Українська література 8 клас - Плани-конспекти - В. В. Паращич 2010
Урок № 44. І. Карпенко-Карий. Трагікомедія «Сто тисяч». Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи
Національна драма
Всі публікації щодо:
Карпенко-Карий Іван
Мета: допомогти учням глибше усвідомити особливості драматичного твору, його ідейно-художній зміст, проблеми; розвивати навички виразного читання драматичного твору, його переказу, характеристики героїв, висловлення своїх суджень щодо порушених у п’єсі проблем; виховувати естетичний смак, любов до мистецтва, кращі якості характеру — гуманізм, чесність, порядність.
Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору, аудіо- та відеозаписи з театральної вистави «Сто тисяч».
Теорія літератури: драматичний твір, конфлікт, образи.
Хід уроку
I. Оголошення теми й мети уроку
II. Мотивація навчальної діяльності школярів
Вступне слово вчителя.
Проблема влади грошей — наскрізна і «вічна» у світовому мистецтві, бо й у житті, чого гріха таїти, вона існує повсякчас. Напевне, мало знайдеться тих, кому б не хотілося мати достатньо грошей, щоб задовольнити свої потреби й мати дещо на розваги. Однак коли накопичення грошей, багатства стає самоціллю чи марнославством — це небезпечно. І в першу чергу для самої людини, адже жадоба, скнарість, заздрість руйнують людську душу, підточують її духовне і навіть фізичне здоров’я.
Сьогодні ми й дізнаємося, до чого ж довела жадоба наживи героя трагікомедії І. Карпенко-Карого «Сто тисяч».
III. Актуалізація опорних знань учнів
1. Літературний диктант.
1) Що означає прізвище головного героя? (Гаманець.)
2) Хто такий Копач? (Колишній військовий, шукач скарбів.)
3) Про чиє весілля йдеться у першій дії? (Романа і Мотрі.)
4) Скільки землі у Калитки? (Двісті десятин.)
5) Як заробив Калитка гроші на придбання землі? (Своєю працею, працею рідних і наймитів.)
6) Чому Савка прийшов до Герасима? (Щоб позичити гроші.)
7) Про що свідчить той факт, що Савка й Калитка — куми? (Колись вони були рівні за статками, друзями.)
8) 3 ким Савка готовий спілкуватися, аби дістати гроші? (Із самим нечистим.)
9) Що запросив Калитка за позичені гроші? (Запродажню на воли.)
10) Чому Калитка серед зразків, які дав йому Невідомий, не міг відрізнити фальшивих грошей від справжніх? (Тому що всі були справжніми.)
Н) З якою прихованою метою батько посилає Романа до Пузирів?
(Щоб потім посватати одну з дочок багатого Пузиря.)
12) У чому, за розповіддю Романа, виявилася нечесність Калитки? (Він недодав приданого за дочкою.)
(Взаємоперевірка проводиться в парах під керівництвом учителя.)
2. Виразне зачитування, переказ епізодів першої дії п’єси.
Учні зачитують або переказують епізоди, які запам’яталися найбільше, потім пояснюють свій вибір.
IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Виразне читання в особах другої дії п’єси І. Карпенко-Карого «Сто тисяч».
2. Словникова робота за питаннями учнів.
3. Обмін враженнями щодо прочитаного.
4. Евристична бесіда, виконанням завдань.
— Що нового дізналися ви про головного героя, про інших персонажів?
— Що вам здалося одночасно і смішним, і сумним?
— Перечитайте відповідь Герасима Копачеві (Ява II) стосовно того, що ще рано. Знайдіть несумісні поняття, використані як засіб сатири й гумору.
(Робітники та собаки надворі повинні буть.)
— Прокоментуйте розмову Герасима й робітника Клима (Ява III й IV). Знайдіть прислів’я, приказки та фразеологізми, з’ясуйте їхню роль у розкритті головної думки. (Крадуть з-під носа; хватають, як на зарванській вулиці; бійся Бога; поживишся скибкою, як собака мухою та ін.)
— Знайдіть у яві IV гіперболу (перебільшення), що служить засобом комічного. (Робітники їдять, як сарана.)
— Про яку невістку мріє Калитка? (З приданим, з грішми.)
— Чому ж тоді Герасим обіцяє Мотрі, що Роман з нею одружиться? (Щоб краще працювала.)
— Розкажіть про стосунки Герасима з дружиною Параскою. Як він ставиться до жінки, коли вони наодинці та коли на людях? Чому саме так?
V. Закріплення знань, умінь та навичок
Завдання учням.
— З’єднайте художні засоби з їхнім визначенням.
VI. Підбиття підсумків уроку
Інтерактивна вправа «Мікрофон».
— Продовжіть речення.
«Читаючи п’єсу І. Карпенка-Карого, я зрозумів (зрозуміла), що жадоба до збагачення впливає на стосунки не лише ...»
«Мені найбільше запам’яталося ...»
«Найкраще читав (читала), відповідав (відповідала)...»
VII. Домашнє завдання
Дочитати до кінця увесь твір (самостійно опрацювати дію третю та четверту); вміти переказувати, аналізувати, висловлювати свої міркування з приводу прочитаного.