Уроки української літератури 9 клас II семестр: Посібник для вчителя - Грабовська О. М 2011

П. Куліш. «Чорна рада» - першим україномовний історичний роман. Версії тлумачення його назви. Історична основа сюжету. Показ протистояння сил державотворення і руїнництва. Чоловік Божий - носій основної ідеї. Хутір - символ українського способу життя

Всі публікації щодо:
Куліш Пантелеймон

ТЛ: роман, роман-хроніка, історичний роман.

Мета: ознайомити учнів з історичною основою сюжету «Чорна рада», версіями тлумачення його назви; навчити розрізняти історичну і художню правди у романі: визначити основний конфлікт твору, пояснити роль образу Чоловіка Божого; навчити розрізняти жанри: роман, історичний роман, роман-хроніка; розкрити історичний колорит; розвивати пам’ять, мислення; виховувати високоморальні ідеали, які б формували естетичні смаки українців.

Обладнання: ілюстрації до твору, портрет письменника.

Міжпредметні зв’язки: історія України: історичні події в Ніжині 1663 р. («Чорна рада»). Літопис Самовидця.

Спасибі тобі, Богу, милий друже мій великий, за твої подарунки і особливо — за «Чорну раду», я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз і все-таки не скажу більш нічого, як спасибі.

Т. Шевченко

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

II. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Інформаційна довідка з теорії літератури.

Роман — найбільш поширеним у XVII — XX ст. епічний жанровий різновид, місткий за обсягом, складний за побудовою прозовий (рідше віршований) епічний твір, у якому широко охоплені життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів.

Роман історичний роман, побудований на історичному сюжеті, відтворює у художній формі якусь епоху, певний період історії. В історичному романі історична правда поєднується з правдою художньою, історичний факт — з художнім вимислом, справжні історичні особи — з особами вигаданими.

Хроніка — літературний твір, в якому послідовно розкривається історія суспільних чи родинних подій за тривалий проміжок часу.

2. Проблемне завдання.

- Визначте жанр твору «Чорна рада». Думку доведіть.

3. Слово вчителя.

- Великий набуток Куліша-прозаїка — роман «Чорна рада», який Іван Франко назвав «найліпшою історичною повістю в нашій літературі».

Кулішеві йшов 24-й рік, коли він писав російському письменникові Миколі Погодіну: «Уже рік. як сидить у мене в голові роман». Цей намір у молодого письменника посилився під впливом повісті Гоголя «Тарас Бульба», але, на противагу гоголівському творові. Куліш вирішив написати свій — на реальній історичній основі, на правдивих фактах, зафіксованих літописцями. А прямим поштовхом до написання роману були український фольклор і опис ніжинської «Чорної ради» 1663 р. в «Літописі Самовидця».

Роман «Чорна рада» написано українською і російською мовами, але український текст художньо довершеніший. Обидва варіанти видані в 1857 р., тобто на чотирнадцятому році невтомної праці над романом.

Історичною основою Чорної ради» є події, що відбулися після Переяславської угоди 1654 р. Боротьба за гетьманування після смерті Богдана Хмельницького стала гострою, як ніколи до того. Від різних соціальних груп висунутими на гетьманство були Павло Тетеря, Яким Сомко та Іван Брюховецький. Отже, претендентів було троє, а булава одна. На Чорній раді гетьманом було обрано Брюховецького, який підступно завоював прихильність низів, хоч насправді зневажав їх. Перемігши своїх конкурентів, Брюховецький скарав Сомка та його прибічників на горло.

Хоч автор «Чорної ради» прагнув до історичної достовірності. часто над Кулішем-істориком перемагав митець. Тому в романі стільки відхилень від букви історії.

Щоб у цьому переконатися, досить прочитати опис мандрівки полковника Шрама на початку твору, його гостювання на хуторі Хмарище, радісну зустріч його сина Петра з коханою, особливо картину двобою, переживання панни Лесі за коханого тощо. Тут і далі автор вигадує незвичайні романтичні ситуації, щоб глибше розкрити характери ге роїв.

4. Пізнавальне завдання.

- До якого літературного напрямку належить історичний роман «Чорна рада»? Доведіть.

(Романтичний напрям, тому то в романі є романтичні образи: Кирило Тур, старий січовик. Божий чоловік. Устами сліпого безіменного кобзаря Куліш позбавляє історію будь- якого значного сенсу, а вічність, Бога наділяє абсолютним смислом.)

5. Робота в парах.

- Сформулюйте і запишіть центральний конфлікт у «Чорній раді», який став наскрізним у творчості Куліша.

(Учні обговорюють свої думки в парах, записують. Вчитель вислуховує твердження учнів, а потім робить висновок: конфлікт між державобудівничими і руїнницькими началами в українській історії. Перше начало в романі уособлює старшина городових козаків (Сомко, Шрам), друге — запорозька стихія. У виснажливій боротьбі цих двох син — державобудівничої, культуротворчої та руїнницької — і вбачає письменник трагедію України.)

6. Робота в групах.

I група.

- Для чого автор вводить у роман узагальнений образ українського народу? Розкрийте його настрої.

(Довідка.

Центральним у романі є образ соціальних низів, черні, маси, що була старшою у правах і од гетьмана. Це узагальнений демократичний образ українського народу — запорозьких козаків, міщан, селян тощо. Настрої цих найширших верств давнього українського суспільства автор майстерно відтворив у багатьох сценах твору. Ось що говорять київські міщани багатому козакові Череваневі: «Козацтво ви собі загарбали, самі собі пануєте, ридванами їздите, а ми будуй власним коштом стіни, башти, плати чини, мито і чорт знає що?» Селяни Ніжинського повіту нарікають на козацьку старшину: «Буде вже й того, що один свиту золотом гаптує, а інший, може, й сірячини не має; один оком своїх сіножатей не займе, а ми ось із половини косимо». Таке незадоволення низів соціальною несправедливістю з боку розбагатілої козацької старшини призвело до Чорної ради того пам’ятного року. У 14 і 15 розділах роману показано, в яку грізну силу вилилось це почуття всенародного гніву та обурення. Не допомогло навіть регулярне військо Сомка з гарматами — сліпа сила все змела. Інша річ, що гетьманом обрано людину негідну, яка зуміла використати цю грізну силу в своїх егоїстичних цілях. Автор роману переконливо показав як величезну енергію низів народу, так і їхню несвідомість, легковірність )

II група.

- Доведіть присутність в романі образу Запорізької Січі. Розкрийте роль цього образу.

(Довідка.

Хоча сюжетна лінія роману жодного разу не сягає легендарних запорозьких порогів і автор не вводить читача на територію Січі, її образ присутній у романі: він у спогадах старих січовиків, у діалогах козаків за столом та в дорозі, у відступах-роздумах самого автора. Та й чи дивно?’ «Запорожжя і споконвіку було серцем українським, на Запорожжі воля ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не забувались, козацькі предковічні пісні до посліду дней не замовкали, і було те Запорожжє, як у горні… Як вода в Чорному морі не переведеться, поки світ сонця, так і в Січі до віку вічного не переведуться лицарі. З усього світу злітаються вони туди, як орли на недоступну скелю». Симпатії автора до січовиків, як бачите, вельми промовисті. Особливо захоплений він найпершим законом січового братства законом побратимства: «щоб не було се моє, а се твоє, а все вкупі; щоб помагать один одному в усякій пригоді, щоб менший старшому був вірним слугою, а старший меншому — рідним батьком». Закон цей мав би бути актуальним і зараз.

Запорозька Січ, як відомо. — перша демократична республіка Європи й світу. «На Запорожжі, — читаємо в романі, — усі рівні: нема там ні панів, ні мужиків, ні багатих, ні бідних».

Батальних сцен у романі нема жодної, але доказів легендарної звитяги козаків немало. Це колоритні описи двобою Кирила Тура з Петром Шраменком, ніжинського війтенка з юним Домонтовичем, польські легенди про те, буцім запорожці ростуть у Великому Лузі з землі як гриби, про те, що в запорожця не одна, а дев’ять душ у тілі, тому його нелегко вбити.)

III група.

- Розкрийте значення образу Божого Чоловіка.

(Довідка.

Окремо виділимо образ сліпого старця-кобзаря, в якому сконцентровано іншу проблему — народ і співець. Це романтичний образ «Божого ясного чоловіка», людини національно свідомої, котра у моральному плані стоїть дуже високо: вище міщан, селян, козацької верхівки. Цей кобзар-патріот виконує думи та історичні пісні якось особливо натхненно, сумуючи над долею України, та ще н виліковує козакам рани. У побуті своєму кобзар далекий від усього суєтного, мізерного, дріб’язкового. Не шлунок, а дух визначає його сутність, тож він «наче бачить таке, чого видющий зроду не побачить». Автор пише, що «душа його жила не на землі, а на небі».)

IV група.

Розкрийте роль образу хутора.

(Довідка.

Чи звернули ви увагу, читаючи роман, на образ українського хутора на ймення Хмарище? Ного власник — веселий і негнівливий пан із козаків, Михайло Черевань, дружина Меланія і дочка Леся — люди щирі, лагідні та гречні. Пpo Череваня, колись завзятого козарлюгу, а тепер обважнілого хуторянина, саме прізвище говорить. Череваниха — «молодиця свіжа й повновида, пряма, як тополя». Про їхню дочку Лесю написано скупо, але промовисто: «Чи заговорить, чи рукою поведе, чи піде по хаті — так усякому на душі мов сонечко світить».

Хуторяни, козаки Черевані, живуть безтурботним життям на лоні ідилічної природи: «Сонце світило стиха, без жари; і любо було поглянути, як воно розливалося по зелених вітах, по сукуватих, мохнатих дубах і по молодій травиці. Пташки співали і свистали усюди так голосно да гарно, що все кругом неначе усміхалося. Хутір кругом обняла річка з зеленими плавами, лозами і очеретами. Через річку йшла до воріт гребелька, а далі забудівлі статечні, за ними — пасіка чимала». Зайдемо до хати: «У хаті, як у віночку: хліб випечений, як сонце…»

Таким був Кулішів ідеал натурального життя людини в повній гармонії з природою та із совістю, в дотримуванні Божих заповідей. Такий спосіб життя Куліш вів сам, його він і пропагував повсюди. Оминувши образ хутора, не збагнемо основної ідеї роману: жили б усі українці так, як оті Черевані, — не знала б лиха Україна. Та чи згодні ви з таким висновком?)

7. Звіт груп.

8. Колективна робота. Стиль та мова «Чорної ради».

Учні добирають з роману лексичні та стилістичні засоби, прислів’я, приказки, народні пісні, звертання, форму снів, прийом листа, звертання-роздум.

III. Підбиття підсумків.

IV. Домашнє завдання.

Підготуйте історичну довідку про Сомка і Брюховецького. Випишіть цитати для характеристики образів історичного роману.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.