Українська література 9 клас. Плани-конспекти уроків для шкіл з російською мовою навчання - В. В. Паращич 2009

Барокова література. Іван Величковський
Прадавня українська література

Всі публікації щодо:
Величковський Іван

Тема. Барокова література. Іван Величковський.

Мета: ознайомити учнів із характерними рисами бароко в українській літературі, зі стилем поета І. Величковського; розвивати навички аналізу літературного стилю, його творів, уміння висловлювати власну думку щодо змісту і форми художнього твору; виховувати пошану до духовних надбань минулого, естетичний смак.

Обладнання: збірки творів письменника, ілюстрації до них.

Теорія літератури: бароко, барокова поезія, курйозний (зоровий) вірш.

ХІД УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Вступне слово вчителя.

Дивно склалася доля бароко. Жодний інший мистецький напрям не мав стільки ворогів та критиків. Якщо для багатьох краса ренесансу є ясною, сприйнятливою, зрозумілою, то краса бароко — напівприхованою, таємничою, нерозкритою. Непрофесіоналу інколи навіть важко одразу здогадатися, про що йдеться в літературному творі чи що зображено на картині.

Наприклад, у вірші польськомовного поета давньої української літератури Лазаря Бароновича «Аполлонова лютня» за загальним змістом простежується антивоєнна тематика, яка відчувається у використанні метафор і символів. Прийом такої «метафоризації» використовували представники фламандської школи живопису. Адже в їхніх картинах немає жодного прямого натяку на криваві революційні події, що відбувалися тоді в Нідерландах. Замість баталій на полотнах — натюрморти (франц. nature morte — «мертва природа») та анімалістичні сценки (від лат. animal — тварина), у яких в образах мертвих чи помираючих тварин приховано постають тогочасні реалії. Їм протистоять інші (потойбічні) світи, що створюють ілюзію далекого щастя.

Багато хто з освічених людей минулого вбачав у творах митців кінця XVI — початку XVIII ст. викривлення смаків, навмисне затуманення ясного. Та й саме слово «бароко» в італійській мові означає «химерне», «примхливе», а в португальській — «перлина неправильної форми».

Як же розвивалися барокові традиції в давній українській літературі, як ми, сучасні люди, можемо їх оцінити — це ми будемо обговорювати на сьогоднішньому уроці.

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

«Хвилинка мудрості».

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Завдання учням.

— Розкрийте зміст терміна «ренесансна література», історичні передумови її виникнення.

— Коротко схарактеризуйте кожен із козацьких літописів.

— Виберіть риси, які є спільними для козацьких літописів.

Патріотизм, чітка структура, вигадливість форми, фрагментарність, поетична витонченість, перенасичення художніми засобами та прийомами, політична спрямованість, тенденційність, необ’єктивність.

ІV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Міні-лекція вчителя з елементами бесіди.

Література бароко відійшла від принципу наслідування життя, його відображення. Вона створила власний світ за певними законами, мета яких — вразити читача. Тому представники барокової літератури зверталися до ускладненої художньої форми. Вони вважали, що реальний світ — це ілюзія, а його предмети, символи та алегорії, які необхідно пояснити.

Ознакою бароко є контрастність. Вона виявляється в зображенні героїв у горі й радості, у протиставленні земного і неземного. Це розкривається у відповідних метафорах, символах, алегоріях: життя людини — квітка, що губить свої пелюстки; людина — скло; поширені алегоричні персонажі — Смерть, Доля, Віра та ін.

Захоплення ускладненою формою, химерним, дивним виявилося у письменників барокового напряму через нанизування метафор, порівнянь, антитез, у зверненні до фігурної поезії, акровіршів — поезій, у яких перші літери кожного рядка утворюють слово або речення; мезостихів — поезій, всередині яких приховано якесь особливе значення, найчастіше ім’я адресата; буриме — літературної гри, жартівливих віршів-експромтів на заздалегідь визначену тему або відповідно до наперед зазначених рим. Усе це підпорядковується завданню вразити, здивувати читача. Звідси — надзвичайний вигляд віршів: у формі хреста, колони, ромба, зірки, серця та ін. Усі ці художні засоби декоративно прикрашають твір, роблять його пишним, химерним, монументальним.

2. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

✵ Визначте риси бароко.

О р і є н т о в н і в і д п о в і д і

— Контрастність;

— алегоричність;

— метафоричність;

— пишність;

— химерність;

— незвичайність форми;

— релігійність та містичність.

3. Слово вчителя.

Рисами бароко в давній українській літературі позначені творчість Івана Вишенського, Мелетія Смотрицького, Кирила Транквіліона, Григорія Сковороди та ін.

Значну роль у встановленні цього стилю відіграла Києво-Могилянська колегія (пізніше — академія). Її професори вели своєрідні курси поезії, на яких приділяли значну увагу характеристиці курйозних, фігурних, панегіричних віршів. Науку віршування (піїтику) вивчали не лише теоретично, слухачі курсів на практиці вправлялися у складанні віршів. Самі викладачі — Петро Могила, Іван Галятовський, Стефан Яворський, Кирило Транквіліон-Ставровецький залишили для світової літератури чудові зразки національного барокового письма.

Українське бароко XVII ст. нерідко називають козацьким, бо саме козацтво було носієм нового козацького смаку. Відомо чимало видатних творів архітектури й живопису, що створені на замовлення козацької старшини (Георгіївський собор у Києві, собор Успіння Божої Матері Києво-Печерської Лаври та ін.). Завдяки меценатству гетьмана Івана Мазепи відродилися такі пам’ятки нашої культури, як Чернігівський собор на Сумщині, Троїцький собор у Чернігові. Славному патріотові України були присвячені численні панегірики.

Він і сам був поетом. Ось уривок із його вірша «Дума»:

Всі покою щиро прагнуть,

А не в єден гуж тягнуть:

Той направо, наліво,

А все браття: то-то диво!

Не маш любови, не маш згоди;

Од Жовтої взявши Води.

Чрез нагоду всі пропали

Самі себе звоювали!

4. Повідомлення учня.

Особливої уваги заслуговує доробок Івана (Іоанна) Величковського, який писав фігурні (курйозні) вірші та інші поетичні твори «на оздобу Отчизни нашої і успіху малоросійським синам її, звлаща до читання охочим і любомудрим». Про письменника ми знаємо зовсім не багато, невідома навіть дата його народження (ймовірно 1650 р.). Він з’явився на світ на Чернігівщині, навчався у Києво-Могилянській академії, де його викладачем був Варлаам Ясинський, пізніше київський митрополит і покровитель поета. З початку 1670-х років був співробітником чернігівської друкарні Лазаря Барановича, працював редактором і коректором. З 1678-го жив у Полтаві, де став пресвітером Успенської церкви. Помер 1701 року в Полтаві.

І. Величковський — автор збірок «Млеко від вівці, пастиру належноє» та «Зеґар цілий і полузеґарок» (зеґар — годинник), у яких уміщено панегірики, епіграми, курйозні та ліричні вірші релігійного й світського змісту. До того ж він був перекладачем, теоретиком фігурного віршування.

Відомий сучасний літературознавець, письменник В. Шевчук зазначає: «Іван Величковський належав до тих митців українського бароко, які не шукали нового змісту, розширюючи чи подаючи під своїм кутом зору. Він добирав традиційні теми і мав консервативне розуміння канонів високої поезії. Зате велику увагу віддавав формі, виявляючи тут немалу майстерність та винахідливість, складаючи твори коли-не-коли як ребуси, а інколи як поетичні конструкції».

Сам І. Величковський у «Передмові до читача» писав: «Найдовав-єм (знаходив) теж в штучках іноземних многії оздобнії і майстернії штучки, але не на славу Божію, тільки на марнії сьогосвітнії жарти виданії, з котрих я тілько способ взявши, ложив-єм труд не ку якому, не дай Боже, тщеславію, але ще гульне ку славі Бога слави і славної владичиці нашої Богородиці і Пріснодіви Марії, а не оздобу отчизни нашої…»

5. Виразне читання.

(Учні виразно читають вірші І. Величковського «Минути», «Вірші до Івана Самойловича» та ін. (Див. Додаток до уроку № 14.))

6. Словникова робота, обмін враженнями щодо прочитаного.

7. Проблемне запитання.

— Як ви думаєте, чи не впливає захоплення формою твору на глибину його змісту?

(У даному випадку глибинний зміст, філософічність твору, особливо «Минути», виступає яскравіше, рельєфніше; цікаво визначити гру слів-омонімів — «Минути» (хвилини) і «Минути» (пройти).)

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Завдання учням.

✵ Складіть «психологічний портрет» І. Величковського — письменника й особистості.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

✵ Продовжіть речення.

«Я вперше чую про …»

«Я вражений (вражена) …»

«Література бароко — це …»

«Фігурні вірші для мене …»

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Знати особливості барокової літератури, її представників; розповідати про І. Величковського, характеризувати його твори.

ДОДАТОК ДО УРОКУ № 14

МИНУТИ

До зеґарка належать іще і минути,

Тому їх теж не годиться аж ніяк минути.

Минути всіх спільні

Мине дитинство,

Мине отроцтво,

Мине юність,

Мине зрілість,

Мине старість,

Мине перестарілість.

Мине весна,

Мине літо,

Мине осінь,

Мине зима,

Минуть всі літа,

Минуть всі часи,

А на все мине час покаяння.

Минути злих

Мине слава,

Мине багатство,

Мине честь,

Мине п’янство,

Мине помпа,

Мине гордість,

Мине пиха,

Мине марнославство,

Минуть високії думи,

Минуть лестощі,

Минуть пестощі,

Минуть бенкети, пиятики,

Минуть служби,

Минуть дружби,

Минуть жарти,

Минуть сміхи,

Минуть утіхи,

Минуть розкоші,

Минуть скарби,

Минуть ради,

Минуть зради,

Мине хитрість,

Мине ошуканство,

Мине кламство,

Мине заздрість,

Мине ненависть,

Мине урода,

Мине тілесна красота,

Мине мужність,

Мине сила,

Мине красномовство,

Мине удатність,

Мине справність,

Минуть драпіжства,

Минуть кривоприсяжства,

Минуть і іншії всі марноти марнот,

Тобто вся сила людська,

Все стане нічим по смерті:

Не прибуде багатство, не зійде слава, —

Смерть-бо прийшовши, все оце погубить.

Минути добрих

Минуть хвороби,

Минуть переслідування,

Минуть муки,

Минуть біди,

Минуть смутки,

Минуть сльози,

Минуть образи,

Минуть рани,

Минуть глумління,

Мине голод,

Минуть прагнення,

Мине нагота,

Мине убозтво,

Мине каліцтво,

Мине сліпота,

Мине німота,

Мине хромота,

Минуть труди, невчаси, неспокої,

Мине усяке лихо.

Дві страшні минути

Бо промовить Господь:

«Небо і земля мимо ідуть».

(З рукописної книги «Зеґар з полузеґарком» Івана Величковського)







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.