Українська література 8 клас - Плани-конспекти - В. В. Паращич 2010
Урок № 43. І. Карпенко-Карий. Трагікомедія «Сто тисяч»
Національна драма
Всі публікації щодо:
Карпенко-Карий Іван
Мета: ознайомити учнів із сюжетом драматичного твору, до помогти глибше усвідомити особливості жанру, ідейно-художній зміст трагікомедії; розвивати навички виразного читання за особами, переказу драматичних творів, виділення головних епізодів сюжету; виховувати любов до художнього слова, почуття гумору, гуманістичні переконання.
Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору, аудіо-, відеозаписи з театральних вистав.
Теорія літератури: драматичний твір, діалоги, монологи, ремарки.
Хід уроку
I. Оголошення теми й мети уроку
II. Мотивація навчальної діяльності школярів
Вступне слово вчителя.
«Я взяв життя! — з гордістю заявляв І. Карпенко-Карий», бо вмів помічати в навколишній дійсності нове, цікаве, найсуттєвіше, бачити причини людських вчинків і дій і відображати їх у драматичних творах, часто поєднуючи смішне і сумне, як це справді буває в житті. Спостереженнями над особливостями національної драми ми й будемо займатися на уроці. Враховуючи специфіку драматичного твору, що призначений для гри на сцені, вчитимемося читати за особами, інтонацією передавати почуття й переживання героїв.
III. Актуалізація опорних знань учнів
Виконання тестових завдань.
(Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал; проводити як літературний диктант, оцінювати методом взаємоперевірки в парах за «ключем» учителя.)
1. Перша видатна українська трупа була заснована:
а) 1885 року М. Кропивницьким у Чернігові;
б) 1895 року І. Карпенком-Карим у Бобринці;
в) 1883 року М. Старицьким у Києві.
2. Корифей — це:
а) людина, що відзначається винятковими, унікальними здібностями;
+ б) найвизначніший діяч в якійсь галузі літератури, мистецтва; в) синонім до слова «актор».
3. До театру «корифеїв» входили:
а) Щепкін, Соленик, Станіславський;
+ б) Садовський, Саксаганський, Заньковецька; в) Лисенко, Гулак-Артемовський, Франко.
4. Українські корифеї користувалися успіхом:
+ а) усюди, де виступали;
б) тільки по селах і малих містечках;
в) тільки у великих російських містах — Петербурзі та Москві.
5. Діяльності українського театру чинили перешкоди:
+ а) Емський указ, утиски цензури;
б) церковна влада;
в) селяни, які вважали його панською іграшкою, забаганкою, примхою.
6. Любов до пісні, театру прищепили з дитинства І. Карпенкові-Карому:
а) няня;
б) дядько;
в) мати й батько.
7. У І. Карпенка-Карого було:
а) троє братів і сестра;
+ б) двоє братів і сестра; в) брат і сестра.
8. Родина Тобілевичів дала Україні:
а) одного визначного діяча культури;
б) трьох видатних артистів;
+ в) чотирьох видатних митців.
9. Під впливом улюблених героїв Шевченкових творів І. Карпенко- Карий:
+ а) обрав псевдонім, назвав дітей;
б) заклав свій хутір і назвав його;
в) назвав свій театр.
10. І. Карпенко-Карий написав:
а) 18 п’єс і один роман;
+ б) 18 п’єс, кілька статей;
в) збірку віршів, 18 п’єс і кілька оповідань.
11. Царський уряд покарав прогресивного письменника:
а) заборонивши писати і малювати;
+ б) виселивши в Новочеркаськ;
в) зробивши солдатом.
12. Найвідоміші твори І. Карпенка-Карого, які й донині не сходять із театральних сцен:
+ а) «Сто тисяч», «Хазяїн», «Суєта»;
б) «Батькова казка», «Понад Дніпром», «Чумаки»;
в) «Паливода XVIII століття», «Гандзя», «Розумний і дурень».
IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Вступне слово вчителя.
Першим твором, який написав І. Карпенко-Карий після зняття «гласного нагляду» поліції, була п’єса «Гроші» (1889 р.). Того ж року драматург надіслав її до цензури, але звідти вона повернулася з резолюцією: «К представлению признано неудобным». Після переробки трагікомедія була дозволена до постановки під зміненою назвою — «Сто тисяч». У 1890 році вона вже ставилася на сцені, а роль головного героя Герасима Калитки у ній виконував сам автор.
Згадаймо, що драматичні твори діляться на жанри за характером конфлікту на трагедії, драми та комедії. Трагікомедія відповідно поєднує риси трагедії та комедії. П’єсу І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» сучасні літературознавці визначають як трагікомедію. Відомий свого часу драматург і літературознавець Яків Мамонтов із цього приводу зазначив, що автор твору «поводився з драматургічною традицією в цій галузі досить вільно», «нечітко виступають у нього типові ознаки жанру (комедію не завжди можна відрізнити од драми...)».
2. Знайомство з дійовими особами п’єси «Сто тисяч». Виразне читання за особами (або суцільним текстом) першої дії твору.
3. Словникова робота за питаннями учнів.
4. Обмін враженнями щодо прочитаного.
5. Евристична бесіда.
— Визначте, хто головний герой, а хто — другорядні.
— Наведіть приклади діалогів та монологів.
— Що ми дізнаємося про Герасима Калитку з його монолога?
— Що значить прізвище Калитка? (Гаманець.)
— Хто такий Копач, про що свідчить його мова?
— Схарактеризуйте кума Савку за його зізнанням Калитці про своє спілкування з «нечистою силою».
— Як ви думаєте, чому Калитка не міг відрізнити фальшиві гроші, що показав йому Невідомий, від справжніх? Як і в його кишені опинилися, за словами Невідомого, фальшиві гроші?
— Що у творі здалося вам смішним, а що сумним? Чому?
V. Закріплення знань, умінь та навичок
Складання кросворда.
— Складіть кросворд за ключовим словом, визначивши риси характеру головного героя.
VI. Підбиття підсумків уроку
Інтерактивна вправа «Мікрофон».
— Продовжіть речення.
«Про трагікомедію «Сто тисяч» у мене склалося враження ...» «Мені запам’яталося ...»
VII. Домашнє завдання
Навчитися виразно читати, переказувати першу дію п’єси «Сто тисяч», характеризувати героїв та висловлювати свої судження про твір.