Уроки з української літератури 9 клас

Біблія (фрагменти). Легенди: про створення світу, про перших людей Адама і Єву, про потоп на землі, про Вавилонську вежу, про Мойсея. Десять заповідей. Притча про блудного сина. Притча про сіяча

Мета: ознайомити учнів з Біблією як книгою книг, мотиви з якої черпали письменники всіх віків; розповісти про Старий і Новий Заповіти; розкрити уявлення учнів про біблійні книги в давній Україні; викликати інтерес до перекладачів Біблії українською мовою; навчити учнів тлумачити біблійні легенди, притчі; формувати усвідомлення універсальності євангельських істин людського буття; виховувати правдивість, чесність, патріотизм, скромність, любов до ближнього.

Обладнання: Біблія, ілюстрації до легенд, Біблія для дітей, “Кобзар“ Т. Шевченка, “Мойсей“ І. Франка, “Одержима“ Лесі Українки, фонозапис притч, Заповіді Божі.

Міжпредметні зв'язки: християнська етика.

Просіть, і дасться вам;

шукайте, і знайдете;

стукайте, і відчинять вам.

Mm. 7:7

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Евристична бесіда.

. На якій мові прийшло Святе Письмо до Київської Русі? (У перекладі церковнослов 'янською мовою).

Хто здійснив перший переклад повної Біблії власне українською мовою?

Де і в якому році вийшла сама книга?

. Хто із відомих нам людей здійснював переклад Біблії? (І. Огієнко в 1958 p., 1. Хоменко в 1963 р.)

II. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.

1. Розповідь учителя.

Біблія сьогодні є найпопулярнішою серед книг. Нею захоплюються теологи, історики, психологи, фізики, хіміки, люди різних інтелектуальних рівнів та соціальних станів. Складалася Біблія протягом дуже тривалого часу (від XII ст. до н.е. до II ст. н.е.). Тепер так називається звід, що складається з пам'яток староєврейської літератури (50 окремих творів, а також 27 творів християнсько-грецької літератури). Перша частина зводу, за християнською термінологією Старий Завіт, складається з книг розповідних (книга “Буття“, книга “Ісход“, книги Ісуса Навіна, Суддів, Руф, чотири книги “Царств“ і т.д.), книг ліро-епічних (твори “пророків“, “Книга Іова“), ліричних (Псалтир, “Пісня пісень“), законоуставних і ін.

В епічній своїй частині Старий Завіт подає староєврейські міфічні перекази про створення світу, про життя першої людської пари — Адама і Єви в раю, чудесному саду, створеному Богом; про порушення ними божественної заборони і їх вигнання з раю; про життя їхнього потомства аж до того часу, коли розгніваний Бог вирішив винищити рід людський Всесвітнім потопом, залишивши з усіх людей тільки праведника Ноя з його сім'єю; про міфічну історію єврейського народу, який під проводом Мойсея виходить з єгипетського рабства шукати місце нового поселення — “землю обітовану“; про утворення староєврейського царства, його поділ і зруйнування ассирійцями та вавилонянами; про “вавилонський полон“ і повернення на батьківщину приблизно до кінця II ст. до нашої ери. Елементи народної творчості (староєврейського фольклору), поєднані в цих книгах з елементами творчості стародавньо-єврейської аристократії, світської і жрецької, були грунтовно перероблені потім грецькими організаціями, які встановили канон (норму, правило) священних книг у кількості, зазначеній вище.

В другій частині Біблії — Новому Заповіті, теж різноманітній щодо складу, в її епічній частині розповідається про життя, вчення, чудеса, смерть і воскресіння засновника християнської релігії Ісуса Христа (“Чотири євангелія“ — Матвія, Марка, Луки і Іоанна), про діяльність його учнів (апостолів), а в кінці, в книзі, що називається “Апокаліпсис“ (одкровення), — про останні часи людства, про кінець світу і “страшний суд“ над живими й мертвими.

Історією свого складання, своїм змістом Біблія до певної міри схожа на священні книги інших релігій, наприклад на староіндійські Веди, староіранську Авесту, вавилонські релігійно-епічні оповіді, що подекуди мають дуже близьку тематичну схожість з оповіданнями Старого Заповіту, тощо. Перша частина Біблії відбила різні етапи стародавньої історії єврейського народу, який від кочового стану переходив до осілого, від родового суспільства — до рабовласницької держави. Друга частина — Новий Заповіт — виникла в умовах соціального ладу Римської імперії Відбиваючи погляди різних суспільних формацій, різних історичних епох, Біблія сповнена суперечностей.

Повний переклад Біблії в давній російській літературі вийшов тільки наприкінці XV ст. (“Геннадієва Біблія“), а в українській літературі наприкінці XVI ст. (Острозька друкована Біблія 1581 р.) До цього часу використовувалися тільки ті окремі тексти біблійних книг, які необхідні були для потреб культу і складали “Паремейник“ — збірник уривків зі Старого Заповіту (паремій), які читалися під час церковної відправи. Крім того, у вжитку були й окремі книги Старого Заповіту в повному вигляді. З новозавітних книг раніше від інших з'явились Євангелія і “Апостол“. (“Деянія“, тобто історія апостольського служіння і збірник послань, приписаних апостолам Павлові, Петрові, Іоанновіта ін.). Одна з найстаріших книг, що збереглася до наших днів від Київської Русі, — це так зване “Остромирове Євангеліє“, списане із староболгарського оригіналу, як гадають, у Києві дияконом Григорієм для новгородського “посадника“ (намісника) Остромира в 1056-1057 pp. Цей рукопис, багато орнаментований заставками і розмальованими заголовними буквами, з трьома зображеннями євангелістів, який до того ж прекрасно зберігся, містить євангельські читання, пристосовані для церковної відправи в неділі і в свята (так зване “євангеліє-апракос“, неповне).

Біблійні книги відкривали наверненому в християнство читачеві цілий світ різноманітних нових настроїв і образів. Вони давали йому нову відповідь на питання про походження світу, людини і людського суспільства; подавали ряд героїчних саг про боротьбу єврейського народу з ворогами (деякі із цих саг відбились уже в оповідях “Початкового літопису“), виводили образи мудрих і сильних царів (Давида і Соломона), образи майбутньої долі людства аж до його страшного, хоч і не визначеного точно в часі, кінця. Багаторазово теми, мотиви, образи біблійних книг були використані пізнішою літературою. В українській літературі вплив Біблії легко простежити аж до XIX ст. включно. Пригадаймо роль, яку відіграють біблійні образи, в поезії Т.Г. Шевченка: дійові особи з “Книги царств“ придалися для антимонархічної сатири (“Саул“, “Старенька сестро Аполлона“), мотиви так званих пророчих книг — для віршів, що гнівно картають суспільні болячки і розкривають перспективи світлого майбутнього (“Ісаія. Глава 35“, “Осії глава XIV“, “Подражаніє Ієзекіїлю. Глава 19“). Біблійний матеріал тут всюди пере- усвідомлений, перероблений, сповнений іншого ідейно-громадського змісту. Те саме бачимо і в інших письменників. Образ біблійного Мойсея, наприклад, виріс у грандіозний символ в однойменній поемі

Франка; образ Самсона, стародавнього єврейського Геракла, теми, пов'язані з вавилонським полоном, послужили матеріалом для поем і драм Лесі Українки.

Однією з найпопулярніших книг Біблії і в світовій літературі, і у нас був Псалтир. Псалтир — збірник 150 релігійних гімнів, молитов-пісень, який складався староєврейською мовою між VII ст. до н.е. і І ст. н.е. Автори цих пісень невідомі: очевидно, їх було багато, хоча традиція висунула переважно одного — царя Давида. Дослідження показує, що сучасний текст Псалтиря є результатом роботи цілого ряду поколінь: найдавніші його частини належать до епохи, коли єврейська релігія ще не знала монотеїзму; вони зберігають залишки первісних магічних поглядів.

Різними були й приводи до складання псалмів: серед них є гімни хвалебні, подячні і благальні, повчальні і пророчі пісні, пісні-елегії. Єдність враження створюється лише загальним пристрасним тоном і грандіозністю образів. Людині протиставлено образ грізного божества Ягве-Єгови, що живе на Синайській горі, громовержця, бога війни, який любить моління і хвали, нещадного в своїй помсті.

Так, крім свого культового призначення, Псалтир посів значне місце і серед книг постійного читання: по ньому набували знань церковнослов'янської грамоти, окремі місця із псалмів міцно осідали в пам'яті, стаючи ходячими формулами для виявлення почуттів і думок; по Псалтирю ворожили — є спеціальні списки “гадательных“ псалтирів, де спеціальними приписками до кожного псалма вказано, як і коли даний псалмом можна використати як пораду і повчання. Нарешті, Псалтир, безперечно, впливав і естетично. Термін “псальма“ міцно прищепився в репертуарі бродячих співців-лірників для позначення пісень релігійного і морально-дидактичного змісту. Поетична сторона псалмів привертала до них увагу і відомих поетів: в українській літературі до них звернувся, наприклад, Т.Г. Шевченко в своїх “Псалмах Давидових“, які є чудовим зразком того, як стара форма може бути поставлена на службу новому змістові. Віршовані переклади псалмів ми знаходимо також у Гулака-Артемовського, П. Куліша та інших поетів XIX ст.

2. Словникова робота.

Легенда — народна оповідь про життя якоїсь особи чи незвичайну подію, оповита фантастикою, казковістю.

Притча — короткий фольклорний або літературний розповідний твір повчального характеру, орієнтований переважно на алегоричну форму доведення змісту етичних цінностей буття.

3. Самостійне читання легенд про створення світу, про перших людей Адама і Єву, про потоп на землі, про Вавилонську вежу, про Мойсея.

4. Бесіда за змістом легенд:

(Учень, котрий відповідає на запитання, демонструє певну ілюстрацію).

. Як Біблія пояснює походження світу і людини?

. Що таке первородний гріх?

. Чому стався на землі потоп?

. За що були покарані будівники Вавилонської вежі?

. Чи можна назвати праведною ту людину, яка нікого не вбила і не обікрала? Чому?

. До якої частини Біблії належать прочитані вами легенди?

5. “Незакінчене речення“.'

(Учні читають Божі заповіді, вдумуються в них і продовжують розпочате вчителем речення).

. Заповідь — це зобов'язання, обов'язок,... (закон).

. Якщо закон оберігає добро людини, то його виконання є умовою, щоб людині було ... (добре).

. Заповіді Божі встановлені для ... (блага людини).

. Порушення заповіді називається ... (гріхом).

. Без ... (заповідей Божих) людина була би ще одним різновидом тваринного світу.

. Той ніколи не вчинить чогось немилого Богові і шкідливого людям, хто ... (любить).

(Матеріал для вчителя. Заповіді Божі:

♦. Нехай не буде в тебе інших богів.

♦. Не взивай на марне імені Господа Бога твого.

♦. Пам'ятай святий день святкувати.

♦. Шануй батька і матір, щоб тобі було добре, щоб ти довго прожив на землі.

♦. Не убий.

♦. Не чужолож.

♦. Не пожадай жінки ближнього свого.

♦. Не кради.

♦. Не пожадай того, що є власністю ближнього твого.

♦. Не свідчи неправдиво на ближнього твого).

6. Прослуховування фонозапису притчі про блудного сина та притчі про сіяча.

7. Пізнавальне завдання.

. Євангельські притчі Ісуса Христа — це перлини моральності, наука для людства, цілюще невичерпне джерело християнської моралі, звідки молода людина може брати взірець для наслідування, який є цементом життя, досконалістю. Що таке для читача зерно, земля; хто такий сіяч? (Зерно — це Слово Боже, земля — це люди, які його приймають, сіяч — Христос.)

. Поясніть мораль притчі.

. Притча про блудного сина навчає, що треба робити, щоб висповідатися і отримати прощення гріхів. Я називаю 5 умов сповіді (покаяння), а ви аргументуйте їх змістом притчі.

1. Іспит совісті.

2. Жаль за гріхи.

3. Постанова на поправку.

4. Визнання гріхів перед священиком.

5. Виконання даної покути.

III. Підбиття підсумків.

IV. Домашнє завдання.

Повторіть вивчений на уроці матеріал. Прочитайте з Нового Заповіту ще кілька притч. Випишіть у зошити в одну колонку — засади християнської моралі, які притаманні вам, а в іншу — яких би ви хотіли набути.




Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.