Мета: ознайомити учнів із текстом твору, навчити визначати в поетичному тексті образи і фрагменти додаткового символічного значення, самостійно розкривати їхній зміст, формувати віру в майбутнє України, відчуття краси вираження цієї віри через художнє слово.

Обладнання: портрет Б. Хмельницького, репродукції картин Т. Шевченка «Смерть Богдана Хмельницького» (1836 — 1837), «Богданова церква в Суботові» (1845), аудіозапис пісні «Стоїть в селі Суботові…» у виконанні гурту «Кому вниз», таблиця «Символізм поеми-містерії «Великий льох» Т. Шевченка.

Міжпредметні зв’язки: історія України: постать Б. Хмельницького в історії.

Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності.

1. Вступне слово вчителя.

«Великий льох» Т. Шевченка можна без перебільшення назвати «книгою буття українського народу»: тут геніально осягнуто й підсумовано історичне минуле Батьківщини, її сучасність та передбачено її майбутнє.

Як і належить містерії, «Великий льох» — символічна поема: її символізм (за визначенням літературознавця В. Пахаренка) «є визначальним, серцевинним засобом художнього дослідженням буття».

2. Робота з таблицею «Симоволізм поеми-містерії «Великий льох» Т. Шевченка».

Розкрийте зміст символів у творі (орієнтовно таблиця може мати такий вигляд).

За матеріалами інтернет-видань.

3. Розповідь учителя.

- Звичайно, кожен із читачів поеми ’Великий льох» може по-своєму трактувати її символізм, і поки сам автор не дасть нам якогось ключа в руки, годі сказати, котре з пояснень є правильним. Такий ключ дає нам Т. Шевченко у вірші «Стоїть в селі Суботові», написанім того самого дня, коли було викінчено «Великий льох». Поет немов боїться, що його містерія не досить зрозуміла, і тому в цьому вірші висловлює свою політичну думку. Містерія і вірш є настільки тісно пов’язані, що деякі дослідники вважають поезію «Стоїть в селі Суботові…» епілогом поеми «Великий льох», в якому і розкривається провідна ідея твору.

4. Історична довідка.

- Пригадайте, що вам відомо про життя та діяльність Богдана Хмельницького, його роль в історії України.

Материи для вчителя.

Богдан-Зиновій Михайлович Хмельницький (27 грудня 1595 (6 січня 1596 за новим стилем) — 25 липня (6 серпня за новим стилем) 1657, Чигирин) — шляхтич руський, реєстровий козак, військовий писар, з 1648 року — гетьман Війська Запорозького. Організатор повстання проти шляхти в Україні, яке переросло у Національно-визвольну війну українського народу проти Речі Посполитої. Засновник козацької держави на теренах Центральної України — Війська Запорозького, більш відомої як Гетьманщина. Через ненадійність кримських союзників та важку війну з Річчю Посполитою, у 1654 році в Переяславі уклав військовий союз з Московським царством. Наприкінці свого життя намагався переорієнтуватися на союз зі Швецією та османською Портою, вбачаючи в амбіціях Москви небезпеку козацькому суверенітету.

Як полководець, Б. Хмельницький був блискучий стратег і тактик, знаменитий військовий організатор, мужній і хоробрий вояк. Він створив понад 300-тисячне українське військо, яке було першорядною збройною силою в тогочасній Європі й основою, на якій будувалася нова українська держава.

Але для утримання й розбудови держави, яка виникла революційним шляхом, потрібне було ще міжнародне визнання й військова допомога сусідніх держав. Досвіт боротьби з Польщею в умовах польсько-шляхетського ладу й магнатської сваволі на кресах Речі Посполитої переконав Хмельницького та його однодумців, що повний й сталий успіх козацтва, а тим паче національних українських змагань без цих передумов і відповідної міх народно-політичної кон’юктури неможливий. ] тут виявився надзвичайний дипломатичний хист Б. Хмельницького. У своїй тривалій і не завжди переможній боротьбі проти Речі Посполитої Хмельницький створив одну за однією три могутні коаліції.

Першою була українсько-кримсько-турецька коаліція, утворена в 1647- 648 рр. Вона паралізувала небезпеку з боку польсько-московського союзу А. Киселя 1647 року й допомогла Україні здобути великі мілітарні успіхи, завершені Зборівською угодою 1649 року. Але внаслідок трикратної зради кримського хана (Зборів — 1649, Берестечко — 1651, Жванець — 1653) й пасивності Туреччини Б. Хмельницькому не вдалося повністю використати успіхи й здобути остаточну перемогу над Польщею.

Друга коаліція — українсько-московська, з царем Олексієм Михайловичем, укладена в Переяславі 1654 року (додатково затверджена березневими статтями 1654 р., які козацьке посольство уклало з московським царем у м. Москві), згідно з якою Україна увійшла до складу Московської держави на конфедеративній основі й скерована також проти Польщі. Текст угоди так і не вдалося знайти, а представники Росії спираються лише на чернетки. Не з вини Б. Хмельницького ця угода не принесла Україні всіх тих воєнних і політичних успіхів, задля яких її було створено. Частина вищого українського суспільства, козацька старшина, а також духівництво та київський митрополит не підтримали угоди й відмовилися присягати цареві. 1656 року російський цар підписав у Вільно договір між Московією та Польщею, без участі українських представників, і фактично зрадив переяславські домовленості.

Якщо перші дві коаліції мали на меті завдати Польщі військово-політичної поразки й забезпечити та гарантувати цілісність і незалежність козацької держави, то третя антипольська коаліція (1656 — 1657) — союз між Україною, Швецією, Семигородом та іншими державами (Бранденбург, Молдавія, Валахія), — за планом Хмельницького, мала створити незалежну Руську державу (Велике князівство Руське) в межах цілої етнографічної території України та Білорусі під владою гетьмана й Війська Запорізького. Однак нереалізація дипломатичних планів Б. Хмельницького прискорила його смерть.)

5. Виразне читання поезії «Стоїть в селі Суботові…» та бесіда за питаннями.

- Як оцінює діяльність Богдана Хмельницького Т. Шевченко? Свої думки підтвердіть цитатами з тексту.

- Яку церкву згадує поет у вірші? Що вам відомо про цю пам’ятку архітектури?

(Суботів був родовим хутором Хмельницького, згодом тут знаходилася приватна резиденція Б. Хмельницького.

Іллінська церква — визначна пам’ятка архітектури XVII століття. Побудована в стилі українського бароко. Будівництво церкви здійснено коштом Б. Хмельницького, вона стала родовою усипальницею Хмельницьких. В 1657 тут було поховано Великого Гетьмана, а раніше (1653) — його старшого сина Тимоша Хмельниченка, котрий помер від ран під час облоги Сучавської фортеці в Молдові.

Зараз тут розміщено музей Б. Хмельницького.

Саме цю церкву зображено на звороті купюри «П’ять гривень».)

- Що уособлює Богданова церква? Розкрийте алегорію цього образу.

- Яким Т. Шевченко бачить майбутнє України ?

(Матеріал для вчителя.

Богданова церква символічно означає домовину України — поховання Української держави. Автор болісно оцінює діяння Богдана, із-за яких тепер очухрали Україну, попрікає його за те, що «занапастив єси вбогу сироту Украйну», «все оддав приятелям». Тарас Шевченко жалкує за часами гетьманства Богдана Хмельницького, за створеною ним вільністю, яку насправді не Богдан занапастив, а його наступники дозволили Московщині панувати на українських землях. Адже умови єднання були складені досить грамотно (забезпечувалась автономія, незалежність України). Та договір був зразу ж порушений з боку московської сторони: відмовилися присягати, щоб вільність і порядки України були недоторканими. Не знав Богдан, що через три роки (1657) після прийняття угоди помре, а документи угоди (березневі статті) будуть сфальсифіковані російською стороною і права України будуть знищені його наступниками, зокрема і сипом Юрієм

Автор вірить у державне воскресіння, що «церков-домовина розвалиться», духові волі стане там тісно, бо що ж то за воля — замурована стінами, міцно зачинена дверима.

Вчитель читає напам’ять епілог, наголошуючи, що … встане Україна.

І розвіє тьму неволі,

Світ правди засвітить.

І помоляться на волі

Невольничі діти!..

Так в історичному й філософському плані Тарас Шевченко розглядає проблеми політичної свідомості, її втрати, що спричинило втрату державності. Вірш, як і більшість поезії Тараса Шевченка, звучить оптимістично).

6. Творче завдання.

Розгляньте репродукції картин Т. Шевченка «Смерть Богдана Хмельницького» (1836 — 1837) та «Богданова церква в Суботові» (1845) і прослухайте пісню «Стоїть в селі Суботові…» у виконанні гурту «Кому вниз». Чи вдалося музикантам у сучасній манері передати задум і настрій Шевченкових творів?

II. Підбиття підсумків уроку.

III. Домашнє завдання.

Прочитайте поему Т. Шевченка «Сон» («У всякого своя доля…»).

Напишіть твір-мініатюру на одну з тем: «Я б не хотів чинити, як…», «Доля держави в руках народу», «Актуальність Шевченкової поезії сьогодні».