Українська література 9 клас. Плани-конспекти уроків для шкіл з російською мовою навчання - В. В. Паращич 2009

П. Куліш. Роман «Чорна рада». Образи та ідеї твору, художня майстерність автора
Літературний процес 40-60-х рр. XIX ст. Вступ

Всі публікації щодо:
Куліш Пантелеймон

Тема. П. Куліш. Роман «Чорна рада». Образи та ідеї твору, художня майстерність автора.

Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-моральні уроки твору, художню майстерність автора; розвивати навички порівняльної характеристики образів, визначення провідних ідей, художньої майстерності письменника, вміння працювати з додатковою літературою, складати цікаві повідомлення; виховувати активну громадянську позицію, патріотизм, прагнення до добра, справедливості, «праведного життя».

Обладнання: портрет письменника, видання роману, ілюстрації до нього; портрети гетьманів, про яких ідеться у творі.

Теорія літератури: образи, символи, історичний, національний колорит, конфлікт, проблеми, ідеї.

ХІД УРОКУ

I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Вступне слово вчителя.

«Пантелеймон Куліш зумів так індивідуалізувати характери героїв і так їх художньо типізувати, що кожен з них виразив своєрідну ідеологічну множинність України…

Кого тут тільки нема! Поміщики і селяни, запорожці і городові козаки, козацька старшина і українська шляхта, кобзарі і міщани… Яких тільки політичних орієнтацій не дотримуються ці різні соціальні верстви України!

… У цьому катаклізмі соціальних суперечностей важко знайти тверду основу для національного замирення; взаємопорозуміння та згоди», — пише відомий літературознавець М. Жулинський. Які знайомі до болю й актуальні проблеми сьогодення! Учений продовжує свою думку так: «Найбільша загроза для початкової розбудови української державності, яку, на думку Куліша, може забезпечити не стихія запорозької вольниці, а національна шляхетсько-старшинська верхівка, не з боку народних козаків, а з боку ненаситної жадоби старшинування, яка роз’їдає іржею ворожнечі козацьку верхівку. Тому так наполегливо утверджує Пантелеймон Куліш ідею моральної чистоти, неоскверненої гріхом душі, благородного сумління. У цьому гріховному, зганьбленому марнославними пориваннями до влади, далекому від гармонії світі людині, переконує автор «Чорної ради», слід шукати правду-істину в своїй душі, очищати її, як учив Сковорода, від земних гріхів і пориватися до абсолютної істини, до блаженства і внутрішнього спокою».

Коли читаєш ці слова, то розумієш, що П. Куліш, із творчістю якого ми продовжуємо знайомитися, зазирнув не лише в минуле свого народу, а й у майбутнє, даючи нам, його нащадкам, серйозні моральні уроки.

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

«Хвилинка мудрості».

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Робота в парах.

(Учні продовжують складати «сюжетні ланцюжки» роману П. Куліша «Чорна рада», зачитують їх.)

2. Робота над переказом.

(Учні переказують епізоди, які їм найбільше запам’яталися.)

3. Завдання проблемного характеру.

— На які групи можна поділити героїв роману? (На головних та другорядних; реальних історичних осіб та вигаданих автором; на негативних та позитивних; на прихильників Сомка та прихильників Брюховецького тощо.)

ІV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

✵ Визначте основні проблеми роману.

Орієнтовні відповіді

— Проблема незалежності України;

— патріотизму та зради, запроданства;

— ролі державного діяча в історії;

— боротьби добра й зла;

— батьків і дітей;

— кохання й подружнього щастя;

— людини та народної моралі;

— гуманізму та ін.

2. Повідомлення учнів.

(Учні розповідають про Сомка та Брюховецького як реальних історичних осіб.)

3. Робота над порівняльною характеристикою.

(Учні характеризують Сомка як реальну особу та художній образ-узагальнення.)

Про те, що образ Якима Сомка в романі — художній, а не історичний, свідчать такі факти:

— на час Ніжинської ради Сомко був літньою людиною, а у творі він молодий, неодружений;

— за історичними даними, Сомко — палкий прихильник союзу з Росією, а в «Чорній раді» — поміркована людина, справжній борець за незалежність України;

— був далеко не безгрішним у політиці, у романі ж — кришталево чиста людина.

Разом із тим багато історичних даних про Сомка збігаються з літературним трактуванням Куліша, наприклад:

— Сомко виражав погляди козацької старшини;

— він зневажливо ставився до черні;

— на Ніжинській раді пробував збройно захопити булаву;

— дійсно був страчений Брюховецьким.

4. Проблемне запитання до учнів.

— Є в цьому літературному образі, на перший погляд ідеальному, суперечливі, не зовсім привабливі риси. Які, на ваш погляд?

Орієнтовні відповіді

— Не люблячи запорожців, обожнював Кирила Тура за героїзм і самовідданість.

— Образив Лесю, коли в її присутності віддав перевагу Турові, дотримуючись козацької моралі, за якою бойовий побратим завжди ставився вище за жінку чи кохану.

— Після поразки відмовився від порятунку й подальшої боротьби (щоправда, заради спокою в суспільстві, уникнення кровопролиття).

5. Колективна робота.

(Учні складають порівняльну характеристику Якима Сомка та Івана Брюховецького.)

Спільне

Належать до козацької старшини — гетьмани; розумні, енергійні, амбітні, владолюбні; боролися за булаву

Відмінне

Яким Сомко

Іван Брюховецький

Чесний, порядний, освічений, дотримується козацьких традицій і звичаїв; безкомпромісний; мріє про об’єднання України сильною рукою, прагне зробити її незалежною

Хитрий, облесливий, нечесний, жорстокий, владу здобув обманом і підкупом; зневажливо ставиться до козацьких старійшин, черні; лицемірний; мріє про особисту владу, славу та збагачення

6. Робота в групах.

(Учні характеризують інші образи роману.)

I група — Чоловіка Божого як носія основної ідеї.

II група — Череваня як уособлення щасливого хутірського життя.

III група — Івана Шрама як носія ідеї державності України.

IV група — Лесі та Петра як уособлення сімейної ідилії, символу незнищенності українців.

V група — Кирила Тура як втілення запорозької вольниці та козацького лицарства.

(П р и м і т к а для ІІІ групи. Іван Шрам — особа не історична, але його загибель дуже подібна до загибелі історичної особи — паволоцького полковника Івана Поповича, про розправу над яким пише історик Микола Аркас: «Та Тетеря обложив його у Паволочі і він, щоб врятувати свій рідний город од руїн, оддався з 15-ма товаришами до рук Тетері, а той скарав його лютою смертю».)

7. Презентація роботи в групах.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Виконання учнями ситуативних завдань.

1) Ви — радник гетьмана Якима Сомка. Дайте йому пораду:

а) при підготовці до виборів;

б) у разі його перемоги;

в) у разі програшу на виборах, але уникнення в’язниці.

2) Ви — гетьман того часу. Яку політику б ви проводили, як облаштували б державу та її складові: військо, суди, економіку, мовну політику і т. ін. ?

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

інтерактивна вправа «Мікрофон».

✵ Продовжіть речення.

«Мій улюблений герой роману…»

«Мене вразило…»

«Дуже жаль…»

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вміти аналізувати роман, характеризувати образи, визначати складники художньої майстерності автора. Підготуватися до роботи над твором.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.