Українська література 8 клас - Плани-конспекти - В. В. Паращич 2010
Урок 2. Українські історичні пісні. «Зажурилась Україна», «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»
Усна народна творчість
Всі публікації щодо:
Пісні
Мета: ознайомити учнів із жанром української історичної пісні, з піснями про звитяжну боротьбу козаків з турецько-татарськими нападниками; розвивати навички виразного та вдумливого читання поетичних творів, вміння визначати провідні мотиви пісень, характеризувати образи історичних осіб, висловлювати власне судження про них; виховувати почуття поваги до героїчного минулого нашого народу, патріотизм. Обладнання: історичні карти, ілюстрації до історичних пісень, портрети героїв пісень, аудіозаписи.
Теорія літератури: усна народна творчість, її жанри; народна пісня; історична пісня.
Хід уроку
І. Оголошення теми й мети уроку
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя.
Відомий вислів «Без минулого немає майбутнього» якнайвлучніше пояснює те, чому на початку вивчення літератури в кожному класі ми звертаємося до усної народної творчості. Перш за все ми знайомилися з народними легендами, казками, міфами, прислів’ями, загадками, потім календарно-обрядовими піснями, колисковими, суспільно-побутовими, коломийками, тепер — історичними піснями та думами. Звичайно, про далеке минуле, історичних героїв можна прочитати в підручнику історії, в довіднику чи енциклопедії. Однак краще за народну пісню, що прийшла з тих далеких століть, ніщо не передасть дух часу, почуття, сподівання, болі й радощі героїв, ставлення народу до своїх славних лицарів-оборонців. Отож, хай уявна «машина часу» перенесе нас у давні часи.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Перевірка домашнього завдання.
1) Зачитування підібраних висловів про книгу, літературу.
2) Наведення прикладів різних видів образів.
3) З’ясування того, яку мету ставили автор (автори) підручника, що вважають головним (на основі вступної статті підручника).
2. Клоуз-тести.
— Продовжіть речення:
а) Художня література — ...
б) Функції художньої літератури такі: ...
в) Бувають такі різновиди художніх образів ...
IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Слово вчителя.
У найдавніших історичних піснях розповідається про боротьбу українського народу проти турецько-татарських завойовників. Яким же був той історичний період? Видатний український історик Михайло Грушевський писав про це так:
«...Татарська орда Бату дуже не довго держалася міцно — вже з кінцем XIII в., а потім ще більше, в XIV вона розлазиться, і члени ханського роду та різні начальники, беки, починають усобиці... Менглі-герай (хан кримської орди) пошукав собі інших союзників — піддався під зверхність султана турецького і ввійшов у приязнь і союз з Москвою. Москва ж все підбивала його на велике князівство Литовське та посилала йому на се дарунки, і, слухаючи її, Менглі-герай починає пустошити українські землі, що належали до великого князівства Литовського і Польщі. Велике князівство Литовське, через те, що було зайняте війною з Москвою, та й через своє внутрішнє поріжнення і упадок, не могло і не уміло досить енергійно поставитися проти цих татарських нападів. Боронилися, як могли, місцеві українські князі та пани, але не маючи від правительства майже ніякої помочі, великим татарським нападам не здужали противустати. Весною 1482 р. Менглі-герай, заохочений дарунками і надокучаннями Московського великого князя Івана, аби йшов на Поділля, або на Київ, вчинив похід на Київщину, здобув Київ, спалив київський замок, понищів київську околицю і з тріумфом послав Іванові золоту чашу і діскос зі святої Софії Київської. Після того кілька літ пустошив Поділля, а польський король невдалим походом на Буковину роздратував ще й турок: татари, турки, волохи разом пустошили Поділля і Галичину. Татари ходили також на Задніпров’я, але Москва, маючи на меті забрати Сіверщину, просила їх туди не ходити. Менглі-герай, отже, спустошивши Київщину, береться до Волині...
Часом татар при тім громили — так славилися побіди над ними Михайла Глинського і ще більше Костянтина Острозького; але частіше орда пустошила землі й виводила здобич зовсім безборонно. Вся Україна, саме повітря її наповнилося невільницьким плачем, який нині ще бринить і плаче в наших піснях на протязі стількох віків. Люди почули себе безборонними. Литовське правительство, замість боронитися, хотіло відкупитися дарунками, згоджувалося навіть від кожного чоловіка дань щорічну давати — чого й за татарської неволі не бувало; намовляло татар пустошити Московщину і кінець-кінцем осягнуло тільки те, що орда однаково стала пустошити і Московські і Литовські землі. Київщина по обох боках Дніпра від цих нападів спустіла майже зовсім.
...Спустошення було гірше від часів Бату, далеко гірше, ... Подніпров’я стало просто пусткою. Здичавіло і вибуяло за кількадесят літ, як якийсь дикий край.»
І, як доказ, М. Грушевський наводить уривок із пісні «Зажурилась Україна, що ніде прожити...»
2. Виразне читання історичної пісні «Зажурилась Україна».
3. Словникова робота.
Орда — турецьке, татарське військо;
хан — турецький, татарський пан;
ґринджоли — санчата;
закаулок — завулок, провулок, глухий кут;
дати лиха — побити, побороти;
ружина — рушниця;
бурлака — заробітчанин; той, хто бродить по світу; бідна людина без сім’ї, без постійного пристановища;
дрюк — палиця;
турчин — турок.
4. Частковий аналіз твору.
Бесіда за питаннями; виконання завдань.
— Про які часи йдеться в пісні? Відповідь підтвердіть словами з тексту.
(Часи турецько-татарських набігів; про це свідчать слова: орда, полон, турок, козак.)
— На які смислові та настроєві частини можна поділити пісню? (Опис тяжкого становища в Україні — заклик до боротьби.)
— Який провідний мотив пісні?
(Непокора, віра в можливість перемоги.)
— Виберіть дієслова з другої строфи пісні, визначте їх спосіб і з’ясуйте роль такої форми як художнього засобу.
(Годі, бери, йди, дамо — наказовий спосіб дієслів; втілює ідею — не коритися ворогам, боротися всіма засобами, гуртом.)
— Спираючись на текст твору, назвіть художні особливості народної пісні.
(Стислість, влучність, образність змальованих картин; вживання повторюваних вигуків «ой», звертання, зменшувально-пестливих слів («з шабелькою»), фразеологізмів («дати лиха», «з душею розлука»), епітетів («вражому», «маленькії», «молодії»); варіантність таін.)
5. Запис до літературознавчого словничка.
Історичними називаються пісні, в яких зображено важливі події минулого та видатні особи.
Основні особливості народних пісень: змістовність і стислість, висока поетичність мови, віршована форма, відповідність характеру мелодії змістові пісні, варіантність.
6. Виразне читання пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко».
7. Словникова робота.
Вороний (кінь) — темної масті, чорний;
зіходжає — сходить;
битий (шлях) — протоптаний, добре утрамбований копитами, великий, відомий, який не заростає травою від постійного користування.
8. Бесіда за питаннями.
— Хто такий І. Сірко, про якого йдеться в пісні?
(Кошовий отаман Запорозької Січі.)
— Чому, на вашу думку, кошового отамана називають просто козаком? Відповідь обґрунтуйте.
(Щоб показати його єдність із простими воїнами, таку ж відвагу, сміливість, безпосередню участь у боях.)
— Які інші художні засоби (у порівнянні з попереднім твором) є в пісні?
(Поетичний паралелізм («а туман поле покриває, Гей, та Сірко з Січі виїжджає»), метафори («Та що сизий орел по степу літає,— Аж то Сірко на конику виїжджає»), повтори слів («Та ми ж думали» й ін.).)
9. Виступи учнів із повідомленнями про І. Сірка.
(Див. Додаток до уроку № 2.)
V. Закріплення знань, умінь та навичок
Завдання учням.
— Поєднайте лініями художні засоби з їх визначенням.
VI. Підбиття підсумків уроків
Інтерактивна вправа «Мікрофон».
— Продовжіть речення:
«Я не знав (знала), що...»
«Мене найбільше вразив той факт...»
«Історичні пісні, на відміну від наукових історичних текстів...»
VII. Домашнє завдання
Навчитися виразно читати історичні пісні, аналізувати їх; вивчити ознаки жанру; за бажанням підготувати ілюстрації (або підібрати репродукції картин на відповідну тему за допомогою Інтернет-ресурсів).