Українська література 8 клас - Плани-конспекти - В. В. Паращич 2010

Урок № 17. Т. Г. Шевченко. «Ой три шляхи широкії»
Світ української поезії

Всі публікації щодо:
Шевченко Тарас

Мета: ознайомити учнів із циклом віршів Т. Шевченка «В казематі», допомогти усвідомити їх ідейно-художній зміст; розвивати навички виразного читання, аналізу поезій, характеристики жанрових особливостей; виховувати якості активного, свідомого громадянина.

Обладнання: портрет письменника (відповідного періоду), ілюстрації до твору, пейзажі України.

Теорія літератури: мотив, художній образ, образ-символ.

Хід уроку

I. Оголошення теми й мети уроку

II. Мотивація навчальної діяльності школярів

Вступне слово вчителя.

Кажуть, що найкращі, найпроникливіші поетичні рядки створюються митцями у хвилини горя, страждань, а не в радісні часи. Яскравий приклад цього — цикл віршів Т. Шевченка «В казематі» з поетичними перлинами «Садок вишневий коло хати...», «Не спалося, а ніч як море», «Мені однаково» та ін. Що дає поетові сили для таких творів? На це питання ми спробуємо відповісти на уроці.

III. Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка домашнього завдання.

1) Виразне читання вірша «Думи мої, думи мої...», його аналіз.

2) Робота в парах. Розказування фрагментів вірша напам’ять, взаємооцінювання.

3) Розповідь фрагментів вірша «Думи мої, думи мої...» напам’ять з коментуванням свого вибору.

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя.

Недовго Шевченко насолоджувався волею. Хоча, хіба міг бути поет щасливим, коли «кругом неправда і неволя, народ замучений мовчить»? Отже, сидячи в казематі, Тарас згадує сиріт, самітніх, покинутих людей, бо й вони, як і він, одинокі «як билиночка в полі», проникається до них співчуттям і виливає свої думи в поетичні рядки.

Так з’являється цикл віршів «В казематі».

Про що ж вони? Про таких же безталанних людей, як і сам поет: про дівчину-сироту, якій Бог не дав «ані щастя, ні долі» («Ой одна я, одна»), про сумну козацьку минувшину:

Нас тут триста, як скло,

Товариства лягло!

І земля не приймає.

Як запродав гетьман

У ярмо християн,

Нас послав поганяти,

По своїй землі

Свою кров розлили

І зарізали брата.

(«За байраком байрак...»);

про дівчину, яка пішла в панські палати, покинула матір, і це призвело до загибелі той («Не кидай матері! — казали...»); про нещасливе кохання й загибель дівчини, у якої її суджений пішов на той світ («Чого ти ходиш на могилу?»); про старого солдата на милицях, який повернувся зі служби, але не застав ні матері, ні коханої («Рано-вранці новобранці...»). Шевченко вже ніби й звик до «синємундирних часових», до замкнутих дверей і ґрат на вікні. Згадував село, те, що не залишилося у нього там батьків, і «жалем серце запеклось». Але якось побачив, що йде мати його товариша М. Костомарова «чорніше чорної землі, іде, з хреста неначе знята...», і воздав хвалу Господові, що через його ув’язнення ніхто не страждатиме, окрім нього самого («М. Костомарову»). Філософських роздумів про життя і смерть сповнений вірш «Косар»:

Мужика й шинкаря,

Й сироту-кобзаря.

Приспівує старий, косить,

Кладе горами покоси,

Не мина й царя.

Страшний «косар» не милує нікого, і ніхто ніякого багатства з собою не забере на той світ.

Але одним з основних мотивів невольничої поезії Кобзаря усе ж є любов до батьківщини, вболівання за її долю:

Любітеся, брати мої,

Україну любіте

І за неї, безталанну

Господа моліте.

(«В казематі»)

Свою Україну любіть.

Любіть її...

Во время люте

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

(«Чи ми ще зійдемося знову»?)

А ще — змалювання ідеалу родинного селянського життя в неперевершеній перлині української поезії «Садок вишневий коло хати...».

Особливим смутком, журливістю народної пісні віє від поезії «Ой три шляхи широкії...».

2. Виразне читання вірша «Ой три шляхи широкії...», словникова робота за питаннями учнів.

3. Обмін враженнями щодо прочитаного.

4. Евристична бесіда.

— Як ви думаєте, чому брати «на чужину з України» розійшлися, чому покинули матір, дружину з діточками, наречену?

— Які художні деталі, художні засоби вказують на зв’язок з усною народною творчістю, піснею?

(Число три; повтори; народні прикмети про посаджене й засохле дерево; про загибель дівчини через втрату коханого; про шляхи, що терном заросли; постійні епітети — шляхи широті, висока тополя, червона калина таін.; повні нестягнені прикметники — широті; зменшувально-пестливі слова — діточками.)

— Що, на вашу думку, дало підставу відомому сучасному літературознавцю Б. Степанишину назвати вірш «Ой три шляхи широкії...» однією з перлин Шевченкової лірики?

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Завдання учням.

— Прочитайте назву одного з віршів Шевченка з циклу «В казематі», йдучи за з’єднаними лініями.

Відповідь: «Не спалося.— а ніч. як море...».

VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Продовжіть речення.

«Про те, що Т. Г. Шевченко був глибоким патріотом рідної землі свідчить...»

VII. Домашнє завдання

Навчитись виразно читати й аналізувати вірш. Скласти усний твір-роздум на одну з тем: «Людина і воля», «Людина і батьківщина», «Людина і родина», «Людина і поетичне слово», «Людина — громадянин».







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.