Усі уроки української літератури у 8 класі - О. П. Ващенко 2008

Художня майстерність оповідання «Дорогою ціною»
Із нової української літератури

Всі публікації щодо:
Коцюбинський Михайло

С. М. Головатюк

Мета: дослідити композиційну будову твору, розкрити зумовленість усіх складових частин твору, роль художніх засобів у змалюванні героїв твору, пейзажів для розкриття ідеї твору; розвивати вміння учнів знаходити в тексті художні засоби, творчу уяву, логічне мислення; виховати естетичний смак учнів, навчити розрізняти оригінальні художні образи від таких, що не викликають бажаних уявлень і емоцій.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: текст.

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок

1. Яку роль утворі відіграє вступ?

2. Назвіть у хронологічному порядку головні події твору, покажіть залежність одних подій від інших.

3. У якому місці твору події досягають найбільшого напруження?

4. Чим закінчується боротьба Остапа, Соломії та Івана з турецькою вартою?

5. Про що розповідається наприкінці твору?

6. Що називається сюжетом? Назвіть його складові.

II. Повідомлення мети й теми уроку.

Мотивація навчальної діяльності

Ідея твору — уславлення самовідданої боротьби українського селянства за волю — зумовлює побудову сюжету твору, характер героїв, описи, мову.

Автор не просто викладає у хронологічному порядку події, він вимальовує картину життя, вдаючись до різноманітних засобів.

Нашим завданням є дослідити, у чому полягає художня майстерність оповідання «Дорогою ціною».

ІІІ. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу

1. Розкладіть оповідання на сюжетні елементи

— До яких елементів ви віднесете вступну і заключну частину?

У вступі твору Коцюбинський розповідає про підневільне, рабське життя селян-кріпаків, їх самовіддану боротьбу за волю, знайомить нас з формами цієї боротьби (втеча від панів на вільні степи, за Дунай), з місцем дії.

Вступ оповідання «Дорогою ціною» показує читачеві середовище, в якому формувалися герої твору, психологічно готує читача до сприйняття вчинків Остапа і Соломії.

Отже, вступ твору відіграє роль експозиції.

Втеча Остапа від пана і панщини як наслідок конфлікту між Остапом і паном (пан хоче покарати Остапа за бунтарство, Остап вирішує втекти) є зав’язкою твору.

Наступні епізоди — злигодні героїв твору під час втечі, сутички з прикордонною вартою, турецькою поліцією становлять розвиток дії.

Найбільшого загострення події в оповіданні «Дорогою ціною» досягають тоді, коли Соломія вирішує силою звільнити Остапа з-під турецької варти. Сутичка з турецькою вартою як момент найбільшого напруження у розвитку подій, їх найвища точка, становить кульмінацію.

Загибель Соломії, що завершує розвиток конфлікту в боротьбі героїв за волю, є розв’язкою.

Запам’ятайте: та частина твору, у якій розповідається про події, які відбулися до відображених у творі, називається прологом (гр. prologos, pro — перед, logos — слово)

Заключна частина, у якій розповідається про події, що відбулися через певний час після завершення дії у творі, називається епілогом (гр. epilogos, від epi — після, logos — слово)

2. Ідейно-художній аналіз окремих уривків

— Яку роль відіграє пейзаж (опис плавнів) в оповіданні «Дорогою ціною»?

Картина плавнів — це реальні обставини, в яких відбувається дія. Вона допомагає підкреслити героїчний характер Соломії.

— До яких художніх засобів звертається письменник, щоб зобразити комиш, пожежу в плавнях?

Наскрізний художній прийом у зображенні комишу — уособлення. Комиш показаний як жива, ворожа Соломії сила. «Він їжився перед нею, тіснив із боків, настигав іззаду, ловив корінням за ноги, колов і різав шорстким листом. Жовтий, гладкий, високий — він глузував із неї, помахуючи над її головою рудим чубом. Соломія чула до нього зненависть, як до живої істоти».

Слід звернути увагу учнів і на метафору «рудим чубом», поставивши запитання:

Чому письменник називає китицю очерету «рудим чубом»? (Метафора — це художній засіб, коли ознаки одного предмета (явища) переносяться на інший предмет. Так, ми виразніше бачимо китицю очерету, коли письменник називає її (за схожістю) рудим чубом. Тут властивості людини (чуб) переносяться на комиш.)

Змальовуючи пожежу як вогняне море, письменник використовує, крім уособлення, засіб гіперболи (перебільшення):

«А воно йшло. Воно котилось за ними невпинними, непереможними, веселими хвилями, золотом розсипалось по плавнях, жерло очерет, випивало воду, підпалювало небо»

Аналіз цієї картини можна продовжити.

✵ Як просувалася пожежа? (Хвилями)

✵ Як називає ці хвилі письменник? (Невпинними, непереможними, веселими)

✵ Що це за художній засіб і яка його роль?

Пожежу змальовано через уяву Соломії, відважної людини, що розуміє своє безсилля у боротьбі з страшною стихією. Пожежа у плавнях здавалась їй то червоними вогняними горами, то звіром-велетом, то вогняним морем. Ось чому «несказанний жах обняв Соломію. З криком «ох, боже мій, ох, боже!» вона шарпнулась із останніх сил і наосліп кинулась в очерети, слідком за гадюками, звіриною й усім живим, що, рятуючись од наглої смерті, мчало в перестраху перед наступаючими бурунами вогняного моря».

Тут природа виступає як діюча сила, що бере участь у розвитку сюжету, «підганяє» хід подій.

Пейзажні картини (яри на берегах прута, густий морок довгої осінньої ночі, комиш придунайських плавнів, пожежа у плавнях, туман, Дунай) локалізують дію, розкривають складність і трудність обставин, у яких доводиться героям твору боротися за волю, а відтак відтіняють силу характерів Остапа і Соломії.

У малюнках природи слово Коцюбинського, світиться, грає різними барвами, дзвенить багатьма струнами. І все ж слід відзначити, що в описі природи в оповіданні «Дорогою ціною» переважають чорні й червоні барви: чорна — при зображенні мороку, осінньої ночі, червона — в картинах пожежі. Обидві барви співзвучні переживанням героїв. Чорна — сумному настрою, червона — страху, породженому пожежею.

Так, переживання героїв, трудність обставин, в яких вони опинилися, розкриває пейзажна картина:

Та ще коли б вона (Соломія) хоч могла бачити його рану, його обличчя — їй, здається, не так би важко було. А то ся пітьма, сей чорний, клятий морок. Він оточав її з усіх сторін, слався перед очима, висів над головою, заповзав під шкуру, виповняв її всю та гнітив серце... Надаремне витріщала вона очі — вона не могла навіть одрізнити пальців на власній руці.

3. Робота в парах

Самостійно виконайте ідейно-художній аналіз уривку 5 розділу від слів: «Значить, ні вона, ні Іван нікого не забили...», виписати художні засоби, визначити їх роль, дослідити, які речення переважають в уривку.

IV. Застосування опорних знань

Вдома ви виступили у ролі письменників і виклали своє бачення розв’язки цієї історії. Використовуючи знання, як за допомогою художніх засобів можна увиразнити текст, відредагуйте власні твори і презентуйте однокласникам.

V. Висновок

Доля героїв оповідання «Дорогою ціною» трагічна. Не зібрав і не повів красень Остап хоробрі козачі полки на лютих панів. Не звила свого щасливого й вільного гнізда орлиця Соломія. Коротка була мить вільного життя Остапа н Соломії. Але то була найщасливіша мить! Безсмертна мить, виборена двома затятими волелюбцями. Нескореною пішла в небуття Соломія. Нескореним до віку залишився Остап. Тому вони, борці за свободу, за своє щастя, залишилися жити у віках. Вони й зараз наче промовляють до нас: любіть свободу, кохайте свій рідний край, будьте вільними.

VІ. Домашнє завдання

Складіть сенкен до слова «свобода»

Сенкен — п’ятирядковий неримований вірш. Правила складання: І рядок — слово, що позначає тему; 2 р. — опис теми, що складається з двох і більше слів (який?); 3 р. — називає дію, пов’язану з метою, складається з трьох і більше слів (що робить?); 4 р. — з чотирьох і більше слів; 5 р. — одне слово (епітет, спільнокореневе, синонім).

Наприклад:

Свобода.

П’янка, бажана.

Окрилює, манить, надихає.

Ковток свіжого повітря.

Особистість...







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.