Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Усі уроки української літератури у 8 класі - О. П. Ващенко 2008
Трагізм тогочасної долі волелюбного трудового народу в оповіданні «Дорогою ціною»
Із нової української літератури
Всі публікації щодо:
Коцюбинський Михайло
С. М. Головатюк
Мета: опрацювати зміст оповідання «Дорогою ціною»; дослідити причиновий зв’язок між подіями, психологічну зумовленість вчинків героїв у розкритті ідеї твору, визначити сюжетні елементи, висловлювати враження від прочитаного; виховувати прагнення відстоювати власні ідеали, сміливо будувати життя.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: текст твору.
ХІД УРОКУ
I. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок
Проаналізувати вступну частину оповідання «Дорогою ціною» за планом:
1. «То не віл був у ярмі, звичайний господарський віл...»
2. «Вільний дух народу ще тлів під попелом неволі...»
3. «...Тікало від пана і панщини все, що заплісніло в неволі, не втратило ще живої душі...»
4. «Стояло на чатах військо і заслоняло волю»
5. «Хоч дорогою ціною. здобули бажану волю»
II. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання
На основі теми й мети уроку поставте мету власної діяльності на уроці:
Я навчуся.
Я зможу пояснити.
Я зрозумію.
Мені не знадобиться у подальшому.
III. Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу
1. Робота за розділами оповідання в групах
1. Колективне уточнення плану розділу (за підготовленими планами вдома).
2. Підготувати за планом стислий переказ розділу.
3. Коментоване читання уривків:
1 група — з 1 розділу
а) початок першого розділу до слів «Плутаючись у високих бур’янах».
б) «Кожен кущик, горбок, долинка, кожна стіжечка...»
2 група — з 2 розділу
а) «Близько, зараз отут, дихала холодною вогкістю річка» до слів «і чи не однаково гинути тут, серед цього багна, чи вдома в неволі».
б) картина втечі Остапа і Соломії від прикордонної варти.
3 група — з 3 розділу
а) пошук Соломії у плавнях Остапа.
б) думки й переживання Остапа у плавнях: «Проти нього стояв не пес, а вовк...»
4 група — з 4 розділу
Уривки, у яких показано ставлення до Остапа і Соломії кожного з членів циганського табору.
5 група — з 5 розділу
«Народу ще було мало...» до кінця розділу.
2. Орієнтовні висновки роботи груп
1 група
Коментуючи прочитане, вчитель звертає увагу учнів на любов героїв твору до вітчизни, їх патріотизм. Остапові був знайомий на рідній землі «кожен кущик, горбок, долинка, кожна стежечка — все це було йому знайоме, промовляло до його». Слід звернути увагу на прийом персоніфікації — «промовляло до його».
З рідним краєм розлучила його панщина, погроза пана віддати в солдати, покарати. Учні повинні прийти до висновку, що Остап не самохіть утік з України. Недоля вигнала його на чужину. Саме про це свідчить його настрій, коли він опинився за Дунаєм:
Дивне почуття обхопило Остапові груди: замість радості — сильне обурення стрепенуло його істоту. В один момент відчув він усі кривди й знущання, які зазнав у покинутому краї, і, твердо упираючись ногами в нову, не панщизняну землю, він затис кулак і погрозив на той бік річки.
2 група
Висновок, до якого повинні прийти учні втеча за Дунай не принесла Остапові й Соломії сподіваної волі. Їх мрії письменник визначає епітетом «химерні». З цією метою, можна зіставити мрії Остапа, коли він утік із села йому уявляється Дунай, Задунайська Січ, кінь вороний «одіж із щирого срібла-злата, шабля довжезна» — з розповіддю молодого втікача:
І попавсь я до грека, і зазнав я неволі ще гіршої, як удома. Гнав мене на роботу і вдень і вночі, а годував гірш за собаку... Сорочка на мені чорна, заношена, нужа мене напала, їсть... І ходив я, як звір той лісовий, та не смів і словом перечити хазяїнові, бо він нахвалявся наслати на мене посіпак.
3 група
Остап і Соломія за короткий час перебування у плавнях (менше двох діб) зазнали багато горя і страждань. Знесилені, голодні, вони довго не могли вибратися з безмежного моря комишу.
Вони терпляче зносили голод, втому, хворобу (Остап), мужньо зустрічали небезпеку.
Особливу мужність і силу волі виявила Соломія. Вона перев’язала Остапові рану і по суті майже на руках несла пораненого. Коли ж Остап зовсім знесилів, Соломія влаштувала його біля озерця, а сама пішла шукати шляху. Ноги її щоразу грузли в болоті, очерет бив у лице, їй загрожувала небезпека заблудитися, загубити Остапа. Обом їм, Остапу і Соломії, загрожували вовки і гадюки. Хворий Остап, віч-на-віч зустрівшись з голодним вовком, не розгубився.
4 група
Особливість четвертого розділу — опис циганської хати (інтер’єр), портрети циган, відтворення особливостей побуту «злодійського гнізда».
В описі циган, що займаються злодійством, переважають темні (чорні) фарби. В той же час слід підкреслити, що і в цих нещасних людей пробуджується іскра людяності. Особливо виявляється вона в старої циганки, яка лікує Остапа. «Стара циганка, — говорить письменник, — віджила, коли принесено раненого. Її страшне, жовте, відьомське обличчя зразу стало добрішим, а сиві пасма кіс, що вибивались із-під чорної хустинки, спокійно лягали на Остапові груди, мов на груди сина, коли вона обмивала та перев’язувала йому рану».
Як ставилися до Остапа і Соломії кожен із членів — «лідійського гнізда»?
Бажана відповідь. Стара циганка співчувала Остапові й старанно його лікувала. Молодій циганці Остап подобався. Старий циган Гіца вимагав грошей, шукав користі.
5 група
Розходження між мрією і дійсністю характерне і для побудови сюжету п’ятого розділу. Одержавши гроші в болгарина і заручившись його згодою дати притулок Остапові, Соломія відчула радість. «Їй було якось особливо весело і легко сьогодні на душі, так здорово дихалось морозним повітрям, усе погане, що було в житті, відсувалось назад, блідло. Зростала певність, що все скінчиться добре, — і вона зазнає ще щасливого життя».
Та щастя її було ненадійне. Повертаючись з Іваном до циганської хати, щоб забрати Остапа, «Соломія почувала невиразну тривогу. Чого, через віщо — вона не знала, хоч та тривога отруїла їй кров». Дальші події підтвердили лихі передчуття Соломії.
Зіставлення мрій Соломії з дійсністю ще глибше розкриває перед учнями драматизм становища. Розбивається й надія Соломії на те, що турецька поліція розбереться й випустить безневинного Остапа.
Турецька поліція не захотіла розбиратися в тому, винний чи не винний Остап. В «конаці» справи вирішувалися за хабарі, а не по справедливості. Турецький поліцай на всі докази Соломії про те, що Остап невинний, грубо відповідає: «І не прохай, і не благай, нічого не допоможу... Ну чого стоїш? Айда!»
Драгоман (перекладач) гроші бере від Соломії, але незадоволений, що їх мало, нічого не робить, щоб врятувати Остапа.
Соломія — вірна дружина і самовідданий товариш. За врятування Остапа вона ладна піти на видиму смерть, коли цього треба.
Готовність Соломії йти на самопожертву, її мужність з особливою силою розкриваються наприкінці V розділу.
ІІІ. Підбиття підсумків
Чому М. Коцюбинський назвав свій твір «Дорогою ціною»? Обґрунтуйте відповідь.
М. Рефлексія на уроці
Я навчилася...
Зрозуміла.
Дізналася...
Найбільший мій успіх.
Найважче було.
