Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Всі публікації щодо:
Шевченко Тарас
Українська література. Конспекти уроків. 8 клас. І семестр - А. М. Гричина 2016 рік
Т. Г. ШЕВЧЕНКО «ОЙ ТРИ ШЛЯХИ ШИРОКІЇ…». РОЗДУМИ АВТОРА ПРО ПЛИННІСТЬ, СКОРОМИНУЩІСТЬ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ НА ЗЕМЛІ, ПРО ЇЇ ДОЛЮ
Мета: проаналізувати ідейно-художній зміст програмової поезії в контексті розкриття філософських поглядів автора; визначити мотиви її написання; розвивати вміння виразно і вдумливо читати твір поета, коментувати основні ідеї, художні засоби поезії, висловлювати власні міркування, спостереження, робити висновки; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати в учнів любов до творчості Великого Кобзаря, усвідомлювати громадянську позицію людини як один із проявів духовності.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет Т. Шевченка, малюнки митця, фотоматеріали про письменника, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Ідейно-художній аналіз поезії «Думи мої, думи мої…»
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Міні-дискусія за питаннями
✵ Чому, на ваш погляд, Т. Шевченко — найулюбленіший учень К. Брюллова?
✵ На підставі чого І. Франко, на вашу думку, поезію Т. Шевченка називає джерелом чистої холодної води?
2. Конкурс-гра «сторінками життя т. Шевченка»
Клас об’єднується у дві команди. Обирають капітанів у конкурсі- грі (проводять жеребкування). Завдання конкурсу-гри: розгадати кросворд упродовж 5-7 хвилин.
По вертикалі: 1. Ім’я батька поета. (Григорій)
По горизонталі: 1. Видатний український діяч мистецтва, з яким І. Сошенко познайомив Тараса Шевченка. (Є. Гребінка) 2. Село, де народився майбутній поет. (Моринці) 3. Під час перебування в Оренбурзі Т. Шевченку було заборонено писати і… (малювати). 4. Місто, де навчався письменник. (Петербург) 5. Видатний учений-історик, який запропонував Тарасу Григоровичу вступити до Кирило-Мефодіївського товариства. (Костомаров) 6. Збірка поета. («Кобзар» ) 7. Заклад, у якому Тарас Григорович здобув вищу освіту. (Академія) 8. Прізвище видатного російського митця, портрет якого було розіграно в лотерею для викупу Тараса Шевченка з кріпацтва. (Жуковський)
IV. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ
V. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Вступне слово вчителя
Є в історії світової культури особистості, чия велич визначається не тільки їхньою літературною спадщиною, а й всією сукупністю їхньої людської творчості та громадської діяльності, власне символічністю їхнього буття, яке прориває межі епох і завойовує безсмертя.
Сила впливу таких письменників, які стали не просто свідками, учасниками й літописцями історії, а й її творцями та героями, настільки велика, що її відчувають навіть люди, не досить обізнані з тією творчістю, бо для них існує вже сам життєвий, людський приклад таких письменників.
Новою ерою української літератури можна вважати творчість Шевченка. Він подивився очима селянина-кріпака на Україну, на Російську імперію. І цей погляд був шокуючим і справедливим. Уперше в літературі російської імперії панівним класам розказали всю правду: вони кайданами висять на руках країни, вони гальмують розвиток країни, вони є головним нещастям країни.
2. ідейно-художній аналіз поезії Т. Шевченка «Ой три шляхи широкії»
2.1. Історія написання (розповідь учителя або повідомлення учня).
Скільки хлопців залишали рідні домівки і вимушені були йти в солдати або на війну, яка розпалювалася в інтересах самодержавства. Скільки їх, вірних синів України, вже не поверталися додому, в якщо і приходили, то посивілими, згорбленими, хворими дідами!
Т. Шевченко сам був солдатом і тому знав усі труднощі цієї служби. Як важко і боляче розставалися молоді хлопці з родинами, не знаючи про те, що, можливо, вони і не повернуться до своїх родин. Цей життєвий факт і покладений в основу цієї поезії письменника.
2.2. Тема: відтворення трагічного становища життя в Україні, пов’язаного з тогочасним суспільним ладом.
2.3. Ідея: засудження влади, яка руйнує щастя українців, чинить перешкоди повноцінному їх життю.
2.4. Основна думка: немає радості, щастя в українських оселях, бо народ позбавлений волі.
2.5. Жанр: громадянська лірика, зв’язок поезії з усною народною творчістю.
2.6. Композиція:
Експозиція: брати розійшлися з України на чужину.
Зав'язка: рідні брати насаджують дерева, кущ калини як обереги на випадок лиха, нещастя.
Кульмінація: страждання матері, сестри, діточок, коханої, внаслідок цього висихають насаджені ними явори, ясени, тополя, калина.
Розв'язка: Не вертаються три брати, / По світу блукають. / А три шляхи широкії / Терном заростають.
2.7. Обговорення змісту поезії. Бесіда.
✵ Чому шляхи у творі названо широкими?
✵ З чим пов’язано те, що брати вимушені були йти кожний своїм шляхом з України на чужину?
✵ Кого залишили брати у рідному краї?
✵ Що посадили рідні на згадку про своїх любих?
✵ Які образи-символи можна дослідити у творі?
✵ Про що свідчить, що дерева, калина поступово почали всихати?
✵ Як у родині сприймалося те, що брати не повертались?
✵ Як, на ваш погляд, якою могла бути причина того, що рідні не дочекалися братів?
✵ У чому полягає трагізм поезії? Свою думку доведіть, посилаючись на зміст твору.
✵ Що мав на увазі Шевченко, зазначаючи: «А три шляхи широкії терном заростають» ?
✵ Яке значення у творі має магічне число три?
✵ Чи можна, на ваш погляд, цю поезію вважати казкою? Відповідь умотивуйте.
2.8. Художні особливості поезії.
Метафори: «шляхи зійшлися», «калина зов’яла», «шляхи терном заростають».
Епітети: «шлях широкий».
3. Гра «Мікрофон»
«Яким ти уявляєш свій життєвий шлях?»
VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Проведення тестового опитування
1. Три шляхи широкії у творі:
А переплелися між собою;
Б розбіглися хто куди;
В докупи зійшлися;
Г символізують щасливу долю народу.
2. Вирушивши в дорогу, брати покинули:
А жінок; Б стару матір;
В кохання; Г сестру.
3. Найменший брат розлучився з:
А молодою дівчиною; Б рідною оселею;
В старим батьком; Г дитиною.
4. Три ясени в полі були посаджені:
А матір’ю; Б коханою;
В братами; Г діточками.
5. Невістка посадила:
А калину; Б вербу;
В березу; Г тополю.
6. Три явори сестра посадила:
А біля річки; Б навколо хати;
В при долині; Г вздовж шляху широкого.
7. Червоною калиною можна милуватися завдяки:
А доньці старшого брата; Б синам середнього брата;
В батькові братів; Г зарученій дівчині.
8. Наприкінці твору три шляхи широкії:
А змиті дощами;
Б терном заростають;
В тужать за братами;
Г розруйновані і сльозами народними политі.
9. Які дерева не прийнялися після того, як брати пішли з України на чужину?
А Клени; Б ясени;
В дуби; Г яблуні.
10. Шукати братів на чужину, плачучи, йде:
А мати; Б сестра;
В батько; Г доля людська.
11. За братами плачуть їхні рідні:
А припадаючи до ікони; Б сидячи на лаві біля калини;
В в нетопленій хаті. А стоячи біля широкого шляху;
12. Через страждання, спричинені перебуванням братів на чужині, «кладуть в домовину» :
А діточок; Б матір;
В заручену дівчину; Г сестру.
2. Робота на картках
Картка № 1
1. Як ви вважаєте, чи можна цей вірш пов’язати з творами усної народної творчості, зокрема казкою? Свої міркування обґрунтуйте.
2. Дослідіть, яким настроєм перейнята ця поезія. Власні спостереження узагальніть, наводячи переконливі приклади з твору.
3. Дерево, яке не згадане в поезії:
А ясен; Б тополя;
В дуб; Г явір.
Картка № 2
1. Умотивуйте, чи можна вірш «Ой, три шляхи широкії» вважати картиною народного життя. Наведіть переконливі аргументи.
2. Яке значення, на ваш погляд, мають українські дерева-символи в творі? У чому доречність їх застосування для сприйняття смислу поезії?
3. Не вертаються три брати додому, бо:
А по світу блукають;
Б шукають щасливої долі;
В вони загинули під час військового походу;
Г мають захищати рідний край від чужинців.
Картка № 3
1. Чи є, на ваш погляд, символічними у творі три шляхи? Свої міркування обміркуйте.
2. З якою метою у вірші Т. Шевченко використовує магічне число три? Відповідь аргументуйте.
3. Яке словосполучення не згадано в поезії?
А Три життя; Б три ясени;
В три брати; Г три явори.
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати поезію, скласти «паспорт» поезії.
