Українська література 8 клас - Плани-конспекти - В. В. Паращич 2010

Урок № 31. В. Сосюра. «Любіть Україну!»
Світ української поезії

Всі публікації щодо:
Сосюра Володимир

Мета: ознайомити з історією твору, особистістю автора, до помогти учням усвідомити ідейно-художній зміст вірша В. Сосюри; розвивати навички виразного читання, аналізу ліричного твору, висловлення власної думки щодо прочитаного; виховувати почуття патріотизму, естетичний смак.

Обладнання: портрет письменника, краєвиди України, аудіозаписи, ілюстрації до твору.

Теорія літератури: жанри ліричних творів, віршові розміри.

Хід уроку

I. Оголошення теми й мети уроку

II. Мотивація навчальної діяльності школярів

Вступне слово вчителя.

У рік, коли не стало Лесі Українки, Володимиру Сосюрі було лише 15. Проте він уже пізнав і тяжку працю на содовій шахті, і грізні перипетії соціальних зрушень та воєн, і перші почуття. Народився й жив на Донеччині, промислові краєвиди котрої не дуже милують око. Але любив свій краї над усе, його називали «донецьким солов’єм». Став відомим поетом, співцем «боротьби й кохання». Свою синівську любов до батьківщини-України виразив у багатьох поезіях, особливо ж у вірші «Любіть Україну!». А сталінський режим вчинив суд на цим віршем! Про цей дикий, дивовижний із сучасної точки зору суд та його причини ми й поговоримо на сьогоднішньому уроці.

III. Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка домашнього завдання.

Крилаті, афористичні вислови з творів Лесі Українки:

Без надії сподіваюсь.

Берімось краще до роботи,

Змагаймось за нове життя!

Щасливий, хто сни має милі!

Вставай, хто живий, в кого думка повстала! Година для праці настала!

Хто ж кому подасть гостинця,

Ще того ніхто не знає...

Що за дивна сила слова!

Я один, а їх аж триста!

Утікай, поки здоровий!

Краще смерть, ніж вічний сором!

Кажуть, весь поміст у пеклі

З добрих замірів зложився.

Ось де корінь цілій справі!

Не поет, у кого думки

Не літають вільно в світі,

А заплутались навіки

В золотії тонкі сіті.

Не подумаю довіку

Зброї чесної зложити!

Маю думи-чарівниці,

Що для них нема на світі

Ні застави, ні границі.

Настане правда нова.

Щоб не плакать, я сміялась.

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя.

Леся Українка і Володимир Сосюра належали до інших поколінь, жили у зовсім різних умовах. Але було в них, як у справжніх поетів, і багато спільного. Перш за все, це глибокий патріотизм, відданість рідній Україні. За її щастя і розквіт вони боролися як могли — зброєю слова. Згадаймо «Давню казку» Лесі Українки:

Проти діла соромного

Виступає слово праве —

Ох, страшне оте змагання,

Хоч воно і не криваве!

Насправді ж, над поезією й поетами інколи відбувалися криваві розправи. Так, 20—30-ті роки XX століття, період сталінського тоталітарного режиму, називають часом «Розстріляного відродження». В. Сосюра навіть склав про це поему. А через два десятки років постраждав сам. І ось як це було. У 1941 році він написав «Любіть Україну!». Опублікували вірш 1944 року, одразу ж переклали російською мовою (переклад здійснили О. Прокоф’єв та М. Ушаков) й надрукували в Москві. У 1951 році в центральній газеті «Правда» з’явилася стаття «Проти ідеологічних перекручень в літературі». З цього часу розпочався суд над віршем і цькування його автора, якого звинувачували в буржуазному націоналізмі та усіх інших гріхах. Тепер критикувався не лише цей вірш, а й усе написане Сосюрою.

Пройшли ті жорстокі часи, настали нові. І вірш з новою силою, виблискуючи, як діамант, усіма своїми гранями, засяяв в українській поезії. Разом із тим, як не дивно, знайшов собі й супротивників. Спробуймо й ми розібратися в цьому питанні.

2. Виразне читання.

3. Словникова робота.

Купина — купа, кущ;

зойки — крики;

пурпуровий — темно-червоний;

канонади — гучні звуки від пострілів;

багнети — ножі на рушницях;

батареї — важка зброя, гармати.

4. Обмін враженнями щодо прочитаного.

5. Робота над аналізом вірша.

— Перечитаймо ще раз рядки поезії, щоб з’ясувати, в чому ж її сила, емоційна наснаженість.

Починається вірш звертанням, з повтором слова «любіть» (на нього падає логічний наголос) і низкою порівнянь — «як сонце», «як вітер», «і трави», «і води», тобто, природньо, безкорисливо, не вимагаючи нічого взамін. Далі йдуть слова, співзвучні тим, котрі часто говорять, укладаючи шлюб на все життя, — любіть в радості і в горі. Тут: «в годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди». Далі знову йде рефрен «Любіть Україну» із символічними означеннями — «вишневу свою», з мовою «солов’їною». Людина без батьківщини,— ніщо, порох, що легко розвіюється вітром. Автор виступає за дієву любов — і словом, і душею (серцем), і «всіма своїми ділами». І перелічує прикмети батьківщини — від зірок, верб, квіток до дитячих усмішок і дівочих очей. Він згадує і легендарну «неопалиму купину», «що горить — не згора», і трудові та воєнні будні, що пробивають шлях «до весен і світлих, і щирих». Використана метафора натякає на важкий шлях батьківщини до миру та розквіту. Виразність образу весни (відродження, відновлення) посилюється інверсією та багатосполучниковістю (полісиндетоном і).

Наступна строфа — звертання до юнака із закликом віддати усю свою любов батьківщині. І далі йдуть рядки, що викликали найбільший гнів офіційної влади. На перший погляд, вони й нам здаються ніби трохи дивними:

Не можна любити народів других,

Коли ти не любиш Вкраїну.

Зрозуміти їх можна, пригадавши слова з Біблії:

Аще кто речет, яко люблю Бога, а брата своего ненавидит, ложь есть.

(1 Івана 4: 20).

Це висловлювання використовували у своїх творах і Т. Шевченко, й І. Франко та багато інших письменників.

У наступній строфі — звертання до дівчини із закликом любити рідний край, бо без цього неможлива справжня, духовно багата людина, а значить, і справжні почуття. Поет звертається саме до юнака і до дівчини, бо це — майбутнє, яке буде вічним, коли кожен про нього дбатиме й любиме свою землю.

Як бачимо, вірш багатий на різноманітні засоби виразності, експресивний і проводить одну основну ідею: тільки любов народу до своєї батьківщини робить її сильною, могутньою, а її громадян щасливими.

6. Пошуково-дослідницька робота.

— Проведіть невелику пошуково-дослідницьку роботу: підрахуйте кількість ужитого у вірші дієслова «любити» в різних формах, іменника «Україна». Зробіть висновки. (Це особливий стилістичний прийом, який виділяє головну думку.)

— Визначте деталі, які вказують на час написання вірша.

(«В огні канонад, що на захід женуть чужинців в зелених мундирах», «в багнетах, що в тьмі пробивають нам путь...» — військовий час.)

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Завдання учням.

— Прочитайте вислів М. Стельмаха про В. Сосюру.

(Читається з останнього рядка (зліва направо) з інтервалами: «Як не можна уявити весни без березневої безпосередності, а осені без вересневої щедрості, так не можна уявити нашої поезії без Володимира Сосюри».)

VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Продовжіть речення.

«Я вражений тим, що ...»

«Я не думав (думала), що ...»

«Вірш «Любіть Україну» здається мені ...»

VII. Домашнє завдання

Вивчити вірш «Любіть Україну» напам’ять, вміти його аналізувати.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.