Українська література 8 клас - Плани-конспекти - В. В. Паращич 2010

Урок 1. Художня література як одна з форм духовної діяльності людини
Вступ

Всі публікації щодо:
Літературознавство

Мета: викликати в учнів інтерес до вивчення української літератури, до читання книг; ознайомити з функціями літератури, з поглибленим поняттям художнього образу та його різновидів; розвивати навички вибору художніх творів відповідно до своїх зацікавлень, оцінки художньої вартості прочитаного; виховувати любов до літератури як важливої складової духовного життя людини.

Обладнання: виставка книжок, портрети письменників, аудіозаписи (наприклад, пісні «Дайте, мамо, гроші на книжки»).

Теорія літератури: художній образ, його різновиди; художній твір.

Хід уроку

І. Оголошення теми й мети уроку

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Організаційний момент.

Ознайомлення з вимогами до ведення зошитів (перші дві сторінки відводяться для літературознавчого словничка), до усних та письмових відповідей на уроці; інформування про систему поточного та тематичного оцінювання.

2. Вступне слово вчителя.

Пролетіло красне літечко, залишивши по собі незабутні враження про приємний відпочинок, захоплюючі мандри, спілкування з товаришами. І дуже добре, якщо серед ваших друзів були гарна книга, художнє слово! Напевне, ніхто не буде заперечувати того важливого значення, яке мала і має книга в житті людства. Перш за все, це невичерпне джерело інформації, завдяки якому ми пізнаємо як навколишній, так і внутрішній, духовний світ людини. Герої улюблених книг змушують читачів думати про них, вболівати, переживати за них, любити чи осуджувати, навіть ненавидіти їх, порівнювати із собою, брати за взірець або вважати протилежністю. Таким чином книга допомагає людині в самопізнанні, виховує в ній кращі якості характеру на основі загальнолюдських цінностей. Врешті-решт, ми просто отримуємо задоволення від красивих поетичних рядків, влучного, дотепного слова, по-філософськи глибокої, афористичної думки, тонкого спостереження над природою чи світом людської душі.

Видатний арабський письменник IX століття Аль-Джахіз писав про книгу: «Я не знаю більш доброго сусіда, більш справедливого друга, більш покірного супутника, більш слухняного вчителя, більш обдарованого товариша; я не знаю нікого менш нудного й набридливого і в той же час нікого, чий характер був би глибшим та повнішим».

3. Прослуховування аудіозаписів.

4. Запис до літературознавчого словничка.

Художня література — це вид мистецтва, що відображає дійсність у художніх образах і створює нову художню реальність.

Основні функції художньої літератури — пізнавальна, виховна, естетична.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Слово вчителя.

До нас у гості завітали герої літературних творів, з якими ви познайомилися в попередніх класах. Виконайте такі ігрові завдання:

а) Визначте, хто в цій компанії «третій зайвий», чому:

Михайлик («Гуси-лебеді летять»);

Климко («Климко»);

+ Павлусь («Скарб»).

Федько («Федько-халамидник»);

Толик («Блакитна дитина»);

+ Павлусь («За сестрою»).

+ Юрко «Сім’я дикої качки»;

Планетник («Планетник»);

дід Капуш («Планетник»).

+Ліричний герой вірша «Крила»;

ліричний герой вірша «Пісня про рушник»;

ліричний герой вірша «Лебеді материнства».

(Вони різняться за характерами.)

б) З’ясуйте, що єднає цих героїв:

Олена Булига;

Планетник;

дід Капуш;

мати.

Захар Беркут;

Мирослава;

Максим;

Бурунда-бегадир.

Павлусь;

Ганна;

Семен Непорадний;

Девлет-Гірей.

Ява Рень;

Павлуша;

Яришка;

дід Варава.

(Кожні чотири герої — персонажі одного літературного твору.)

в)Згадайте, що об’єднує ці літературні твори:

«За сестрою» А. Чайковського;

«Скарб» О. Стороженка;

«Маленький горбань» С. Черкасенка.

(Ім’я головного героя — Павло.)

«За сестрою» А. Чайковського;

«Захар Беркут» І. Франка;

«Іван Підкова» Т. Шевченка;

«Княжа Україна» О. Олеся.

(Історико-героїчна тема.)

«Заповіт» Т. Шевченка;

«Перехожий» В. Симоненка;

«Стежина» А. Малишка;

«Катерина» Л. Кисельова.

(Жанр лірики.)

І. Калинець «Дивосвіт»;

В. Голобородько «З дитинства: Дощ».

(Вільний вірш, верлібр.)

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя.

Художній світ у літературі представлений в образах.

Запишіть до літературознавчих словничків:

Художній образ — це специфічна для літератури форма відображення дійсності, відтворена уявою письменника.

У кожного читача своє уявлення про світ, свій життєвий досвід, своя система цінностей, врешті-решт, свій характер і темперамент. Тому

художні образи сприймаються людьми по-різному, часто неоднозначно. Заслуга автора полягає в тому, що він представляє читачеві життя в усій його різноманітності і суперечливості, дає змогу кожному відчути в зображуваному щось своє, близьке лише йому.

Отже, художні образи найчастіше багатозначні.

2. Завдання учням.

— Прослухайте уривки з вивчених раніше творів, визначте, до яких різновидів належать змальовані в них образи (образ-персонаж, образ- символ, словесний, зоровий, слуховий тощо).

1) Захар Беркут — се був сивий, як голуб, звиш 90-літній старець, найстаріший віком у цілій тухольській громаді. ...Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин, Захар Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази. Невважаючи на глибоку старість, Захар Беркут був іще сильний і кремезний. Правда, він не робив уже коло поля, не гонив овець у полонину, ані ловив звіра в лісових нетрях,— та проте працювати він не переставав. Сад, пасіка й ліки — се була його робота.

(І. Франко. «Захар Беркут» (образ-персонаж).)

2) Кудись пішла, не повертає,

Хоч біля серця стеле світ,

Ота стежина в нашім краю Одним одна біля воріт.

(А Малишко. «Стежина» (образ-символ).)

3) Мріють крилами з туману лебеді рожеві,

Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.

(Б. Симоненко. «Лебеді материнства» (зоровий образ).)

4) Защебече соловейко В лузі на калині,—

Заспіває козаченько,

Ходя по долині.

(Т. Шевченко. «Тополя» (слуховий образ).)

5) Кожне слово нашої мови проспіване у пісні

тож пісенними словами з побратимами у товаристві розмовляємо.

(В. Голобородько. «Наша мова» (словесний образ).)

3. Запис до літературознавчих словничків.

Різновиди художніх образів: образ-персонаж, образ-символ; словесний, зоровий, слуховий, нюховий та ін.

Може бути також (за іншою класифікацією) образ-пейзаж (картини природи), образ-річ (опис предмета), образ-інтер’єр (опис обстановки).

Для того щоб краще зрозуміти твір, треба зробити його аналіз (виділити елементи, частини й схарактеризувати їх окремо, визначити особливості). Так, можна визначити тему твору, жанр, сюжет, позасюжетні елементи, композицію, схарактеризувати образи, а також те, за допомогою яких художніх засобів вони створені, поміркувати над проблемами твору, його ідеєю чи ідеями, визначитися з тим, як ви до цього ставитеся, об’єднавши все те, що з’ясували в процесі свого невеликого літературознавчого дослідження.

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Складання учнями кросворда.

— Придумайте кросворд із ключовим словом «Література» на основі понять, про які говорилося на уроці

VI. Підбиття підсумків уроків

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Продовжіть фрази:

«Книга для мене...»

«На уроці мені найбільше запам’яталося...»

«Для себе я зробив (зробила) висновок, що...»

VII. Домашнє завдання

Ознайомитися зі вступною статтею підручника. Навести 2—3 приклади різних видів художніх образів (письмово); для бажаючих — підібрати висловлювання мудрих про книгу, літературу; індивідуальне завдання — повідомлення про І. Сірка.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.