Уроки з української літератури 9 клас

Усний твір-роздум за творчістю Григорія Сковороди. Підготовка до контрольного домашнього твору

Мета: виявити рівень знань учнів про творчість Г. Сковороди, вчити усно зв'язно викладати свої думки; формувати вміння аналізувати і робити висновки; розвивати творчі здібності; виховувати почуття гордості за славне минуле українського народу.

Обладнання: збірки творів Г. Сковороди, ілюстрації до них.

Хід роботи

І. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.

1. Слово вчителя.

— Творчість Г.С. Сковороди справила великий вплив на подальший розвиток як української, так і світової літератури, філософії, духовної культури. До його ідей звертаються засновники нової української літератури — письменники XIX ст. (І. Котляревський, Г. Квітка-Основ'яненко, Т. Шевченко, митці XX ст. (П. Тичина, М. Рильський, В. Барка). І навіть письменники епохи постмодернізму, які не схильні зважати на авторитети, не уникають апелювати до думки великого мислителя. Погляди Г. Сковороди позначилися на творчості російських письменників і філософів (JI. Толстой, Ф. Достоєвський, М. Булгаков). Філософія українського мандрівника лягла в основу філософських побудов видатних мислителів XIX —XX ст. — П. Юркевича, Вл. Соловйова, М. Бердяева. Її знав і високо цінував Папа Римський Іван Павло II — взірець людини духовної XX ст. Нею захоплюється сучасний актуальний бразильський письменник Пабло Коельо.

“У тисячолітній історії української літератури Григорій Сковорода посідає особливе місце. Він був великим письменником XVIII століття; чиї “божественні пісні“, байки, діалоги, трактати, притчі, листи завершують золоту добу українського бароко, а може, і барокову літературу всієї Європи. Окрім того, Сковорода — напрочуд глибокий філософ і богослов. Недарма його заведено розглядати або як мисленника, що вторував “питомо східнослов'янську стежину осягнення реальності“, або як фундатора “філософії серця“, або навіть як “найбільшого після перших отців Церкви християнського філософа світу“.

Не боячись пересади, можна стверджувати, що на сьогодні Григорій Сковорода постає справжнім символом української духовності“ (Л. Ушкалов).

Сьогодні ви маєте можливість виявити свої творчі здібності, склавши твір на тему: “Щастя у розумінні Григорія Сковороди“.

Робота повинна за обсягом відповідати нормам, збуджувати не лише власні думки, а й почуття, однак обов'язково опиратися на творчість відомого українського письменника та філософа.

2. Евристична бесіда.

. У яких творах Григорія Сковороди розкривається тема щастя?

. Як розумів поняття “щастя“ письменник? Підтвердіть свої міркування посиланнями на тексти.

. Чи актуальні думки Сковороди про щастя у наш час?

3. Читання зразка учнівського твору.

Від покоління до покоління, із уст в уста, із книжки в книжку передаються оповіді про Григорія Сковороду. Його життєпис складали письменники, історики, філософи, а окремо від них із переказів і легенд творила привабливий образ багатюща поетична уява народу.

Те, що залишив він нам у спадщину, — це цілюще, життєдайне джерело, з якого черпають наснагу ще десятки поколінь. Григорій Савич Сковорода до самої смерті був мандрівним філософом, дав рідкісний приклад гармонії слова і діла, науки і життя. Він навчав, як жив, а жив, як навчав. Цей видатний просвітитель усього себе присвятив високій і благородній справі духовного пробудження українського народу.

Щастя... А що таке щастя? Для одних — це багатство, кар'єра, а для інших? На мою думку, щастя залежить від особистості, вона його кує протягом усього свого життя. Чимало є художніх творів і наукових трактатів, які по-різному пояснюють, у чому щастя людини.

Український філософ і просвітитель Григорій Сковорода вбачав щастя у праці, єднанні з природою, в чесному житті, у душевній злагоді із самим собою, у вільній і незалежній державі.

Видатний мислитель розвинув ідею “сродної праці“, тобто такої, яка відповідає нахилам і здібностям людини. Саме в улюбленій праці бачив письменник єдиний засіб досягнення щастя. Коли людина працює за покликанням, тоді вона принесе найбільше користі суспільству, і така споріднена праця робить її по-справжньому щасливою.

У своїх байках Сковорода показав працю як сенс життя, як необхідну природну потребу. Таким твором є “Бджола та Шершень“, де протиставлені трударі і нероби. Шершні — паразити, “що живуть крадіжкою чужого“, а Бджола — “се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться“. У байках “Дві Курки“, “Орел і Сорока“, “Зозуля та Дрізд“ і в багатьох інших Сковорода наголошував, що “робота наша — джерело радості“, і хто не любить своєї праці, той не може бути щасливим.

Крім того, мандрівний філософ вбачав щастя ще й у чесному житті, у гармонії зі всім, що оточує людину, в доброті. І тільки той може бути щасливим, “хто має совість, як чистий кришталь“ (“Всякому місту — звичай і права“).

Шукаючи відповідь на питання, у чому все-таки щастя людини, Сковорода у поезіях “Щастя, а де ти живеш?“, “Підіймись на небеса у версальський хоч би сад“ висвітлив не менш важливі проблеми свого часу. Філософ-просвітитель вважав, що сенс життя не в маєтках, славі, шумних балах, полюванні, а в тому, щоб приносити користь і радість іншим.

О блаженна й свята — уділ мій, бідносте,

О щасливий, хто зміг заприяднить тебе,

Не в старчачих торбах, бідносте, ти живеш,

В серці чистім і праведнім

(Ода “Похвала бідності“).

У філософському творі “Вхідні двері до християнської доброчинності“ автор пише, що щастя завжди і всюди разом з людиною, його тільки треба пізнати.

У піснях “В город не піду багатий“, “Вже хмара пройшла“, “Гей поля, поля зелені“ Г. Сковорода наголошував, що “придбати мудрість життя“ можна лише тоді, коли перебуваєш у єднанні з навколишнім середовищем. У них відбилась поетова любов до природи та бажання уникнути міської суєти. Його ідеал — сільська тиша діброви, гаї, де він знаходить собі волю, спокій і нестримний політ думки.

Мандруючи країною, Сковорода скрізь бачив страждання і невимовні муки покріпачених селян, тому він вважав, що воля є найбільша цінність у світі, більша, ніж “злато“.

Просвітитель дуже вболівав за свій народ і в поезії “De libertate“ високо оцінив національно-визвольну боротьбу за свободу на чолі з Хмельницьким.

Суспільний ідеал Сковороди — це щастя всіх людей, країна, де нема ворогування і розбрату, а панують мир, злагода, добробут.

О спокою наш коханий!

Де тебе знайти в наш час?

Ти усім нам прежаданий, врізнобіч розкинув нас

(“О спокою наш коханий!“).

“Всяк мусить пізнати свій народ і в народі себе“, — писав Сковорода, не уявляючи себе поза отчим краєм, без зв'язку зі своїм народом. Відмовившись від особистого щастя, йде просвітитель у широкий світ з єдиним бажанням: відкривати людям істину, навчати правди життя, пояснювати його сенс.

Протягом усього його подвижницького життя світ ловив Григорія Сковороду, але так і не впіймав...

4. Самостійна робота учнів.

5. Усні відповіді учнів, їх обговорення та оцінювання.

II. Підбиття підсумків.

III. Домашнє завдання.

Напишіть контрольний твір на одну із запропонованих тем.