Українська література 9 клас. Плани-конспекти уроків для шкіл з російською мовою навчання - В. В. Паращич 2009

П. Куліш. Роман «Чорна рада». Образи та ідеї твору, художня майстерність автора
Літературний процес 40-60-х рр. XIX ст. Вступ

Всі публікації щодо:
Куліш Пантелеймон

Тема. П. Куліш. Роман «Чорна рада». Образи та ідеї твору, художня майстерність автора.

Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-моральні уроки твору, художню майстерність автора; розвивати навички порівняльної характеристики образів, визначення провідних ідей, художньої майстерності письменника, вміння працювати з додатковою літературою, складати цікаві повідомлення; виховувати активну громадянську позицію, патріотизм, прагнення до добра, справедливості, «праведного життя».

Обладнання: портрет письменника, видання роману, ілюстрації до нього; портрети гетьманів, про яких ідеться у творі.

Теорія літератури: образи, символи, історичний, національний колорит, конфлікт, проблеми, ідеї.

ХІД УРОКУ

I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Вступне слово вчителя.

«Пантелеймон Куліш зумів так індивідуалізувати характери героїв і так їх художньо типізувати, що кожен з них виразив своєрідну ідеологічну множинність України…

Кого тут тільки нема! Поміщики і селяни, запорожці і городові козаки, козацька старшина і українська шляхта, кобзарі і міщани… Яких тільки політичних орієнтацій не дотримуються ці різні соціальні верстви України!

… У цьому катаклізмі соціальних суперечностей важко знайти тверду основу для національного замирення; взаємопорозуміння та згоди», — пише відомий літературознавець М. Жулинський. Які знайомі до болю й актуальні проблеми сьогодення! Учений продовжує свою думку так: «Найбільша загроза для початкової розбудови української державності, яку, на думку Куліша, може забезпечити не стихія запорозької вольниці, а національна шляхетсько-старшинська верхівка, не з боку народних козаків, а з боку ненаситної жадоби старшинування, яка роз’їдає іржею ворожнечі козацьку верхівку. Тому так наполегливо утверджує Пантелеймон Куліш ідею моральної чистоти, неоскверненої гріхом душі, благородного сумління. У цьому гріховному, зганьбленому марнославними пориваннями до влади, далекому від гармонії світі людині, переконує автор «Чорної ради», слід шукати правду-істину в своїй душі, очищати її, як учив Сковорода, від земних гріхів і пориватися до абсолютної істини, до блаженства і внутрішнього спокою».

Коли читаєш ці слова, то розумієш, що П. Куліш, із творчістю якого ми продовжуємо знайомитися, зазирнув не лише в минуле свого народу, а й у майбутнє, даючи нам, його нащадкам, серйозні моральні уроки.

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

«Хвилинка мудрості».

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Робота в парах.

(Учні продовжують складати «сюжетні ланцюжки» роману П. Куліша «Чорна рада», зачитують їх.)

2. Робота над переказом.

(Учні переказують епізоди, які їм найбільше запам’яталися.)

3. Завдання проблемного характеру.

— На які групи можна поділити героїв роману? (На головних та другорядних; реальних історичних осіб та вигаданих автором; на негативних та позитивних; на прихильників Сомка та прихильників Брюховецького тощо.)

ІV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

✵ Визначте основні проблеми роману.

Орієнтовні відповіді

— Проблема незалежності України;

— патріотизму та зради, запроданства;

— ролі державного діяча в історії;

— боротьби добра й зла;

— батьків і дітей;

— кохання й подружнього щастя;

— людини та народної моралі;

— гуманізму та ін.

2. Повідомлення учнів.

(Учні розповідають про Сомка та Брюховецького як реальних історичних осіб.)

3. Робота над порівняльною характеристикою.

(Учні характеризують Сомка як реальну особу та художній образ-узагальнення.)

Про те, що образ Якима Сомка в романі — художній, а не історичний, свідчать такі факти:

— на час Ніжинської ради Сомко був літньою людиною, а у творі він молодий, неодружений;

— за історичними даними, Сомко — палкий прихильник союзу з Росією, а в «Чорній раді» — поміркована людина, справжній борець за незалежність України;

— був далеко не безгрішним у політиці, у романі ж — кришталево чиста людина.

Разом із тим багато історичних даних про Сомка збігаються з літературним трактуванням Куліша, наприклад:

— Сомко виражав погляди козацької старшини;

— він зневажливо ставився до черні;

— на Ніжинській раді пробував збройно захопити булаву;

— дійсно був страчений Брюховецьким.

4. Проблемне запитання до учнів.

— Є в цьому літературному образі, на перший погляд ідеальному, суперечливі, не зовсім привабливі риси. Які, на ваш погляд?

Орієнтовні відповіді

— Не люблячи запорожців, обожнював Кирила Тура за героїзм і самовідданість.

— Образив Лесю, коли в її присутності віддав перевагу Турові, дотримуючись козацької моралі, за якою бойовий побратим завжди ставився вище за жінку чи кохану.

— Після поразки відмовився від порятунку й подальшої боротьби (щоправда, заради спокою в суспільстві, уникнення кровопролиття).

5. Колективна робота.

(Учні складають порівняльну характеристику Якима Сомка та Івана Брюховецького.)

6. Робота в групах.

(Учні характеризують інші образи роману.)

I група — Чоловіка Божого як носія основної ідеї.

II група — Череваня як уособлення щасливого хутірського життя.

III група — Івана Шрама як носія ідеї державності України.

IV група — Лесі та Петра як уособлення сімейної ідилії, символу незнищенності українців.

V група — Кирила Тура як втілення запорозької вольниці та козацького лицарства.

(П р и м і т к а для ІІІ групи. Іван Шрам — особа не історична, але його загибель дуже подібна до загибелі історичної особи — паволоцького полковника Івана Поповича, про розправу над яким пише історик Микола Аркас: «Та Тетеря обложив його у Паволочі і він, щоб врятувати свій рідний город од руїн, оддався з 15-ма товаришами до рук Тетері, а той скарав його лютою смертю».)

7. Презентація роботи в групах.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Виконання учнями ситуативних завдань.

1) Ви — радник гетьмана Якима Сомка. Дайте йому пораду:

а) при підготовці до виборів;

б) у разі його перемоги;

в) у разі програшу на виборах, але уникнення в’язниці.

2) Ви — гетьман того часу. Яку політику б ви проводили, як облаштували б державу та її складові: військо, суди, економіку, мовну політику і т. ін. ?

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

інтерактивна вправа «Мікрофон».

✵ Продовжіть речення.

«Мій улюблений герой роману…»

«Мене вразило…»

«Дуже жаль…»

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вміти аналізувати роман, характеризувати образи, визначати складники художньої майстерності автора. Підготуватися до роботи над твором.