Українська література 8 клас - Плани-конспекти - В. В. Паращич 2010

Урок № 43. І. Карпенко-Карий. Трагікомедія «Сто тисяч»
Національна драма

Всі публікації щодо:
Карпенко-Карий Іван

Мета: ознайомити учнів із сюжетом драматичного твору, до помогти глибше усвідомити особливості жанру, ідейно-художній зміст трагікомедії; розвивати навички виразного читання за особами, переказу драматичних творів, виділення головних епізодів сюжету; виховувати любов до художнього слова, почуття гумору, гуманістичні переконання.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору, аудіо-, відеозаписи з театральних вистав.

Теорія літератури: драматичний твір, діалоги, монологи, ремарки.

Хід уроку

I. Оголошення теми й мети уроку

II. Мотивація навчальної діяльності школярів

Вступне слово вчителя.

«Я взяв життя! — з гордістю заявляв І. Карпенко-Карий», бо вмів помічати в навколишній дійсності нове, цікаве, найсуттєвіше, бачити причини людських вчинків і дій і відображати їх у драматичних творах, часто поєднуючи смішне і сумне, як це справді буває в житті. Спостереженнями над особливостями національної драми ми й будемо займатися на уроці. Враховуючи специфіку драматичного твору, що призначений для гри на сцені, вчитимемося читати за особами, інтонацією передавати почуття й переживання героїв.

III. Актуалізація опорних знань учнів

Виконання тестових завдань.

(Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал; проводити як літературний диктант, оцінювати методом взаємоперевірки в парах за «ключем» учителя.)

1. Перша видатна українська трупа була заснована:

а) 1885 року М. Кропивницьким у Чернігові;

б) 1895 року І. Карпенком-Карим у Бобринці;

в) 1883 року М. Старицьким у Києві.

2. Корифей — це:

а) людина, що відзначається винятковими, унікальними здібностями;

+ б) найвизначніший діяч в якійсь галузі літератури, мистецтва; в) синонім до слова «актор».

3. До театру «корифеїв» входили:

а) Щепкін, Соленик, Станіславський;

+ б) Садовський, Саксаганський, Заньковецька; в) Лисенко, Гулак-Артемовський, Франко.

4. Українські корифеї користувалися успіхом:

+ а) усюди, де виступали;

б) тільки по селах і малих містечках;

в) тільки у великих російських містах — Петербурзі та Москві.

5. Діяльності українського театру чинили перешкоди:

+ а) Емський указ, утиски цензури;

б) церковна влада;

в) селяни, які вважали його панською іграшкою, забаганкою, примхою.

6. Любов до пісні, театру прищепили з дитинства І. Карпенкові-Карому:

а) няня;

б) дядько;

в) мати й батько.

7. У І. Карпенка-Карого було:

а) троє братів і сестра;

+ б) двоє братів і сестра; в) брат і сестра.

8. Родина Тобілевичів дала Україні:

а) одного визначного діяча культури;

б) трьох видатних артистів;

+ в) чотирьох видатних митців.

9. Під впливом улюблених героїв Шевченкових творів І. Карпенко- Карий:

+ а) обрав псевдонім, назвав дітей;

б) заклав свій хутір і назвав його;

в) назвав свій театр.

10. І. Карпенко-Карий написав:

а) 18 п’єс і один роман;

+ б) 18 п’єс, кілька статей;

в) збірку віршів, 18 п’єс і кілька оповідань.

11. Царський уряд покарав прогресивного письменника:

а) заборонивши писати і малювати;

+ б) виселивши в Новочеркаськ;

в) зробивши солдатом.

12. Найвідоміші твори І. Карпенка-Карого, які й донині не сходять із театральних сцен:

+ а) «Сто тисяч», «Хазяїн», «Суєта»;

б) «Батькова казка», «Понад Дніпром», «Чумаки»;

в) «Паливода XVIII століття», «Гандзя», «Розумний і дурень».

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя.

Першим твором, який написав І. Карпенко-Карий після зняття «гласного нагляду» поліції, була п’єса «Гроші» (1889 р.). Того ж року драматург надіслав її до цензури, але звідти вона повернулася з резолюцією: «К представлению признано неудобным». Після переробки трагікомедія була дозволена до постановки під зміненою назвою — «Сто тисяч». У 1890 році вона вже ставилася на сцені, а роль головного героя Герасима Калитки у ній виконував сам автор.

Згадаймо, що драматичні твори діляться на жанри за характером конфлікту на трагедії, драми та комедії. Трагікомедія відповідно поєднує риси трагедії та комедії. П’єсу І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» сучасні літературознавці визначають як трагікомедію. Відомий свого часу драматург і літературознавець Яків Мамонтов із цього приводу зазначив, що автор твору «поводився з драматургічною традицією в цій галузі досить вільно», «нечітко виступають у нього типові ознаки жанру (комедію не завжди можна відрізнити од драми...)».

2. Знайомство з дійовими особами п’єси «Сто тисяч». Виразне читання за особами (або суцільним текстом) першої дії твору.

3. Словникова робота за питаннями учнів.

4. Обмін враженнями щодо прочитаного.

5. Евристична бесіда.

— Визначте, хто головний герой, а хто — другорядні.

— Наведіть приклади діалогів та монологів.

— Що ми дізнаємося про Герасима Калитку з його монолога?

— Що значить прізвище Калитка? (Гаманець.)

— Хто такий Копач, про що свідчить його мова?

— Схарактеризуйте кума Савку за його зізнанням Калитці про своє спілкування з «нечистою силою».

— Як ви думаєте, чому Калитка не міг відрізнити фальшиві гроші, що показав йому Невідомий, від справжніх? Як і в його кишені опинилися, за словами Невідомого, фальшиві гроші?

— Що у творі здалося вам смішним, а що сумним? Чому?

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Складання кросворда.

— Складіть кросворд за ключовим словом, визначивши риси характеру головного героя.

VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Продовжіть речення.

«Про трагікомедію «Сто тисяч» у мене склалося враження ...» «Мені запам’яталося ...»

VII. Домашнє завдання

Навчитися виразно читати, переказувати першу дію п’єси «Сто тисяч», характеризувати героїв та висловлювати свої судження про твір.