Усі уроки української літератури у 8 класі - О. П. Ващенко 2008

Лірична пісня як жанр родинно-побутової та соціально-побутової лірики. Болісні переживання роз'єднаного селянського роду в пісні «Віє вітер на долину». «Розмилися круті бережечки» - зразок козацьких пісень
Усна народна творчість

Всі публікації щодо:
Фольклор
Пісні

С. М. Головатюк

Мета: дослідити жанрові особливості родинно-побутових та соціально-побутових пісень, їх тематичне багатство; висвітлити історичні умови, за яких створювались пісні, охарактеризувати художні особливості пісень; розвивати творчу уяву, мислення, пам’ять; формувати вміння відповідати на питання, використовуючи цитати з тексту, аналізувати текст за змістом, ідейною проблематикою, художніми засобами; виховувати почуття гідності.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, збірки народних пісень, виставка дитячих малюнків.

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок

✵ Скільки українських народних пісень зафіксовано на сьогоднішній день, про що це говорить?

✵ Хто з великих людей минулого чи наших сучасників дав високу оцінку як українській народній пісні, так і їх творцю — українському народові?

✵ Назвіть особливості і основні роди УНТ.

✵ На які групи поділяється українська народна лірика за змістом?

✵ Хто і коли вперше зафіксував українську народну пісню?

✵ Що називається народною піснею?

II. Повідомлення теми і мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

Народна пісня — це народна історія, жива, яскрава, сповнена барв, істини, історій, яка розкриває все життя народу.

Однією з найважливіших і найбагатших частин художньої культури українського народу є його усна народна творчість. Скільки прекрасних перлин, багатих, цікавих за змістом, яскравих мистецькою формою має вона! Та найбільшою окрасою є народні ліричні пісні.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Робота з таблицею

2. Пояснення вчителя

1. Родинно-побутові пісні — ліричні поетично-музичні твори, що становлять світ особистих переживань людини. Родинно- побутові пісні виникли пізніше, ніж обрядові.

Дуже різноманітні пісні про родинне життя, бо охоплюють його різні сторони: щасливе й нещасливе подружнє життя, вірність і зраду, стосунки між батьками й дітьми, братами й сестрами, свекрухою і невісткою, мачухою й нерідними дітьми тощо. Для даного жанру народної лірики властиві подання дійсності без прикрас і перебільшень. Найпоширеніша тема цих пісень — нелегка доля жінки, що терпить знущання свекрухи або чоловіка.

2. Окрасою жанру родинно-побутової лірики є пісні про кохання. Основним мотивом пісень є оспівування найінтимніших стосунків між коханими. Кохання постає таким, як і в житті: вірним чи зрадливим, взаємним чи нерозділеним, щасливим чи нещасним.

У піснях про кохання звучать ніжність, щирість і всеперемагаюча, нездоланна сила любові. Найбільше поетична душа закоханих українців розкривається у пісні. І де тільки беруться ті епітети й порівняння, ті пестливо-ніжні слова, здатні розтопити найхолодніше серце!

Дуже часто на шляху до одруження постають життєві перешкоди, які не завжди долають закохані. Це й майнова нерівність, і злі язики ворогів, і підступність суперниць, і незгода на шлюб батьків нареченого чи нареченої, і тривала розлука з коханим тощо:

Лучше ж мені, мати, тяжкий камінь знайти,

Ніж мені нелюба соколом назвати

або

Через свою неньку,

Через рідні сестри

Не можу кохану

До двору привести.

Соціальна нерівність теж часто ставала на перешкоді до щастя. Оскільки батьківське слово було законом для сина, то й вибирали часто не ту, що до душі, а ту, що багатша:

Ой не хоче твоя мати

Мене, бідну, знати,

Хоче собі багатую

Невістку шукати.

3. Особливою популярністю в народі користувалися й користуються жартівливі пісні, у яких, за словами М. Закрівського, бачимо «привілля для веселощів, іронії, дотепу українця», «без яких він не може жити».

Тематика жартівливих пісень досить широка. У них звучать і добродушний гумор, і в’їдлива сатира, які є прекрасним засобом лікування ледарів, нероб, безхарактерних чоловіків, тих, хто полюбляє заглядати в чарку, «стрибати в гречку», про сварливих, лінивих чи норовистих жінок («Ярема», «А до мене Яків приходив», «Явтух» та ін.). Жартівливі пісні підкреслюють важливу рису характеру українців — уміння посміятися не лише з чужих невдач, а й з власних:

Ой скажіте, добрі люди,

Чим Андрій хворіє?

На роботі замерзає,

Біля миски пріє.

4. Драматично замальовується дійсність у сирітських піснях, де оплакується гірка доля сиріт, що залишилися без батьківського тепла і підтримки, з дитинства поневірялися по наймах («Та немає гірш нікому», «Налетіли журавлі», «Ой матусенько моя, та коли б ти знала»).

Особливо численними були удовині пісні. Тут змальована тяжка доля жінки, що залишилася без пари, сама мусила виконувати всю роботу на полі і вдома, виховувала дітей-сиріт, не маючи надії на допомогу інших людей:

Усі гори зеленіють,

Де багаті жито сіють,

Тільки одна гора чорна,

Де сіяла бідна вдова,

Де сіяла, волочила,

Слізоньками примочила.

5. Робота над текстом пісні «Віє вітер на долину»

✵ Використовуючи засоби виразного читання, прочитати пісню.

✵ Хто є ліричним героєм пісні?

✵ Яка тема твору?

✵ Чому селянський рід «розійшовся по Вкраїні»?

✵ Чому саме з образом сивого туману народ асоціює роз’єднаність роду?

✵ Яким ви уявляєте життя героїні пісні? Прокоментуйте рядками з тексту.

✵ За допомогою цитат продемонструйте ставлення брата до сестри, а сестри — до роду. Назвіть художні засоби, що допомагають передати почуття героїв.

✵ Яку роль відіграють описи природи у творі?

✵ Що називається художнім паралелізмом? Виділить його у тексті.

✵ За допомогою цитат сформулюйте основну думку твору.

6. Спостереження

За допомогою таблиці визначте жанровий різновид пісні. Обґрунтуйте думку.

7. Узагальнення

Ліричним героєм пісні «Віє вітер на долину» є жінка, яка, вийшовши заміж, покинула рідних. Пісня відображає особливі переживання, внутрішній світ людини, яка відірвана від власного роду, коріння. Її оточують чужі люди, які не розуміють, не жаліють її: «А із мене нещасної, хто хоче сміється», «Ой привикла, мій братику, поміж ворогами».

В останніх рядках пісні звучать слова, що висловлюють ідею твору: «нема роду ріднішого, як брат та сестриці. над отця, над неньку. над дружиноньку».

Правдивості зображеному надає діалог між братом і сестрою. Більшої емоційності зображуваним переживанням і думкам героїні надає паралельний показ образів природи: «нема ж цвіту білішого над ті полуниці, нема ж роду ріднішого, як брат та сестриці».

Пестливі слова виражають яскраві оціночні характеристики образів: «братику», «дружинонько», «криниченька», «туманець» — і використовуються для передачі позитивного ставлення; для підкреслення гіркої долі героїні використовується порівняння «поміж ворогами, як у полі криниченька, поміж дорогами», постійні епітети «сестро-небого», «мене, нещасної».

8. Спостереження

Ознайомтеся із визначенням і тлумаченням слів. Поясніть тематику соціально-побутових пісень.

Козак — в Україні у ХV-ХVІІІ ст. — вільна людина з кріпосних селян або міської бідноти, що втекла на південні землі України та брала участь у визвольній боротьбі проти татаро-турецьких і польських загарбників.

Чумак — на Україні в XV-ХІХ ст. — візник і торговець, який перевозив на волах хліб, сіль, рибу та інші товари для продажу.

Бурлак — робітник, що разом з іншими тяг линвою річкове судно вгору проти течії.

Рекрут — перебувати у солдатах.

Наймит — робітник, що працює за наймом; батрак.

Суспільно-побутові пісні — пісні, що відображають життя людей, їх почуття і переживання у зв’язку із суспільними подіями.

9. Коментар до таблиці

У кріпацьких піснях розповідається про жорстокість і сваволю поміщиків, тяжку працю і страждання:

У неділю пораненьку усі дзвони дзвонять,

Осаули з нагаями на панщину гонять...

Глибокого суму та туги сповнені рекрутські та солдатські пісні. Багато з них складено про насильне віддання в рекрути. Найбільш страждали від рекрутчини сини бідних селян. «А у вдови один син, і той пішов під аршин» — говориться у пісні. Рекрутчина була тяжким соціальним лихом. Був період, коли служба в царській армії тривала 25 років. Якщо людині і вдавалося відслужити, то вона поверталася фізично і морально скаліченою.

Велику групу народних пісень становлять бурлацькі та найманські. «Та нема в світі гірш нікому, як бурлаці молодому» — співається в пісні. День і ніч він працює, «виробляє свою силу на чужій роботі».

Дуже давні за походженням козацькі пісні, багато з них відзначаються героїчним змістом.

У козацьких піснях відобразилися походи й бої з загарбниками, оспівані мужні захисники рідної землі.

10. Робота над текстом пісні «Розлилися круті бережечки»

✵ Чому пожурились славні козаченьки? Про боротьбу з якими зовнішніми ворогами говориться в пісні? Доведіть думку посиланням на текст.

✵ Знайдіть у тексті паралелізми. Які почуття козаків ними виражені?

Розлилися круті бережечки,

Зажурилися славні козаченьки.

А ми тую червону калину піднімемо,

А ми свою славну Україну розвеселимо!

✵ Які символічні образи уособлюють Україну? Віднайдіть їх у тексті. (Червона китайка — козацька слава. Червона калина — Україна)

✵ Визначте жанровий різновид пісні.

11. Узагальнення

У козацьких піснях відчуваються сила, радість, могутність, з якою козак кидає тишу і безтурботність домашнього життя, щоб поринути усю поезію битв, небезпек. Упертий, непохитний, він поспішає у степ у вольницю товаришів.

У пісні створений узагальнений образ козацтва, який поєднує в собі кращі риси патріота рідної землі, рідного народу, що постав на захист від внутрішніх і зовнішніх ворогів.

Багата палітра художніх засобів дає можливість створити яскравий образ захисника, що опікується долею України, виражає їх силу, незламність, єдність. Повтори окремих слів підсилюють милозвучність пісні, надають бойового духу звучанню; ліричні звертання створюють ефект діалогічного спілкування; постійні епітети «чисте поле», «коні воронії», «добрі молодці» виявляють багатство і вишуканість мови твору; художній паралелізм, який зв’язує кілька елементів художнього твору, підкреслює єдність людини і довколишнього світу, передає символічний підтекст: червона китайка — символ мужності, звитяги, козацької слави, червона калина — символ України.

Пісня побудована в астрофічній формі: кількість складів у рядках різна; лексеми, що римуються, дієслова (не зміняла — не пропала).

У пісні римуються 2 і 4, 6 і 8 і т. д. рядки, отже, це напівбілий вірш (абвг).

Цікаво, що ця пісня була однією з улюблених Т. Шевченка.

IV. Закріплення вивченого матеріалу. Робота в парах

Дібрати питання з опрацьованої теми й дати обґрунтовану відповідь. Письмово розкрити зміст епіграфа.

V. Висновки

Ліричні пісні творять найбільший відділ в українській народній поезії. Вони оспівують усі найважливіші моменти особистого життя людини, зображуючи особисті почування, переживання та настрій у всій їх ширині й неперебраній різнорідності.

Глибоким почуттям і особливою красою форми відзначаються передусім пісні про любов та подружнє життя.

VІ. Домашнє завдання

Підготувати повідомлення про чумаків, стрільців. Дібрати приклади творів, де використовуються повтори й паралелізми або проілюструвати народні пісні, опрацьовані на уроці.

VІІ. Оцінки







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.