Українська література 8 клас - Плани-конспекти - В. В. Паращич 2010

Урок № 20. Система віршування: силабо-тонічне віршування, віршовий розмір
Світ української поезії

Всі публікації щодо:
Теорія літератури

Мета: ознайомити учнів із силабо-тонічною системою віршування, повторити відомості й поглибити знання щодо поняття про віршовий розмір, рими та стопи; розвивати навички визначення видів віршування, віршових розмірів, рим; виховувати естетичний смак, любов до образного, поетичного слова.

Обладнання: словники літературознавчих термінів, поетичні збірки різних авторів.

Теорія літератури: рими, стопи, віршовий розмір.

Хід уроку

I. Оголошення теми й мети уроку

II. Мотивація навчальної діяльності школярів

Вступне слово вчителя.

Літературу вивчає наука, яка називається літературознавство. Вона складається з трьох основних галузей: історії літератури, літературної критики та теорії літератури. В теорії літератури розглядається ідейно-художня сутність художнього твору, її суспільне значення й особливості мистецької форми. Ось про поетичну форму і йтиметься на сьогоднішньому уроці. Здавалось би, що спільного між поезією та математикою? А між іншим, віршова форма має свої принципи побудови, певні «формули», як і в математиці. Люди навчилися перекладати на мову цифр музику, навіть створювати музичні композиції за допомогою комп’ютерної техніки. А от вірші комп’ютер, на жаль (чи на щастя!), складати не навчився. Це прерогатива нас, людей.

III. Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка домашнього завдання.

З’ясування стилістичних та емоційних відтінків слова «однаково» у віршах Шевченка.

(У вірші «Мені однаково...» перше «однаково» — спокійне, друге «однаковісінько» — вдавано байдуже, третє — категоричне, як висновок, четверте — рішуче заперечення, пристрасне, останнє — крик душі, ледь стримувані стогін чи ридання. У вірші «Минають дні» «однаково» гірке, розчароване і т. под.)

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя.

У давнину в багатьох вищих навчальних закладах викладалася піїтика — наука про віршування та мистецтво складання віршів. А в багатьох країнах (наприклад, у давніх Китаї, Японії) обов’язковою умовою для прийняття на посаду державного службовця було вміння складати вірші.

Віршування (або версифікація) — це загальні прийоми і правила складання віршів. Існують різні системи віршування: антична, або метрична, силабічна, силабо-тонічна, тонічна, народне віршування.

Для нас найбільш поширеним і знайомим є силабо-тонічне віршування — це така система віршування, яка визначається кількістю складів, наголосів і їх розташуванням у віршовому рядку. Розрізняють п’ять основних розмірів: двоскладові — ямб і хорей, трискладові — дактиль, амфібрахій, анапест.

Стопа — у силабо-тонічному віршуванні повтор групи наголошених і ненаголошених складів у вірші, який і визначає його розмір. Залежно від кількості складів стопа буває двоскладова: ямб, хорей трискладова: дактиль амфібрахій анапест чотирискладова — пеон. Кількість стоп визначається кількістю наголосів. Бувають допоміжні двоскладові стопи без наголосу —пірихій, з двома наголосами — спондей.

Рима — співзвучність прикінцевих складів у рядку, починаючи від останнього наголошеного складу. За місцем наголосу розрізняють рими: чоловічі (тверді) — наголос на останньому складі (теплота — красота — жита); жіночі (напівм’які) — наголос на другому від кінця рядка складі (рута — розкута); дактилічні (м’які) наголос на третьому від кінця складі (рученьки — віченьки — ніченьки).

Римування — спосіб розміщення рим у вірші. Якщо одна рима зв’язує сусідні рядки, то це парне (паралельне, сумісне) римування — а а б б ; через рядок — перехресне — а б а б, через два — охоплююче (кільцеве) — а б б а.

Строфа — група віршованих рядків, об’єднаних однією думкою та сталим для даного твору порядком римування. Залежно від кількості рядків розрізняються види строф: двовірш, тривірш, чотиривірш та ін. Є багато віршів, що не діляться на строфи. Якщо в частинах вірша різна кількість рядків, то ці частини мають назву строфоїдів. У білих віршах, вільних віршах (верлібрі) рими немає.

2. Практична робота.

1) Визначте рими у віршах Шевченка «Мені однаково...», «Минають дні...», види римування; випишіть їх, позначте схематично (буквами а б тощо)

2) Визначте віршовий розмір поетичних творів за цими уривками:-

(Чотиристопний ямб.)

(Чотиристопний хорей.)

(Дактиль.)

(Амфібрахій.)

(Анапест.)

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Завдання учням.

1) Відновіть рими.

Заквітуть, як весна, бажання,

Я в тій пісні словом озовусь.

З найглибшим поважанням матерям

Я від серця поклонюсь щиро.

(М. Сингаівський)

(Матерям з найглибшим поважанням

Я від серця щиро поклонюсь)

2) Вставте пропущені слова, скориставшись підказкою з довідки.

Налита сонцем і вітрами

Хлюпоче веслами ... ,

І ... буйні трави ...

хмільна і запашна.

(М. Стельмах)

Довідка: осінь, весна, літо, зима; піднімає, опускає, скошує, ростить; роса, вода, земля, коса.

VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Продовжіть речення.

«Виявляється, я можу ...»

«Складання віршів — це ...»

«Основне, на мою думку, в поезії — ...»

VII. Домашнє завдання

Скласти віршик, використовуючи якісь із цих рим: школа — довкола, клас — нас, осінь — просить, погода — нагода — нагорода або свої власні; знайти основні відомості з теорії віршування; підготувати повідомлення.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.