Всі публікації щодо:
Квітка-Основ’яненко Григорій

Уроки з української літератури 9 клас

Григорій Квітка-Основ'яненко. Картини життя українського суспільства за часів Великої Руїни в «Конотопській відьмі». Іронія і сатира у повісті, поєднання реалізму і фантастики

Мета: вчити коментувати зміст «Конотопської відьми»; виокремити і пояснити художні засоби сатиричного зображення персонажів, елементи реалізму і фантастики; охарактеризувати роль оповідача; розвивати усвідомлення необхідності соціально активної позиції в житті; виховувати бажання релігійно-морального самовдосконалення.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до повісті «Конотопська відьма».

Хід уроку

I. Перевірка домашнього завдання.

II. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.

1. Слово вчителя.

— Безпосереднє знайомство Квітки-Основ'яненка з українським побутом і народною творчістю послужило дорогоцінним джерелом для повісті «Конотопська відьма», в якій, за оцінкою і. Франка, «письменник дав незрівнянний майстерний малюнок старих козацьких порядків, може з половини XVIII віку в новочаснім сатиричнім освітленні».

Вперше повість була надрукована 1836 р. в другому томі «Малоросійських повістей…» Крім документального матеріалу, Квітка вдається до народної поезії: замовлянь, легенд, народних повір'їв, в яких діють фантастичні істоти, казок. В українському фольклорі є безліч варіантів казок про відьом. Деякі з них були опубліковані в збірнику «Труды этнографическо-статистическоп жспедиции», у збірнику І. Рудченка «Южноруские народные сказки», у першому томі «Повестей, сказок и рассказов козака Луганского-Даля» з приміткою автора, що казку «Відьма» прислав «козак Грицько Основ'яненко». Народна казка «Відьма та відьмак» покладена в основу повісті М. Гоголя «Вій», в якій, як і в «Конотопській відьмі», гармонійно поєднуються фантастика з численними реальними картинами.

Фантастика «Конотопської відьми» прикрашена в значній своїй частині тим бадьорим, життєствердним сприйняттям світу, яке властиве українській народній творчості. Звернення до фантастичних образів не означало відмови від реального, земного. Своєрідність повісті полягає в тому, що казковий, фантастичний сюжет використаний для максимальної насиченості його реальними картинами й епізодами життя українського народу в переломний історичний період. Здається, старі козацькі порядки XVIII ст., а разом з ними і забобонність, безправство, безкарність за зловживання владою канули в Лету. «Але цей «втрачений світ», — відмічає А. Слюсар, — що став анахронізмом, все ще переконаний в своїй життєспроможності. Він і стає предметом зображення. На першому плані — старшина, яка повністю порвала з народом і втратила моральне та інтелектуальне право зверхності. Від козацької демократії лишилася тільки видимість».

Образами сотника Забрьохи та писаря Пістряка викривається адміністративний апарат пізньої гетьманщини, сваволя й грабіжницькі інстинкти якого (у гіпертрофованому вигляді) прижилися і при феодально-кріпосницькому режимі. Образ конотопської відьми виражає злі, ворожі людині сили, що допомагають духовно обмеженим, користолюбним, егоїстичним власть імущим порушувати народно-моральні закони. Покарання в кінцевому рахунку несуть і злі, ворожі, сили, і ті, що за їх допомогою, приносячи в жертву народ, прагнуть влаштувати своє щастя.

Через зіткнення сотника й писаря з державою і народом розкриваються соціальні мотиви, які пробиваються крізь сплетіння фантастики й реальності впродовж усієї повісті. Переходячи від реального до фантастичного, письменник має можливість вводити фантастичні картини й образи, не порушуючи реалістичної основи твору. Так, у казковий мотив про відьму вплітається сатирична розповідь про «правління» сотника та писаря, наслідки того «правління» для конотопської громади. Творчо використовуючи багатства української народної поезії, Квітка вніс в українську літературу чарівну принаду пісні, казки, народного гумору, гостроту і влучність народної сатири.

2. Бесіда за питаннями:

✵ Як у портреті сотника Забрьохи автор поєднує зовнішність персонажа з його внутрішнім світом? Зачитайте цитату.

(» Голова йому нечесана, чуб не підголений, пика невмита, очі заспані, уси розкудовчені, сорочка розхристана; край його на столі люлька і гаманець, каламар, гребінець і повна карватка ще торішньої дулівки, що ще звечора наточила йому Лазька у пляшку, а він хоч і насипав… та й забув, так і ліг, та й заснув «. Це портрет сотника Забрьохи — людини тупої, безвольної, деспотичної, грубої у стосунках з підлеглими і простим народом).

✵ Які вчинки Забрьохи вказують на його користолюбність, тупість, безвольність?

(Успадкувавши з діда-прадіда посаду сотника, він повною мірою використовує її у власних інтересах: замість походу до Чернігова загадує козакам косити йому сіно; щоб привернути серце Олени хорунжівни, він укладає угоду з відьмою, готовий виконати все, чого вона забажає: «Чи звелиш Конотоп спалити, так разом з чотирьох кінців і запалю; чи звелиш усю конотопську дітвору — що ви, відьми, не любите, — так за один день усіх до єдиного і потрощу… «.

Беззастережна віра у відьомську всемогутність, як і слід було чекати, обійшлась йому дуже дорого. Відьма Явдоха Зубиха замість Олени хорунжівни одружила його з Солохою: «Бідна та пребідна: ні одежі в неї не було, нічого. Та ще на одне око сліпа, від паршів волосся повилазило, і голова голісінька, як долоня; уся шия у чиряках та в пістряках, аж тече; на щоці огник; зубів недолік, горбатенька, курноса, тільки ямка замість носа; на одну ногу крива і правої скарлюченої руки до рота не піднесе «.)

✵ Чому автор дає сотникові таке прізвище? Чи є воно естетично красивим? Чи варто ним гордитися?

✵ Чи міг би Забрьоха вчитися в Києво-Могилянській академії? Доведіть думку.

✵ Які стосунки були між покійним старим сотником і його сином Микитою? Чому Улас не дозволяв йому одружуватися?

✵ Чи був Микита гідною парою Олені? Чому?

✵ Доведіть, що Микита і брат Олени — ледарі і п'яниці.

В якому вигляді у творі Г. Квітка-Основ'яненко показує зло? (Зв'язок з нечистою силою, брехня, обдурювання, зрада.)

— Якою, на вашу думку, є провідна думка повісті? (Зло карається, в якому б вигляді воно не виступало.)

✵ Чим саме огидний і страшний спосіб виявлення відьом?

✵ Як ставиться Забрьоха і Пістряк до того, що кілька уявних відьом загинули під час випробувань?

✵ Чи схвалюєте ви помсту сотникові Явдохи Зубихи? Чому?

✵ Доведіть, що писар Прокіп Пістряк — неук, кар'єрист і підла істота.

✵ Доведіть, що смерть відьми зображено в дусі народних уявлень.

✵ Який єдиний шлях позбавлення суспільних пороків намагається показати в повісті автор? (Релігійно-моральне самовдосконалення.)

— Які проблеми, що мали вселюдське значення, порушив у повісті Квітка-Основ'яненко? (Боротьба добра зі злом у соціальному житті, у внутрішній природі людей; призначення людської особистості; страждання й протест, егоїзм і саможертовність; духовний зв'язок між людьми і їх відчуженість; проблема справедливого соціального світу, освяченого любов 'ю й вірою в Бога.)

✵ Як були покарані за зло персонажі повісті: Забрьоха, Пістряк, Зубиха?

(Забрьоха, «щоб не удався в чаклування, покинувши бога милосердного, бо чортяка зараз через свою наймичку, Зубиху, попорався над ним добре, що і у вирій полетів, мов гусак, людям на сміх!»; Пістряк, «щоб не обдурював свого начальника… щоб, розсердившись на людей, не робив їм біди, як тут з жінками: на кого сердився, а скільки душ занапастив, у воді потопив, і сиріт зоставив? А що най пуще, щоб не пив так цупко горілки «; дісталось і Явдосі Зубисі — на неї «весь мир плюнув «, помирала довго і в страшних муках та й не ховали по-людськи: «виволокли за село, зарили ниць у яму, прибили осиковим кілком та зверху і заплішили, щоб ще не скочила. Собаці собача смерть «.)

3. Практикум з теорії літератури.

— Як поєднуються реалізм і фантастика у повісті «Конотопська відьма» ? (Казковий, фантастичний сюжет використаний для максимальної насиченості його реальними картинами й епізодами життя українського народу в переломний історичний період).

— Пригадайте, що таке іронія. (Іронія — насмішка, виражена у формі похвали, заперечення у вигляді схвалення, зниження у формі возвеличення).

— Де у повісті автор використовує іронію? З якою метою? (Кожен розділ твору починається своєрідною похмурою анафорою, яка в читачів викликає глузливу посмішку, оскільки причини для глибоких роздумів, справжнього суму у Забрьохи немає зовсім.)

— Що таке сатира? (Сатира — різке висміювання суспільних вад за допомогою сатиричних засобів.)

— Які суспільні вади висміяв автор за допомогою сатири? (Випадкові люди при високих чинах, отриманих у спадщину, ставали нормою, колишні славні військові традиції занепадали; до вільних людей новоспечені дворяни ставилися зневажливо.)

III. Підбиття підсумків.

IV. Домашнє завдання.

Проаналізуйте засоби сатири у повісті «Конотопська відьма». Випишіть по 5 цитат до образу Забрьохи і Пістряка. Прочитайте та проаналізуйте «Салдацький патрет» Г. Квітки-Основ'яненка. Підготуйтесь до контрольної роботи за творчістю І. Котляревського і Г. Квітки- Основ'яненка.