Українська література 8 клас - Плани-конспекти - В. В. Паращич 2010
Урок № 20. Система віршування: силабо-тонічне віршування, віршовий розмір
Світ української поезії
Всі публікації щодо:
Теорія літератури
Мета: ознайомити учнів із силабо-тонічною системою віршування, повторити відомості й поглибити знання щодо поняття про віршовий розмір, рими та стопи; розвивати навички визначення видів віршування, віршових розмірів, рим; виховувати естетичний смак, любов до образного, поетичного слова.
Обладнання: словники літературознавчих термінів, поетичні збірки різних авторів.
Теорія літератури: рими, стопи, віршовий розмір.
Хід уроку
I. Оголошення теми й мети уроку
II. Мотивація навчальної діяльності школярів
Вступне слово вчителя.
Літературу вивчає наука, яка називається літературознавство. Вона складається з трьох основних галузей: історії літератури, літературної критики та теорії літератури. В теорії літератури розглядається ідейно-художня сутність художнього твору, її суспільне значення й особливості мистецької форми. Ось про поетичну форму і йтиметься на сьогоднішньому уроці. Здавалось би, що спільного між поезією та математикою? А між іншим, віршова форма має свої принципи побудови, певні «формули», як і в математиці. Люди навчилися перекладати на мову цифр музику, навіть створювати музичні композиції за допомогою комп’ютерної техніки. А от вірші комп’ютер, на жаль (чи на щастя!), складати не навчився. Це прерогатива нас, людей.
III. Актуалізація опорних знань учнів
Перевірка домашнього завдання.
З’ясування стилістичних та емоційних відтінків слова «однаково» у віршах Шевченка.
(У вірші «Мені однаково...» перше «однаково» — спокійне, друге «однаковісінько» — вдавано байдуже, третє — категоричне, як висновок, четверте — рішуче заперечення, пристрасне, останнє — крик душі, ледь стримувані стогін чи ридання. У вірші «Минають дні» «однаково» гірке, розчароване і т. под.)
IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Слово вчителя.
У давнину в багатьох вищих навчальних закладах викладалася піїтика — наука про віршування та мистецтво складання віршів. А в багатьох країнах (наприклад, у давніх Китаї, Японії) обов’язковою умовою для прийняття на посаду державного службовця було вміння складати вірші.
Віршування (або версифікація) — це загальні прийоми і правила складання віршів. Існують різні системи віршування: антична, або метрична, силабічна, силабо-тонічна, тонічна, народне віршування.
Для нас найбільш поширеним і знайомим є силабо-тонічне віршування — це така система віршування, яка визначається кількістю складів, наголосів і їх розташуванням у віршовому рядку. Розрізняють п’ять основних розмірів: двоскладові — ямб і хорей, трискладові — дактиль, амфібрахій, анапест.
Стопа — у силабо-тонічному віршуванні повтор групи наголошених і ненаголошених складів у вірші, який і визначає його розмір. Залежно від кількості складів стопа буває двоскладова: ямб
, хорей 
трискладова: дактиль
амфібрахій
анапест 
чотирискладова — пеон. Кількість стоп визначається кількістю наголосів. Бувають допоміжні двоскладові стопи без наголосу 
—пірихій, з двома наголосами 
— спондей.
Рима — співзвучність прикінцевих складів у рядку, починаючи від останнього наголошеного складу. За місцем наголосу розрізняють рими: чоловічі (тверді) — наголос на останньому складі (теплота — красота — жита); жіночі (напівм’які) — наголос на другому від кінця рядка складі (рута — розкута); дактилічні (м’які) наголос на третьому від кінця складі (рученьки — віченьки — ніченьки).
Римування — спосіб розміщення рим у вірші. Якщо одна рима зв’язує сусідні рядки, то це парне (паралельне, сумісне) римування — а а б б ; через рядок — перехресне — а б а б, через два — охоплююче (кільцеве) — а б б а.
Строфа — група віршованих рядків, об’єднаних однією думкою та сталим для даного твору порядком римування. Залежно від кількості рядків розрізняються види строф: двовірш, тривірш, чотиривірш та ін. Є багато віршів, що не діляться на строфи. Якщо в частинах вірша різна кількість рядків, то ці частини мають назву строфоїдів. У білих віршах, вільних віршах (верлібрі) рими немає.
2. Практична робота.
1) Визначте рими у віршах Шевченка «Мені однаково...», «Минають дні...», види римування; випишіть їх, позначте схематично (буквами а б тощо)
2) Визначте віршовий розмір поетичних творів за цими уривками:-
(Чотиристопний ямб.)
(Чотиристопний хорей.)
(Дактиль.)
(Амфібрахій.)
(Анапест.)
V. Закріплення знань, умінь та навичок
Завдання учням.
1) Відновіть рими.
Заквітуть, як весна, бажання,
Я в тій пісні словом озовусь.
З найглибшим поважанням матерям
Я від серця поклонюсь щиро.
(М. Сингаівський)
(Матерям з найглибшим поважанням
Я від серця щиро поклонюсь)
2) Вставте пропущені слова, скориставшись підказкою з довідки.
Налита сонцем і вітрами
Хлюпоче веслами ... ,
І ... буйні трави ...
хмільна і запашна.
(М. Стельмах)
Довідка: осінь, весна, літо, зима; піднімає, опускає, скошує, ростить; роса, вода, земля, коса.
VI. Підбиття підсумків уроку
Інтерактивна вправа «Мікрофон».
— Продовжіть речення.
«Виявляється, я можу ...»
«Складання віршів — це ...»
«Основне, на мою думку, в поезії — ...»
VII. Домашнє завдання
Скласти віршик, використовуючи якісь із цих рим: школа — довкола, клас — нас, осінь — просить, погода — нагода — нагорода або свої власні; знайти основні відомості з теорії віршування; підготувати повідомлення.