Українська література 8 клас - Плани-конспекти - В. В. Паращич 2010
Урок № 57. В. Дрозд. Алегорично-химерна повість В. Дрозда «Ирій». Нове художнє освоєння проблем сучасності
З української прози
Всі публікації щодо:
Дрозд Володимир
Мета: допомогти учням осягнути загальнолюдські цінності через алегорично-химерну форму твору; розвивати навички виразного читання, переказу, коментування художнього тексту, визначення мотивів та проблем, художніх засобів та їх ролі у творі; виховувати прагнення до самоусвідомлення, самоствердження і самовдосконалення, почуття гумору, естетичний смак.
Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору.
Теорія літератури: алегорія, химерна повість, літературна умовність, художні засоби.
Хід уроку
I. Оголошення теми й мети уроку
II. Мотивація навчальної діяльності школярів
Вступне слово вчителя.
«... Пакуль — це країна, куди щовесни повертаються з сонячного, казкового щедрого на барви Ирію перелітні птахи, край ясно-жовтого латаття на залитих паводдю луках, край матерів, закушканих у чорні куфайки та вовняні хустки, матерів з чорноземними, як поле, долонями, край, де започатковуються ріки; Пакуль — це країна викладених зеленою шпоришинною мозаїкою доріг і доріжок, сходжених твоїми босими ногами, країна золотистої стерні, повитої в долинах сивим туманом, на плеса яких випливають гуси, поки ти, примостившись під скиртою, химериш собі власний книжний світ; край мальованих чорним по білому тинів, ліс соняшникових частоколів, заставлених кукурудзинням призьб, що від згадки про них тобі досі замирає серце; Пакуль — це країна твого першого слова, першої любові, першої зненависті, країна, де започаткувалася недитинна, гіркувата печаль твоїх очей; Пакуль — це твій Прій, що в нього ти до кінця днів своїх повертатимешся, а повернувшись — знову рватимешся в широкі світи; Пакуль — це ти сам...». Читаєш цей монолог-роздум головного героя повісті В. Дрозда «Прій» — і дивуєшся повороту думки: так Прій — це не казковий, омріяний заморський край, це — твоя батьківщина, це ти сам, бо людина, людська душа і є джерелом її багатства чи бідності, щастя чи нещастя. Вражає поетичність, романтичність, теплота й щирість слів героя про своє село, свою матір. Тож дізнаємося, чим закінчується історія Михайла Решета — невиправного мрійника й дослідника життя.
III. Актуалізація опорних знань учнів
Перевірка домашнього завдання.
1) Записування по пам’яті у вигляді плану основних епізодів та картин твору (від початку до кінця прочитаного).
2) Робота в парах (учні задають одне одному питання за змістом твору).
3) Заслуховування найцікавіших питань та відповідей.
IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Виразне читання з коментуванням III частини твору.
2. Словникова робота.
3. Обмін враженнями щодо прочитаного.
4. Евристична бесіда, спостереження над художнім текстом.
— Який момент у творі, на вашу думку, найнапруженіший, кульмінаційний?
(Приїзд у село дядька Дениса й тітки Дори на власній машині, її вибух і крах мрії.)
— Яка зі справ дядька та Михайла здалася вам найкориснішою, найцікавішою?
(Експедиція з вивчення фольклору та етнографії.)
— Які риси післявоєнного побуту ви відзначили?
(Паніка й розкуповування продуктів при найменшій тривозі; бідність і сільських, і міських жителів; тяжка праця жінок у колгоспах; горе від втрати на війні близьких; багато сиріт; безгосподарність; побутові сварки та ін.)
— Як називається художній засіб, що часто використовується на сторінках твору: «... І це божевілля, безглуздя, безум, шаленство, дурість — жертвувати літом, відпусткою, канікулами, а то й важити життям після стількох майже безслідних експедицій...». (Перелічення, синоніми.)
— Як героєві вдалося подолати свій відчай, коли його привселюдно на шкільній лінійці осоромили за зовнішній вигляд? (Спогляданням природи, землі, розумінням, що він може зробити щось корисне, прислужитися рідному краєві.)
— Як ви ставитеся до вчинку директора, котрий виставив хлопця на посміховисько, та ще й перед дівчиною, яка йому подобалася?
— Як ви сприймаєте визначення «дівчини з календаря» поняття закоханості: «... Це аритмічність нервової системи, безсумнівно, тут надибуємо моменти резонансу, своєрідної детонації, процес хворобливий і малодосліджений... Незабаром цей паталогічний спазм нервових центрів так само легко зніматиме звичайнісінька таблетка, як, припустимо, тепер анальгін знімає невралгічний біль»?
V. Закріплення знань, умінь та навичок
Гра «12 питань для найуважніших».
1) Про яку марку автомашини мріяв дядько Денис? (Опель.)
2) Як звали корову? (Манька.)
3) Ким працював дядько Денис? (Бухгалтером.)
4) Ким працювала тітка Дора? (Буфетницею.)
5) У якому класі вчився Михайло? (У дев’ятому.)
6) Як звали місцеву знаменитість — актора, який запросив Михайла до себе? (Кузьма Перебендя.)
7) 3 ким жили дядько і тітка? (Зі своїми батьками, дідом і бабою.)
8) За якою горою було місто? (За Собакаревою.)
9) У кого закохався Михайло в міській школі? (У дівчину з календаря.)
10) Яке товариство створили хлопці? (Благородних гуїгнгнмів.)
11) Між якими місцями на землі розривалася душа головного героя? (Між Прієм та Пакулем.)
12) Куди збиралася наукова експедиція? (На Солом’янку.)
VI. Підбиття підсумків уроку
Інтерактивна вправа «Мікрофон».
— Продовжіть фразу.
«Проблеми, порушені у творі В. Дрозда, для мене ...»
«Художня форма твору здалася мені ...»
«Найцікавішим на уроці було ...»
VII. Домашнє завдання
Скласти усний твір-похвалу (оду, гімн) своїй «малій батьківщині» за зразком повісті В. Дрозда «Ирій».