Плани-конспекти уроків - Українська література 9 клас - 2002

Позакласне читання. Михайло Старицький «Останні орли»

Всі публікації щодо:
Старицький Михайло

Тема. Позакласне читання. Михайло Старицький «Останні орли».

Мета: показати національну зорієнтованість твору; сприяти формуванню в учнів історичної пам’яті, уміння визначати суттєве, спонукати до роздумів про призначення людини.

Обладнання: портрет письменника, виставка його творів, записи народних дум, портрети Залізняка, Гонти, Неживого, ілюстрації С. Караффа-Корбута, підручник, тексти.

ХІД УРОКУ

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда з учнями.

1. Що уособлює образ орла у народнопісенній творчості?

2. Назвіть пісні чи рядки з пісень, де зустрічається образ орла.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ

1. Бесіда з учнями.

1) Що вам відомо про письменника Михайла Старицького?

2) Які його твори вам доводилося читати?

2. Оголошення теми, мети та завдань уроку.

III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота над текстом повісті.

1) Визначення теми твору. (Повстання українського народу під проводом Залізняка і Гонти проти польського панства й католицького духовенства, яке відбулося на Правобережній Україні 1768 року.)

2) Визначення сюжетних ліній твору. (Події, пов’язані з визвольним рухом українців: доля ченця Найди та його стосунки з Дариною; життя представників духовенства; поневіряння Сари і визволення її Петром.)

3) Проблематика твору. (Національна незалежність і християнська віра як основа життя українців; обов’язок і відповідальність людини за своє життя і долю країни; роль моральних цінностей в об’єднанні й виживанні нації.)

2. Лекція вчителя. (Учні конспектують лекцію.)

Проблему віри в Бога Старицький розглядає в своєму творі крізь призму ставлення персонажів до церкви. Питання релігії було одним із ключових у повстанні 1768 року, відомого під назвою Коліївщина. Церква для Залізняка, Гонти — не лише осередок духовності народу, а й основна консолідуюча сила, яка згуртовує українців, уособлює саму Україну як державу. Тому захист цих святинь стає для них та їхніх однодумців першочерговим завданням.

Шанобливе ставлення до релігійних традицій єднає Максима Залізняка зі скривдженими селянами. Для керівника повстання Бог — перховна сила, вища справедливість, всемогутній Творець світу. Звично бачити Залізняка серед народу « особливо напружені моменти — при організації збройного повстання, під час облоги Умані тощо. Для людей він свій, бо передовсім одновірець. Образ цього сильного чоловіка є наскрізним, організуючим у творі — це зумовлено і провідною роллю Залізняка в повстанні.

Свято поважаючи народнорелігійну мораль, ватажок повсталих, однак, не покладається лише на Божу ласку й допомогу, а й сам виявляє рішучість, активність, неабиякий політичний хист. У своїх діях він керується народною мудрістю: «На Бога надійся, а сам не плошай», «Боже, поможи, а сам не лежи», «Чоловік стріляє, а Біг кулі носить». Показовими у цьому плані є розмови Залізняка з отцем Хомою, під час яких обговорювалась організація виступу проти ворога.

Залізняк часом різкий і категоричний у висловлюваннях — в ті хвилини, коли в ньому говорить серце патріота, який вболіває за долю народу. Для нього, як і для Гонти, отця Аркадія, Петра та інших, обов'язок полягає у служінні Вітчизні: «Поки живі, ми захищатимем наші святині, нашу віру й нашу землю!».

В особистому житті Залізняк — людина чесна та делікатна. У стосунках з Прісею (донькою отця Хоми) автор змальовує свого героя як щирого християнина, у чому переконує, скажімо, сцена прощання Залізняка з дівчиною. Подарований Прісі хрест є символом віри, оберегом щасливої долі дівчини.

3. Повідомлення учня.

Дещо суперечливим у повісті є образ Найди. Служити Богові, жити за його заповітами — мета життя цього героя. Духовне й фізичне формування Найди відбувалося на Січі, бо запорожець Свирид, який врятував його з полум’я ще дитям, коли горів панський маєток Кшемуцьких, не мав власної родини. Ставши козаком, Найда виявив мужність і відвагу у походах, за що його й любили запорожці. Залізняк як курінний отаман запросив хлопця до свого куреня, і той незабаром прославився подвигами на всю Україну. Згодом Найда несподівано змінив спосіб життя і пішов у монастир. Тяжкі роздуми, спричинені подіями в країні, докори сумління, розмови з отцем Аркадієм, Залізняком, Дариною нарешті спонукали його скинути чорну рясу ченця.

4. Бесіда з учнями.

1) За що полюбили козаки Найду, коли він перебував на Січі?

2) Чи можна твердити, що Найда — пасивна, слабка людина?

3) Чим можна пояснити рішення Найди стати ченцем?

4) Чи був він наполегливим у пошуках власного щастя?

5) Назвіть характерні, як на ваш погляд, риси вдачі цього героя.

5. Пояснення вчителя.

Привабливо змальовує автор образ Дарини — доньки генерального обозного, підданого Російської держави. Її життя — яскравий приклад милосердя й благородства. Дівчина бачить своє покликання в тому, щоб допомагати бідним. Вона часто дає притулок скривдженим, жебракам, які з вдячністю називають її ангелом. Свідомою українкою виявляє вона себе і коли йдеться про державні справи. Дарина завжди відповідальна й обов’язкова. Вона намагається переконати Найду залишити чернецтво, хоча для неї віра — неперебутня цінність, основа життя, духовного розвитку. Дарина так само ревно, як і Залізняк, Петро, селяни, ставиться до церкви і православ’я. Сила її віри — в любові до ближнього і в конкретних справах.

Духовний світ позитивних героїв твору протистоїть аморальності таких персонажів, як Лейба, Рухля, шляхтичі Кшемуцькі та інші, яким невідомі поняття милосердя, святості, благородства.

Позитивні герої повісті — люди високоморальні, з почуттям власної гідності, повагою до народних традицій і моралі. Залізняк також дотримується Божих заповідей, і його рішучість, а інколи й суворість, не можна вважати нехтуванням слова Божого. Заклик героя до помсти — то крик душі людини, яка глибоко вболіває за долю свого народу, його майбутнє, хоче миру й щастя своїм братам по вірі.

6. Бесіда з учнями.

1) Доведіть, що віра, надія й любов допомогли позитивним героям повісті вистояти в найтяжчих обставинах життя.

2) Які сцени, епізоди повісті засвідчують високу мораль українців — захисників рідної землі?

3) Як трактувати поведінку козаків стосовно Божих заповідей? (… «Не вбивай…», «Любіть ворогів своїх…».)

4) У чому виявляється пошана позитивних героїв-українців до минулого, роду, народу?

5) Чи поєднується у світосприйманні козаків любов до Бога і до ближнього?

6) Що духовно об’єднує козаків: загальнолюдські, національні, громадські, сімейні, особисті цінності? У чому зміст дилеми: добро — зло?

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підручник, с. 212 — 221.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.