Плани-конспекти уроків - Українська література 9 клас - 2002

Творчість Т. Шевченка після заслання. Нове творче піднесення поета. Твори «Неофіти», «Юродивий»

Тема. Творчість Т. Шевченка після заслання. Нове творче піднесення поета. Твори «Неофіти», «Юродивий».

Мета: розкрити подальший розвиток революційно-демократичних ідей у творах Шевченка, посилення заклику до селянської революції, дух нескореності поета; розвивати в учнів спостережливість, уміння виділяти суттєві ознаки історичних явищ, логічно й послідовно викладати свої думки; виховувати дбайливе ставлення до здобутків культури України, уміння гідно оцінити творчу спадщину Тараса Шевченка.

Обладнання: підручник, тексти.

ХІД УРОКУ

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Перевірка домашнього завдання. (Міні-вікторина.)

1) Які твори і кому присвятив Шевченко на згадку про день викупу з кріпацтва — 22 квітня 1838 року? (Поету В. А. Жуковському — поему «Катерина», конференц-секретарю Академії мистецтв В. І. Григоровичу — поему «Гайдамаки».)

2) Як називається перша збірка поета, скільки творів увійшло до неї? («Кобзар», 8 творів.)

3) Яку поему написав Шевченко після першої подорожі в Україну? (Поема «Сон».)

4) Що було справжньою причиною арешту і заслання Шевченка? (Поема «Сон», знайдена під час арешту за участь у Кирило-Мефодіївському братстві.)

5) Як назвав Шевченко цикл віршів, написаний під час ув’язнення в казематі Третього відділу? («В казематі».)

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ

III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя.

Десятилітнє заслання підірвало здоров’я поета. Автопортрет 1858 року засвідчує сумний факт: у 44 роки Шевченко був схожий на шістдесятилітню людину. Та духом поет залишився незламний: Шевченко сміливо розпочав нові бої з носіями неправди. Що живило його музу в ті чотири роки життя, що були останніми? Україна вибухала гнівом повстань селян, і тим гнівом сповнені рядки поезій. Це видно вже з першого твору останнього періоду — поеми «Неофіти», у вступі якої автор прямо говорить, що адресує свій твір «розпинателям народним, грядущим тиранам».

За історичним сюжетом поеми заховано інший, заборонений сюжет. Сам Шевченко писав в одному листі, що поема - «нібито з римської історії». Насправді ж у ній змальовано розправу Миколи І з революціонерами, які прагнули зламати ненависний лад.

2. Виразне читання уривків з поеми «Неофіти» (на вибір учителя) з коментуванням.

Розкрити у поемі роль риторичних фігур та образних засобів.

3. Пояснення вчителя за підручником (с. 276 — 278).

4. Виразне читання уривків із твору «Юродивий» (на вибір учителя).

5. Виразне читання поезії «Я не нездужаю, нівроку» з коментуванням.

1) Яка головна думка поезії?

2) Які алегоричні образи вживає поет у цьому творі?

3) Визначити порівняння, епітети та їх використання у творі.

6. Словникова робота.

Шевченківський вірш органічно поєднує в собі народнопоетичні і літературні художні засоби. Широковживаними в поезії Шевченка віршовими розмірами є ямб та 14-складовий народний, або коломийковий, вірш. Ямб найчастіше чотиристопний (лірична мініатюра «Садок вишневий коло хати…»). Ритмічною особливістю його є відсутність наголосу (пірихій) у третій стопі, наприклад, у циклі «Молитва» («Царям, всесвітнім шинкарям»). Шевченко здійснив літературну обробку 14-складового народного вірша шляхом перенесення пауз (цезур) між групами складів.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підручник, с. 274 — 280; проаналізувати поезію «Світе ясний! Світе тихий!».