Українська література 8 клас - Плани-конспекти - В. В. Паращич 2010

Урок 5. Пісні Марусі Чурай. «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой, не ходи, Грицю...».
Усна народна творчість

Всі публікації щодо:
Чурай Маруся

Мета: ознайомити учнів з піснями легендарної поетеси; допомогти усвідомити значення і функції пісні в житті українського народу; розвивати навички виразного читання, коментування пісень, висловлення власних суджень з приводу прочитаного, визначення та пояснення ролі художніх засобів; виховувати пошану до обдарованих людей, які є активними творцями нашої духовності.

Обладнання: ілюстрації до творів, портрет Марусі Чурай, аудіозаписи пісень, виставка книжок про легендарну поетесу.

Теорія літератури: літературний твір, що став народним; фольклорна основа твору, народнопоетичні образи.

Хід уроку

І. Оголошення теми й мети уроку

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово вчителя.

Переважна більшість імен тих, хто перший склав колись казку, легенду, загадку, прислів’я, пісню,— невідома. Але поодинокі імена творців пісень історія все ж зберегла. Серед них — козака Харківського полку Семена Климовського (жив наприкінці XVII— у першій половині XVIII ст.), який склав відому пісню «їхав козак за Дунай» та інші; Марусі Чурай (жила в Полтаві в середині XVII ст.), котрій приписується авторство багатьох популярних до нашого часу пісень «За- світ встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой, не ходи, Грицю...», «Грицю, Грицю, до роботи», «Летить галка через балку», «На городі верба рясна», «Чого ж вода каламутна», «Прилетіла зозуленька» та ін. Насолодитися красою цих пісень, силою висловлених у них почуттів, дізнатися про майже детективну історію їх творця ми й зможемо сьогодні на уроці.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка домашнього завдання.

1) Виразне читання, аналіз вивчених історичних пісень.

2) Робота в парах або в групах. (Учні проводять міні-вікторини за питаннями, складеними вдома, визначають найцікавіші питання та відповіді до них, озвучують їх (можна, щоб представники групи самостійно виходили до дошки й записували ці питання).)

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя або повідомлення учня.

Постать Марусі Чурай оповита «ореолом чарів і загадковості». Але чимало дослідників-фольклористів, незважаючи на відсутність будь-яких документальних підтверджень, усе ж вважають, що вона реальна історична особа. Народилася дівчина Маруся приблизно в 1625 році в сім’ї урядника Полтавського козацького полку Гордія Чурая.

Батько Марусі разом із гетьманом Павлюком воював проти польської шляхти, потрапив у полон і був страчений у Варшаві десь 1638 року. Маруся складала пісні й сама їх добре співала. Козацькі полки вирушали в похід з її піснями. Щира й поетична натура, Маруся Чурай полюбила козака Гриця. Той теж мав до неї почуття, але був звичайною, практичною людиною без високих поривань. Його навіть трохи лякали поетичний дар, розум, сила кохання й вірності дівчини. Повернувшись із походу, Гриць, за намовою матері, одружився з іншою, простішою та багатшою дівчиною. Зраджена душа Марусі прагне помсти. Козака знаходять отруєним. Відбувається суд, дівчина на ньому мовчить, нічого не говорить на своє виправдання, хоча, можливо, злочин стався випадково — Маруся приготувала отруйне зілля для себе...

Ця історія дала поштовх для написання українськими письменниками (Г. Квіткою-Основ’яненком, Л. Боровиковським, С. Руданським, О. Кобилянською, В. Самійленком, Л. Костенко та ін.) творів різних жанрів.

2. Виразне читання пісень Марусі Чурай, прослуховування аудіо- записів, перегляд ілюстрацій.

3. Евристична бесіда.

— Яке ваше загальне враження від пісень Марусі Чурай?

— Який твір поетеси запам’ятався найбільше, чому?

— Визначте провідні мотиви пісень. Що, на вашу думку, крім авторства, об’єднує ці твори?

4. Робота в групах.

Група І з’ясовує проблеми й мотиви творів Марусі Чурай.

Група II характеризує образи пісень Марусі Чурай.

Група III виписує художні засоби творів, з’ясовує їхню роль.

Матеріали для відповідей:

I. Проблема розлуки з коханим, милосердя з боку його родини, в разі, коли він не повернеться з походу; проблеми зради, швидкоплинності щастя, долі. Мотиви суму, туги, тривоги й надії.

II. Марусенька — щира, любляча, вірна.

Мати — любляча, стосунки, кохання сина не вважає за серйозні, остаточні, не хоче ділити любов сина з дівчиною.

Козак — вірний обов’язку, щирий, турботливий.

Лірична героїня пісні «Віють вітри, віють буйні» — щира, поетична душа, любляча, вірна й віддана;

Гриць — зрадливий, необачний.

ІІІ.

5. Повідомлення про результати роботи в групах, коментарі вчителя, доповнення.

6. Самооцінювання роботи в групах.

V. Закріплення знань, умінь та навичок

1. «Усне словесне малювання».

— Змалюйте словесний портрет Марусі Чурай.

2. Проблемне запитання.

— Чи сумісні талант і злодійство?

VI. Підбиття підсумків уроків

Заключна бесіда. Самооцінювання

— Хто може сказати, що він, як хлопчик Ха-еФ із твору І. Калинця, задоволений собою? Обґрунтуйте своє твердження.

VII. Домашнє завдання

Навчитися виразно читати, аналізувати пісні М. Чурай. Одну з них вивчити напам’ять, обґрунтувавши свій вибір.

На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.