Українська література 8 клас - Плани-конспекти - В. В. Паращич 2010

Урок № 16. Т. Шевченко. Життя і творчість. Поезія «Думи мої, думи мої...»
Світ української поезії

Всі публікації щодо:
Шевченко Тарас

Мета: повторити вивчені раніше відомості про життя і творчість Т. Шевченка; допомогти усвідомити ідейно-художній зміст поезії Т. Шевченка «Думи мої, думи мої...»; розвивати навички виразного читання, аналізу віршів; виховувати активну громадянську позицію як один із проявів духовності.

Обладнання: портрет Т. Шевченка, ілюстрації до життя і творчості поета, виставка творів Шевченка та книжок про нього.

Теорія літератури: лірика, її жанри; філософська лірика.

Хід уроку

I. Оголошення теми й мети уроку

II. Мотивація навчальної діяльності школярів

Вступне слово вчителя.

Коли б у нас була можливість помандрувати континентами і країнами, то в багатьох різних місцях — у Нью-Йорку, Торонто, Бухаресті, Москві, Санкт-Петербурзі, не кажучи вже про Київ, ми, можливо, з великим подивом побачили б пам’ятник одній людині. І ця людина — великий українець, духовний батько нашої нації Тарас Григорович Шевченко. Ви вже чимало знаєте про нього. У восьмому ж класі пізнаєте його ще як філософа, громадського та культурного діяча.

III. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка домашнього завдання.

Заслуховування складених учнями за обраною темою творів із взаєморецензуванням та коментарями вчителя.

2. Гра «Хто найбільше».

Назвіть:

а) ріки, що згадуються у «Слові...»;

б) князів;

в) птахів;

г) тварин;

д) міфічних персонажів.

(Див, Карна, Жля...)

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Міні-лекція вчителя з елементам бесіди.

— У зв’язку з чим згадувалося ім’я Т. Шевченка при вивченні попередніх тем, «Слова...»? (Робив переспів «Плачу Ярославни».)

— Що ви знаєте про життя Т. Шевченка?

— Чому його називають Великим Кобзарем?

— Які твори Т. Шевченка ви читали? Розкажіть напам’ять один із них.

Як ви знаєте, Т. Шевченко народився кріпаком. Це означає, що він був повною власністю пана, той міг його продати, програти, покарати, помилувати, одружити чи заборонити одружуватися, примусити виконувати будь-яку роботу. Доля закинула Шевченка в Петербург, там, він познайомився з людьми, які повірили в його талант, пройнялися співчуттям і допомогли звільнитися з кріпацтва.

Минали тривожні тижні. Поміщик Енгельгардт зажадав за талановитого кріпака неймовірну на той час ціну — 2 500 карбованців. Гроші здобули, розігравши в лотерею портрет поета В. А. Жуковського, написаний видатним художником К. Брюлловим. І ось, нарешті, настала ця довгоочікувана мить.

Відпускну вручили Шевченкові 25 квітня 1838 р. у К. Брюллова. Цю подію занотував у щоденнику А. Мокрицький. «Годині у другій пішов я до Брюллова...— зазначає він.— Незабаром прийшов Жуковський з гр. Вієльгорським, прийшов Шевченко, і Василь Андрійович вручив йому папір, що містив у собі його свободу, забезпечення прав громадянства; приємно було бачити цю сцену.» Про свої переживання у повісті «Художник» Шевченко пізніше писав: «Восторги его сменились тихой, улыбающейся радостью. Во все эти дни хотя он и принимался за работу, но работа ему не давалась. И он было положит свой рисунок в портфель, вынет из кармана отпускную, прочитает её чуть не по складам... поцелует и заплачет».

Розпочалося нове життя — навчання в Академії Мистецтв, захоплення різними науками, спілкування з друзями. Врешті-решт — поїздка на батьківщину, свою омріяну Україну. І — жорстоке розчарування. Нічого там не змінилося, утиски кріпаків стали ще більшими, уся рідня — в неволі. Закипіло серце поета гнівом, вилився цей гнів у гострі сатиричні рядки. Царському урядові не сподобалася така критична поезія. А тут і привід для арешту — участь у громадській культурницькій організації Кирило-Мефодіївському братстві. Швидко домчали Шевченка до столиці, посадили в каземат. Вирок — якнайсуворіший — служба в солдатах в далеких казахських степах з особистим розпорядженням царя: «Суворо заборонити писати і малювати». Гіршої кари для поета годі було і придумати.

Скрізь заґратоване віконце в’язниці можна побачити лише сіре петербурзьке небо. А в душі у поета все одно народжуються чудові рядки:

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть.

Тяжка солдатська муштра, постійне приниження, суворий клімат казахських степів. І тільки зіронька в небі — своя:

Зоре моя вечірняя,

Зійди над горою

Поговорим тихесенько

В неволі з тобою...

А ще — добрі люди, які неодмінно траплялися на шляху поета. Та таємні «захалявні книжечки», куди Шевченко крадькома записував свої вірші, свої думи.

2. Виразне читання поезії «Думи мої, думи мої...».

3. Словникова робота.

Нуджу (нудити світом) — жити без радості, страждати, сумувати;

сі — ці;

мліло — боліло;

булава, бунчук — ознаки козацької влади;

гарцювала — вигравала, витанцьовувала на коні;

попідтинню ходити — жебракувати, старцювати.

4. Обмін враженнями щодо прочитаного.

5. Евристична бесіда. Виконання завдань.

— Зі скількох частин складається твір? Назвіть тему цих частин.

— «Думи» — це жанр фольклору, думки чи вірша?

— Як ще поет називає свої думи? Чому?

— Визначте тему поезії, її мотиви.

— Яка, на ваш погляд, основна думка твору?

6. Слово вчителя

Вірш Т. Шевченка «Думи мої, думи мої...» належить до ліричних творів.

Лірика — один із трьох основних родів літератури (поряд з епосом і драмою), що відображає життя, показуючи переживання людини, її думки, почуття, викликані певними життєвими обставинами.

Лірика — це також сукупність творів цього роду. Залежно від характеру розрізняють основні її види: гімн, ода, послання, сонет, романс, елегія.

За змістом розрізняють лірику громадсько-політичну, філософську, любовну, пейзажну, інтимну. Часто поети вдаються до поєднання цих жанрів.

(Учні роблять запис до літературознавчого словничка.)

У вірші «Думи мої, думи мої...» Т. Шевченко розмірковує над філософським питанням про роль поета і поезії у суспільному житті. Написаний вірш 1839 року в Санкт-Петербурзі.

Не може бути спокійним і щасливим поет, коли його народ страждає. Тому й посилає він свої «думи», своїх «діток» в Україну. Тільки там їх зрозуміють, там вони матимуть шану і славу. І якщо знайдеться хоч одне дівоче серце, карі очі, що заплачуть над його віршами, то він буде щасливим, буде «паном над панами».

Вірш сповнений глибоких почуттів — туги за батьківщиною, бажання їй прислужитися. Змісту відповідає і форма — нерівноскладові рядки, зміна ритму, багато риторичних питань, звертань, метафор, постійних епітетів (карі очі, щире серце, сад зелений, Дніпр широкий та ін.)

Отже, в цьому вірші Т. Шевченко виступає як філософ, свідомий громадянин і майстер поетичного слова, як щирий українець.

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Завдання учням.

— Визначте, що об’єднує такі поетичні рядки з різних творів Т. Г. Шевченка; знайдіть ключове поняття (об’єднуюче слово):

Ну щоб, здавалося, слова...

Слова та голос — більш нічого.

А серце б’ється-ожива,

Як їх почує!

...Возвеличу

Малих отих рабів німих!

Я на сторожі коло їх

Поставлю слово.

...Щоб слово пламенем взялось,

Щоб людям серце розтопило...

(Слово.)

VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Продовжіть речення.

«На уроці я відкрив (відкрила) для себе ...»

«Шевченко для мене ...»

«Тепер я розумію, що ...»

VII. Домашнє завдання

Знати біографію письменника, навчитися виразно читати вірш, аналізувати його, фрагмент із нього вивчити напам’ять.