Українська література 8 клас - Плани-конспекти - В. В. Паращич 2010
Урок 4. Історичні пісні «Чи не той то Хміль», «За Сибіром сонце сходить»
Усна народна творчість
Всі публікації щодо:
Пісні
Мета: ознайомити учнів з історичними піснями про історичних осіб та оборонців рідної землі, створених уявою народу; розвивати навички виразного, вдумливого читання поетичних творів, їх аналізу, висловлення власної думки; виховувати почуття пошани до історичного минулого, любові до рідної землі.
Обладнання: ілюстрації до творів, портрети історичних осіб, зображених у піснях.
Теорія літератури: історична пісня, її художні особливості.
Хід уроку
І. Оголошення теми й мети уроку
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя.
Історичне минуле змінити не можна. Але винести урок із нього — потрібно. На жаль, в історії України багато сторінок сумних, трагічних. Тож не будемо суворо судити наших предків, які через кривди віковічні складали про ворогів-загарбників досить жорстокі, як на наш сучасний погляд, пісні. Запам’ятаймо назавжди, що війна — це завжди кров, сльози, жорстокість, страждання й горе. Особливо ж, коли ця війна несправедлива, загарбницька.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Перевірка домашнього завдання.
1) Виразне читання, аналіз вивчених історичних пісень; огляд ілюстрацій.
2) Заслуховування складених творів-мініатюр; їх взаєморецензування.
2. Проблемні запитання.
— Чому «Максим козак Залізняк, Козак з Запорожжя. Як поїхав на Вкраїну...» ? Хіба Запорожжя не Вкраїна?
— Про що свідчить фраза з пісні «Максим козак Залізняк» «Зібрав війська сорок тисяч...» і чому штурмували українське місто Умань?
IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Розповідь учителя або повідомлення учня про Б. Хмельницького. (Див. Додаток до уроку № 4.)
2. Виразне читання історичної пісні «Чи не той то Хміль».
3. Словникова робота.
Хміль — витка рослина з плодами-шишками, з яких виготовляють дріжджі, пиво;
тичина — кілки, які притримують рослину; огорожа з палиць;
ляхи — поляки;
Золотий Брід, Золота Вода — м. Жовті Води;
гадка — думка;
потуга — сила, підмога;
повки — полки;
гмина — ялина, голки ялини, сосни.
4. Бесіда за питаннями, виконання завдань.
1) Прочитайте пісню ще раз самостійно і визначте, які найяскравіші художні прийоми, засоби в ній ужито.
(Діалог, поетичний паралелізм, риторичні запитання.)
2) Спираючись на знання історії та відомості з пісні, скажіть, чи справедливою була війна Б. Хмельницького з польським військом?
3) Оцініть зміст пісні (особливо останні рядки) з позиції загальнолюдських цінностей.
(Війна — жорстока, нелюдська справа, у якій страждають і безневинні.)
5. Слово вчителя або повідомлення учня.
Устим Кармалюк, з піснею про якого ми познайомимося,— особа історична. Він народився 1787 року на Поділлі в селі Головчинцях (тепер Кармалюкове). Пан його не любив непокірних, тому віддав Устима в солдати. Кармалюк утік, створив невеликий загін із селян та утікачів-солдатів і почав відбирати у багатіїв добро, щедро наділяючи ним бідних.
23 роки боровся народний месник із визискувачами. За цей період його чотири рази ловили, катували, судили, засилали до Сибіру. Сміливий, розумний, винахідливий Кармалюк кожного разу тікав із в’язниці. Говорили, що він володіє навіть якимись чарами. У 1830— 1835 роках загони Кармалюка налічували близько двадцяти тисяч повстанців. Пани боялися і ненавиділи народних месників, а кріпаки сподівалися на своє визволення.
Слава Кармалюка поширилася далеко за межами України. У 1820 році російський художник В. Тропінін намалював портрет У. Кармалюка «Молодий український селянин. Кармалюк».
Народному ватажкові було 48 років, коли його підстерегли й підступно вбили із засідки.
У селі Кармалюковому та містечку Летичеві, де він похований, Устиму Кармалюку зведено пам’ятники.
Ще за життя Кармалюка народ уславлював його в піснях і легендах. Письменники Марко Вовчок, Михайло Старицький, Андрій Малишко, Володимир Гжицький та інші написали про нього захоплюючі твори.
З багатьох народних пісень про Устима Кармалюка найбільш поширена «Пісня про Устима Кармалюка», яка існує майже у двадцяти варіантах.
6. Виразне читання «Пісні про Устима Кармалюка», словникова робота.
7. Евристична бесіда.
— Яке враження справив на вас цей народний твір?
— Який настрій цієї пісні, чому?
— Людину, котра вбиває, грабує інших, називають розбійником. Що можна сказати з цього приводу про Кармалюка? Чи поділяєте ви думку героя: «А так гроші розділивши, Гріха я не маю».
— Як розуміти слова з пісні «Хоч, здається, не в кайданах, А все ж не на волі».
— Яка особливість художньої форми пісні (від чийого імені ведеться розповідь), як це впливає на сприйняття твору?
(Розповідь ведеться від імені Кармалюка, і це надає творові особливої задушевності, теплоти, нагадує сповідь.)
— Кого з героїв світової літератури та фольклору нагадує Кармалюк?
(Робіна Гуда.)
V. Закріплення знань, умінь та навичок
1. «Усне словесне малювання».
— Намалюйте словесну картину за однією з історичних пісень, яка найбільше запам’яталася, вразила вас.
2. Міні-вікторина для найуважніших.
— Хто був союзником Б. Хмельницького в боротьбі з польською шляхтою?
(Татарська орда.)
— «Владика» — володар світу, священнослужитель чи багатій? (Священнослужитель, бо повстанці говорять «благослови,
отче!».)
— Яка група лексики найчастіше використовується в пісні — книжна, діалектизми, професіоналізми чи жаргонізми?
(Діалектизми.)
VI. Підбиття підсумків уроків
Заключна бесіда. Самооцінювання
— Хто на уроці працював найкраще?
— Чия відповідь вам запам’яталася?
— Хто був найактивніший?
VII. Домашнє завдання
Навчитися виразно читати, аналізувати історичні пісні. Скласти 5—7 питань вікторини до творів.