Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти

Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Усі уроки української літератури у 8 класі - О. П. Ващенко 2008
Т. Шевченко. Розповідь про письменника. Поема «Гамалія». Романтична ідеалізація часів козаччини
Із нової української літератури
Всі публікації щодо:
Шевченко Тарас
Н. І. Счастливцева
Мета: засвоїти основні віхи життя й творчості письменника; розширити знання учнів про криваві і спустошливі напади татарів і турків на Україну в ХVІ ст.; розкрити ідейно-художній зміст твору; поглибити знання школярів про жанр ліро-епічної поеми; розвивати навички коментованого читання; виховувати в школярів повагу до історичного минулого нашого народу.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет Т. Шевченка, «Кобзар», твори українських народних дум «Невільники на каторзі», «Олексій Попович», «Самійло Кішка», «Маруся Богуславка», «Втеча трьох братів з Азова» та інші, репродукція картини С. Васильківського «Козаки в степу», портрети ватажків.
ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Оголошення теми і мети уроку
II. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу
Пригадати твори Т. Шевченка, що вивчалися в попередніх класах.
Розповідь учителя про основні віхи життя і творчості письменника. Складання таблиці-опори.
1814, 9 березня |
Народився в кріпацькій родині на Звенигородській землі. Сполучив східно- (козацьких нащадків) та західноукраїнську (по матері) кров |
1830 |
Козачком у Вільнюсі спостерігав у рік польського повстання гідність народу, який піднявся скинути колоніальне ярмо |
1838 |
Викуплений із кріпацтва, навчався у Петербурзькій академії мистецтв (учень К. Брюллова) |
1840 |
Вийшов «Кобзар», відкривши «новий світ поезій» (І. Франко) |
1843-1847 |
Нову пору творчості започаткувала перша (1843-1845) і друга (1847) подорожі в Україну |
1847-1857 |
Арешт як кирило-мефодіївця, слідство в казематах III відділу, тяжке заслання, засланська творчість попри царську заборону |
1857-1861 |
Вихід із азіатської неволі, останні плідні творчі роки |
1861 10 березня |
Помер у Петербурзі. Перепохований на Чернечій (Тарасовій) горі у Каневі |
3. Коротка розповідь учня-історикознавця про криваві і спустошливі напади татар і турків на Україну в ХVІ ст.
В одному тільки 1537 році (і то лише на Волині) було забрано в полон понад 15 тисяч людей. Недаремно один торговець, що постійно сидів біля брами в Каффі, спостерігаючи, як щоразу орда приганяла полонених українців, дивувався, звідки їх стільки береться і чи взагалі є ще люди на Україні.
Український народ не корився загарбникам. Селянин у ті часи не виходив на поле без зброї. День і ніч на високих могилах в степу чатували козаки, які, побачивши на небокраї ворога, миттю запалювали давно готові багаття. Побачивши палаюче вогнище попереду себе, вартовий, що чергував на дальшій могилі, запалював свою ватру і т. д., так що за якусь годину весь край знав: ідуть татари (чи турки).
Першим бастіоном, яким приймав на себе найміцніші удари хижих орд, була Запорозька Січ. Відважні козаки-запорожці мужньо захищали рідний край, відганяли орду на південь, а то й не раз на своїх невеликих човнах сміливо вирушали до ворога «в гості»: перепливали Чорне море і, тяжко заплативши ворогові за наругу над трудовим людом, визволяли побратимів з неволі.
Історія України знає немало таких відчайдушних морських походів козаків у Варну, Ізмаїл, Килію, Каффу, Сінеп і навіть Константинополь. Турки страх як боялись цих походів і, щоб перешкодити їм, перегороджували гирло Дніпра залізними ланцюгами. Але хоробрі лицарі долали і такі перепони і не раз примушували турецького султана панічно покидати свою столицю. Їх перевагою була нечувана хоробрість і раптовість. Перетворивши свої човни на підводні, вони підпливали під водою до самого берега ворожого міста і спадали на турків як сніг на голову, вбивали військових, руйнували фортеці, підпалювали місто,
визволяли своїх співвітчизників і з багатою здобиччю поверталися на Батьківщину.
Один з таких походів і зобразив Шевченко в поемі «Гамалія».
4. Літературний монтаж
«Рекламний ролик» на поему «Іван Підкова» Т. Г. Шевченка. Підготовка до морського походу козаків.
5. Словникова робота
Великий Луг — назва дніпровських плавнів, де була розташована Запорозька Січ.
Байдак — запорозький човен.
Хортиця — острів на Дніпрі, територія Запорозької Січі.
Таляр, дукат — грошові одиниці того часу.
Яничари — гвардія турецького султана.
Баша, або паша, — турецький воєначальник, вельможа.
Бусурман — людина не християнського вірування, магометанин.
Хурдига — тюрма.
Курінь — житло запорозької сотні.
Галата — частина Стамбула.
Ралець — подарунок.
6. Монтаж — інсценізація поеми (заздалегідь готують чотири учні; двоє вивчають напам’ять сюжетну канву, епічну частину поеми; останні — пісні запорожців)
7. Запитання до учнів
✵ До кого і за чим звертаються невільники?
✵ Який вимальовується образ «нашої України» у плачі-співі?
✵ Які сили природи допомагають козакам, а які — шкодять? Чому?
✵ Прокоментуйте діалог Чорного моря з Босфором.
✵ З якою метою козаки здійснили морський похід?
✵ Поясніть, як автор ставиться до зображеної події та героїв. Доведіть свою думку. Кому з героїв симпатизуєте ви? Чому?
8. Коментування поеми
Складання сюжетного алгоритму поеми.
✵ Пісня невільників-українців, що страждають у турецькому ярмі.
✵ Сталося «чудо»: природа допомагає скривдженим.
✵ Бойовий клич січового козацтва, а не плач сердег-невільників.
✵ Розмова моря з протокою.
✵ Кривава битва.
✵ Повернення козаків додому.
✵ Хвалебна пісня Гамалії.
9. Поглиблення знань з теорії літератури (див. додаток)
III. Закріплення вивченого матеріалу
1. Визначити тему та ідею поеми
Тема — правдивий, хоч і романтичний показ героїчного морського походу запорожців під отамуванням Гамалії в Туреччину з метою визволення співвітчизників і помсти за криваво-розбійницькі напади на Україну татарських і турецьких диких орд.
Ідея — схвалення визвольних походів козаків, оспівування їх волелюбності, мужності і побратимства.
2. Виступ учня-літературознавця
У 1842 році (ще до видрукування поеми) невідомий художник створив велику кольорову картину, яку ще й зараз дехто приписує Шевченкові. Репродукція цієї картини є в кожному «Кобзарі». Прокоментувати її можна так: «На картині розгніване море, хвилі-гори, а посеред розбурханої стихії козацький човен, на кормі якого в дещо неприродній позі в яскравому одязі стоїть Гамалія. З виразу обличчя і постаті дихає сила і нескоримість. Козаки, що позаду його, спокійні, їх не лякає грізне море».
3. Робота за репродукцією картини С. Васильківського «Козаки в степу»
✵ Визначити, якій темі ця картина присвячена.
✵ Що є тематичним центром картини.
✵ Зробити словесний опис козаків.
✵ Що зображено на передньому плані?
✵ Що зображено на другому плані?
✵ Який загальний фон картини?
✵ Чим вона приваблює?
✵ Які думки виникають під час її перегляду?
4. Оцінювання
III. Домашнє завдання
1. Знати біографію Т. Шевченка. Уміти переказувати поему.
2. Скласти міні-висловлювання «Образ отамана Гамалії».
Додаток
Поема (від грец. — творіння) — невеликий за обсягом віршований твір, в якому зображуються видатні події минулого й сучасного, уславлюються люди з незвичайною долею, сильним, героїчним характером.
У поемі наявний сюжет з усіма притаманними йому елементами. Основних персонажів два-три, час дії нетривалий. Можна сказати, що поема — віршоване оповідання.
Віршова форма надає звучанню тексту поеми більшої піднесеності, урочистості, схвильованості. Цьому сприяє також інтенсивне використання зображувально-виражальних засобів, що характерне для лірики.
Від епосу такі ознаки: розповідь про події; зображення персонажів через вчинки, поведінку тощо; описи.
Ліро-епічні твори, як і епічні, діляться на жанри за обсягом та докладністю зображення; малі форми — балада, легенда, співомовка; середні — поема; великі — роман у віршах.
Жанрові форми ліро-епічної поеми:
✵ історична;
✵ сатирична;
✵ філософська.