Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Українська література 8 клас - Плани-конспекти - В. В. Паращич 2010
Урок № 12. Давньоруська пам’ятка, перлина українського ліроепосу «Слово про похід Ігорів».
З давньої української літератури
Всі публікації щодо:
Давня українська література
Мета: ознайомити учнів з історичною основою, питанням авторства, перекладами та співами «Слова...»; розвивати навички виразного читання ліро-епічних творів, виділення ключових епізодів та картин; виховувати почуття патріотизму, пошани до історичного минулого нашого народу.
Обладнання: різні видання « Слова...», історична карта, ілюстрації до твору, аудіозаписи.
Теорія літератури: історична основа твору, гіпотези авторства, переклади, переспіви.
Хід уроку
I. Оголошення теми й мети уроку
II. Основний зміст роботи
Аналіз робіт з тематичного оцінювання.
Перездача заліку тими, хто залишився незадоволений результатами своєї роботи.
III. Мотивація навчальної діяльності школярів
Вступне слово вчителя.
За цей твір, автор якого до цього часу невідомий, сперечаються три країни. І всі вони праві — це пам’ятка давньоруської літератури, випадково знайдена й збережена для нащадків. У чому ж полягають загадки «Слова про похід Ігорів», над котрими б’ються вчені-літературо- знавці, а письменники всіх пізніших часів черпають натхнення? Що це за твір? Про це ми дізнаємося на уроці.
IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Слово вчителя.
Як відомо, до найдавніших книг, крім релігійних, відносять літописи. Це здебільшого наукові історичні твори, але в них можна знайти найдавніші записи легенд, міфів, казок, пісень, приказок та зразків інших фольклорних жанрів. Літописи велися монахами десятки років, потім дописувалися кимось, переписувалися для князів, інших монастирів, доповнювалися. У Лаврентіївському списку є стисле, а в Іпатіївському списку більш докладне оповідання про невдалий похід князя Ігоря проти половців навесні 1185 року. І раптом відомий збирач і колекціонер пам’яток давнини О. І. Мусін-Пушкін наприкінці XVIII століття знаходить у рукописному збірнику XVI ст. список оригінального художнього твору «Слово о полку Ігоревім». Це було літературне відкриття століття!
Мусін-Пушкін за допомогою вчених переклав твір і видав у 1800 р. окремою книгою невеликим накладом (1200 примірників). Під час французької навали 1812 р. його будинок у Москві згорів разом із колекцією, після чого залишилось зовсім небагато книжок. До того ж при переписуванні було допущено багато помилок. Але оригінальність, суспільна значущість і художня досконалість «Слова о полку Ігоревім» були настільки очевидними, що воно стало предметом особливої зацікавленості як літературознавців, так і любителів художнього слова. Про цей твір написано більше тисячі досліджень, літературно-критичних статей і розвідок у різних країнах Європи.
Щодо конкретного імені автора «Слова...», то з цього приводу висувалися й висуваються дотепер найрізноманітніші гіпотези. Називають і «премудрого книжника» Тимофія, і його батька Рагуїла Добринича, який служив тисяцьким саме у війську Новгород-Сіверського князя Ігоря, і славетного співця Митусу. Але, безперечно, це була талановита, мудра людина, патріот, який вболівав за долю рідної землі, що страждала від князівських міжусобиць і нападів ворогів. Враховуючи надзвичайну точність описів, деталей, можна припустити, що автор був безпосереднім учасником походу Ігоря на половців.
Серед літературознавців-дослідників «Слова...» немає одностайності щодо визначення жанру твору, адже проза переплітається в ньому з поезією. Перші видавці вважали «Слово...» героїчною піснею, сучасні вчені відносять його до жанру поеми, зважаючи на поетичність, метафористичність, багату символіку, ритмічну побудову значної частини тексту.
2. Зачитування уривків літописного оповідання про похід князя Ігоря 1185 р. проти половців.
(Див. Додаток до уроку № 12.)
3. Продовження слова вчителя.
Про популярність «Слова...» найкраще свідчить велика кількість його перекладів та переспівів багатьма мовами світу. Визначну пам’ятку давнини перекладали відомі українські письменники та літературознавці Михайло Максимович, Маркіян Шашкевич, Степан Руданський, Тарас Шевченко, Юрій Федькович, Іван Франко, Микола Чернявський, Василь Мова, Борис Грінченко, Панас Мирний, Дмитро Загул, Микола Зеров, Максим Рильський, Наталя Забіла, Валерій Шевчук та ін.
На сюжет «Слова...» Олександр Бородін написав оперу «Князь Ігор», Микола Лисенко створив композицію «Плач Ярославни», а Гнат Хоткевич — інсценізацію. Майстри живопису, графіки, скульптури Василь Касіян, Георгій Нарбут, Віктор Васнецов, Микола Реріх, Олена Кульчицька, Володимир Фаворський почерпнули натхнення для своїх творів у високій поетичності образів героїчної поеми «Слово...».
4. Зачитування перекладів і переспівів початку «Слова...» різних авторів, різними мовами.
(Див. Додаток до уроку № 12.)
V. Закріплення знань, умінь та навичок
Завдання учням.
— Встановіть відповідність між поняттями.
VI. Підбиття підсумків уроку
Інтерактивна вправа «Мікрофон».
— Продовжіть речення.
«Судячи з відомостей про твір, одержаних на уроці, ця тема здається мені ...»
VII. Домашнє завдання
Знати історію відкриття пам’ятки, основні гіпотези авторства, історичну основу, прочитати переклади та переспіви «Слова...»; зробити ілюстрації або підбірку ілюстрацій художників, користуючись ресурсами Інтернету.
