Українська література 8 клас - Плани-конспекти - В. В. Паращич 2010

Урок № 31. В. Сосюра. «Любіть Україну!»
Світ української поезії

Всі публікації щодо:
Сосюра Володимир

Мета: ознайомити з історією твору, особистістю автора, до помогти учням усвідомити ідейно-художній зміст вірша В. Сосюри; розвивати навички виразного читання, аналізу ліричного твору, висловлення власної думки щодо прочитаного; виховувати почуття патріотизму, естетичний смак.

Обладнання: портрет письменника, краєвиди України, аудіозаписи, ілюстрації до твору.

Теорія літератури: жанри ліричних творів, віршові розміри.

Хід уроку

I. Оголошення теми й мети уроку

II. Мотивація навчальної діяльності школярів

Вступне слово вчителя.

У рік, коли не стало Лесі Українки, Володимиру Сосюрі було лише 15. Проте він уже пізнав і тяжку працю на содовій шахті, і грізні перипетії соціальних зрушень та воєн, і перші почуття. Народився й жив на Донеччині, промислові краєвиди котрої не дуже милують око. Але любив свій краї над усе, його називали «донецьким солов’єм». Став відомим поетом, співцем «боротьби й кохання». Свою синівську любов до батьківщини-України виразив у багатьох поезіях, особливо ж у вірші «Любіть Україну!». А сталінський режим вчинив суд на цим віршем! Про цей дикий, дивовижний із сучасної точки зору суд та його причини ми й поговоримо на сьогоднішньому уроці.

III. Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка домашнього завдання.

Крилаті, афористичні вислови з творів Лесі Українки:

Без надії сподіваюсь.

Берімось краще до роботи,

Змагаймось за нове життя!

Щасливий, хто сни має милі!

Вставай, хто живий, в кого думка повстала! Година для праці настала!

Хто ж кому подасть гостинця,

Ще того ніхто не знає...

Що за дивна сила слова!

Я один, а їх аж триста!

Утікай, поки здоровий!

Краще смерть, ніж вічний сором!

Кажуть, весь поміст у пеклі

З добрих замірів зложився.

Ось де корінь цілій справі!

Не поет, у кого думки

Не літають вільно в світі,

А заплутались навіки

В золотії тонкі сіті.

Не подумаю довіку

Зброї чесної зложити!

Маю думи-чарівниці,

Що для них нема на світі

Ні застави, ні границі.

Настане правда нова.

Щоб не плакать, я сміялась.

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя.

Леся Українка і Володимир Сосюра належали до інших поколінь, жили у зовсім різних умовах. Але було в них, як у справжніх поетів, і багато спільного. Перш за все, це глибокий патріотизм, відданість рідній Україні. За її щастя і розквіт вони боролися як могли — зброєю слова. Згадаймо «Давню казку» Лесі Українки:

Проти діла соромного

Виступає слово праве —

Ох, страшне оте змагання,

Хоч воно і не криваве!

Насправді ж, над поезією й поетами інколи відбувалися криваві розправи. Так, 20—30-ті роки XX століття, період сталінського тоталітарного режиму, називають часом «Розстріляного відродження». В. Сосюра навіть склав про це поему. А через два десятки років постраждав сам. І ось як це було. У 1941 році він написав «Любіть Україну!». Опублікували вірш 1944 року, одразу ж переклали російською мовою (переклад здійснили О. Прокоф’єв та М. Ушаков) й надрукували в Москві. У 1951 році в центральній газеті «Правда» з’явилася стаття «Проти ідеологічних перекручень в літературі». З цього часу розпочався суд над віршем і цькування його автора, якого звинувачували в буржуазному націоналізмі та усіх інших гріхах. Тепер критикувався не лише цей вірш, а й усе написане Сосюрою.

Пройшли ті жорстокі часи, настали нові. І вірш з новою силою, виблискуючи, як діамант, усіма своїми гранями, засяяв в українській поезії. Разом із тим, як не дивно, знайшов собі й супротивників. Спробуймо й ми розібратися в цьому питанні.

2. Виразне читання.

3. Словникова робота.

Купина — купа, кущ;

зойки — крики;

пурпуровий — темно-червоний;

канонади — гучні звуки від пострілів;

багнети — ножі на рушницях;

батареї — важка зброя, гармати.

4. Обмін враженнями щодо прочитаного.

5. Робота над аналізом вірша.

— Перечитаймо ще раз рядки поезії, щоб з’ясувати, в чому ж її сила, емоційна наснаженість.

Починається вірш звертанням, з повтором слова «любіть» (на нього падає логічний наголос) і низкою порівнянь — «як сонце», «як вітер», «і трави», «і води», тобто, природньо, безкорисливо, не вимагаючи нічого взамін. Далі йдуть слова, співзвучні тим, котрі часто говорять, укладаючи шлюб на все життя, — любіть в радості і в горі. Тут: «в годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди». Далі знову йде рефрен «Любіть Україну» із символічними означеннями — «вишневу свою», з мовою «солов’їною». Людина без батьківщини,— ніщо, порох, що легко розвіюється вітром. Автор виступає за дієву любов — і словом, і душею (серцем), і «всіма своїми ділами». І перелічує прикмети батьківщини — від зірок, верб, квіток до дитячих усмішок і дівочих очей. Він згадує і легендарну «неопалиму купину», «що горить — не згора», і трудові та воєнні будні, що пробивають шлях «до весен і світлих, і щирих». Використана метафора натякає на важкий шлях батьківщини до миру та розквіту. Виразність образу весни (відродження, відновлення) посилюється інверсією та багатосполучниковістю (полісиндетоном і).

Наступна строфа — звертання до юнака із закликом віддати усю свою любов батьківщині. І далі йдуть рядки, що викликали найбільший гнів офіційної влади. На перший погляд, вони й нам здаються ніби трохи дивними:

Не можна любити народів других,

Коли ти не любиш Вкраїну.

Зрозуміти їх можна, пригадавши слова з Біблії:

Аще кто речет, яко люблю Бога, а брата своего ненавидит, ложь есть.

(1 Івана 4: 20).

Це висловлювання використовували у своїх творах і Т. Шевченко, й І. Франко та багато інших письменників.

У наступній строфі — звертання до дівчини із закликом любити рідний край, бо без цього неможлива справжня, духовно багата людина, а значить, і справжні почуття. Поет звертається саме до юнака і до дівчини, бо це — майбутнє, яке буде вічним, коли кожен про нього дбатиме й любиме свою землю.

Як бачимо, вірш багатий на різноманітні засоби виразності, експресивний і проводить одну основну ідею: тільки любов народу до своєї батьківщини робить її сильною, могутньою, а її громадян щасливими.

6. Пошуково-дослідницька робота.

— Проведіть невелику пошуково-дослідницьку роботу: підрахуйте кількість ужитого у вірші дієслова «любити» в різних формах, іменника «Україна». Зробіть висновки. (Це особливий стилістичний прийом, який виділяє головну думку.)

— Визначте деталі, які вказують на час написання вірша.

(«В огні канонад, що на захід женуть чужинців в зелених мундирах», «в багнетах, що в тьмі пробивають нам путь...» — військовий час.)

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Завдання учням.

— Прочитайте вислів М. Стельмаха про В. Сосюру.

(Читається з останнього рядка (зліва направо) з інтервалами: «Як не можна уявити весни без березневої безпосередності, а осені без вересневої щедрості, так не можна уявити нашої поезії без Володимира Сосюри».)

VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Продовжіть речення.

«Я вражений тим, що ...»

«Я не думав (думала), що ...»

«Вірш «Любіть Україну» здається мені ...»

VII. Домашнє завдання

Вивчити вірш «Любіть Україну» напам’ять, вміти його аналізувати.