володимир Миколайович Сосюра залишив нам велику спадщину — понад 60 своїх книжок. Його шедевр «Любіть Україну!». — то заповіт, то заклик нам усім серцем своїм і своїми ділами любити молоду незалежну Україну, зберігати й відроджувати національну культуру українського народу.

✵ Виразне читання вірша В. Сосюри «Любіть Україну!».

✵ Словникова робота, обмін враженнями про прочитане.

✵ Евристична бесіда.

— Що вкладається у вірші В. Сосюри в поняття «батьківщина». Яке значення має батьківщина для кожної людини?

— Коли написано Сосюрою вірш «Любіть Україну!». Що спонукало його до цього?

— Чому любити свою батьківщину треба й у щасливу мить, і в скрутну?

— Як письменник характеризує Україну? Про що це говорить?

— Яким чином закликає автор висловлювати свою любов?

— Які образи-символи використовує поет? Розкрийте їхнє значення.

— У чому звинуватили Сосюру? Чому?

— Яка головна думка твору?

✵ Коментар учителя.

Вірш В. Сосюри «Любіть Україну!». — звертання до всіх і до кожного з нас, починається він словом, яке є лейтмотивом усього твору — «любіть». і на яке падає основний логічний наголос. Далі йде означення-порівняння — як любити: «як сонце». «як вітер». тобто природно, безкорисливо, не вимагаючи нічого взамін. Україна для ліричного героя — як мати, як наречена, і слова «в годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди». співзвучні з тими, які зазвичай говорять молодятам при укладанні шлюбу. Наступні рядки — знову рефрен «любіть Україну». із символічними означеннями — «вишневу свою». із мовою «солов’їною». Людина без батьківщини — ніщо, порох, який легко розвіюється вітром. Автор виступає за дієву любов — і словом, і душею (серцем), «і всіми своїми ділами». Він перелічує прикмети вітчизни — від зірок, верб, квіток до дитячих усмішок і дівочих очей. Згадує й легендарну «неопалиму купину». «що горить — не згора». і воєнні та трудові будні, що пробивають шлях «до весен і світлих, і щирих». Виразність образу весни (символу відродження, оновлення) посилюється інверсією та багатосполучниковістю (полісиндетоном).

Далі — конкретне звертання до юнака (це молодість, майбутнє!) із закликом віддати всю свою любов батьківщині. Наступні рядки викликали чи не найсильніший гнів офіційної влади. Декому з нас вони теж здаються трохи дивними. Чому «Не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну!».

Та згадаймо слова з Біблії: «А ще кто рече, яко люблю Бога, а брата свого ненавидит, ложь есть». (Євангеліє від Іоанна, 4:20). Цю мудру думку цитували у своїх творах Т. Шевченко, І. Франко та інші митці.

Звертається ліричний герой (що зливається з образом автора) і до дівчини із закликом любити рідний край, бо дівчина, жінка, мати — берегиня роду, і без їхньої любові, високої духовності неможливе життя.

Як бачимо, вірш багатий на різноманітні засоби виразності, експресивний, щирий і безкомпромісний. Він утверджує основну думку: тільки любов кожного з нас зробить нашу Батьківщину сильною, могутньою, процвітаючою, а нас — щасливими.

Цікаво!

Вірш «Любіть Україну!». В. Сосюра написав 1941 року. Опублікували його 1944 року, одразу ж переклали російською мовою (О. Прокоф'св та М. Ушаков) й надрукували. 1951 року в центральній газеті «Правда». з'явилася стаття «Проти ідеологічних перекручень в літературі». Із цього часу розпочався суд над віршем і цькування його автора, якого звинувачували в буржуазному націоналізмі та всіх інших гріхах. Тепер критикувався не лише цей вірш, а й усе, написане Сосюрою.

✵ Робота зі словником літературознавчих термінів.

Лірика умовно розмежовується на громадянську, пейзажну, інтимну, філософську тощо, хоч насправді всі ці групи часто своїми мотивами переплітаються.

Громадянська лірика — розкриває суспільно-національні питання й почуття; у громадянській ліриці можна виділити суспільно-політичну й патріотичну.

Інтимна лірика відображає переживання героя, пов’язані з особистим життям.

Пейзажна лірика передає роздуми й переживання ліричного героя, викликані явищами природи.

✵ Завдання аналітичного характеру.

Наведіть приклади віршів різних жанрів (із вивчених раніше). До якого жанру (різновиду) ви віднесли б поезію «Любіть Україну!».

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

✵ Виконання завдання.

Прокоментуйте висловлювання про В. Сосюру.

Володимир Сосюра — це глибинно-бентежний березень і замріяно прозорий вересень української поезії. Як не можна уявити весни без березневої безпосередності, а осені без вересневої щедрості, так не можна уявити нашої поезії без Володимира Сосюри. (М. Стельмах)

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Уміти розповідати про письменника; вивчити вірш напам'ять, уміти його аналізувати, висловлювати свої думки та почуття.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

✵ Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Вірш В. Сосюри «Любіть Україну!». є актуальним і донині, тому що…







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.