Організація компетентнісно орієнтованого навчання української літератури в ліцеї: методичні рекомендації - Яценко Т. О. 2021

Розділ 1. Методична сутність та особливості використання компетентнісно орієнтованих завдань на уроках української літератури в ліцеї

Розвитку предметної читацької і ключових компетентностей учнів сприяє методично продумана організація навчальної діяльності, орієнтирами якої є система компетентнісно орієнтованих запитань і завдань.

Науковці визначають компетентнісно орієнтовані завдання як спеціально створену дидактичну конструкцію, що використовується з метою формування і перевірки рівня предметних і ключових компетентностей учнів [7; с. 15].

Для організації компетентнісно орієнтованого освітнього процесу вчителеві варто пропонувати учням такі завдання, які б створювали в них мотивацію до опануванням навчальним матеріалом і були спрямовані не на відтворення навчальної інформації, а на розвиток умінь самостійної пошукової діяльності школярів (визначати мету, планувати, виконувати й оцінювати її результати, рефлексувати), що передбачає вихід за межі предметного складника, оскільки вони мають не лише навчальну, а й життєву ціль. Тобто, йдеться про важливість розвитку в учнів умінь застосовувати здобуті знання для вирішення нової пізнавальної проблем. Наприклад, завдання провести міжмистецькі паралелі, створити портрет літературної епохи, охарактеризувати творчу концепцію письменника сприяють розвитку вмінь простежувати особливості творчості українських авторів в контексті національного та європейського літературного процесу, що засвідчує сформованість у старшокласників читацької та ключової культурної компетентностей.

У процесі виконання компетентнісно орієнтованих завдань школярі вчаться знаходити необхідну інформацію в тексті твору; виокремлювати ключове з прочитаного; чітко формулювати оцінку; обирати власну позицію щодо художніх ситуаціях відповідно до реальних життєвих обставин й загальнокультурних цінностей; аналізувати художній матеріал і критично ставитися до нього; застосовувати раніше здобуті знання в нетипових ситуаціях, що пов'язані з власним життєвим досвідом. Тому компетентнісно орієнтованим є «літературознавче (філологічне) завдання, виконання якого з огляду на визначену мету спонукає учня до задіяння наявних предметних і загальнонавчальних знань і вмінь, освоєння нових способів роботи з текстом, пошуку необхідних джерел інформації [7; с. 15].

Результат виконання компетентнісно орієнтованих завдань — формування не лише предметної читацької компетентності, а й формування особистісних структур суб'єкта навчання. Згідно з метою Нової української школи акценти процесу засвоєння учнями змісту програмового літературного матеріалу варто дещо зміщувати з предметних на життєві. Компетентнісне навчання передбачає не лише здобуття учнями знань, умінь і навичок з української літератури, а й усвідомлення їх практичного застосування, а відтак значно зростатиме читацька активність та пізнавальний інтерес до предмету.

Науковці-методисти виділяють такі ключові ознаки компетентнісно орієнтованих завдань:

учневі надається план, своєрідний орієнтир щодо послідовності його дій у процесі навчання;
наявна відповідь та інструмент перевірки правильності виконання, що дає можливість учневі самому оцінити власну роботу, а вчителю — об'єктивно оцінити всіх учнів.
недостатність або надлишковість даних передбачає їх аналіз і вибір або пошук необхідних джерел інформації і самостійне поповнення наявного багажу, освоєння нових засобів і шляхів діяльності [7].

Ключові вимоги до формування завдань — чіткість і повнота. Зміст компетентнісно орієнтованих завдань повинен містити мотиваційний компонент (зацікавлення учнів можливістю отримати позитивні емоції та цінний досвід у процесі роботи; урахування індивідуального життєвого досвіду; зв'язок з майбутньою професійною діяльністю, з реальними життєвими ситуаціями або іншими сферами життя тощо), формулювання завдання (прочитати й висловити власну думку, порівняти, визначити, оцінити тощо), додаткову інформацію для його виконання та форму представлення результату роботи (проєкт, моделювання ситуації, розгорнута усна чи письмова відповідь тощо). Якщо в учнів не виникає запитань щодо порядку виконання завдання й представлення результатів, то компетентнісно орієнтовані завдання сформульовані правильно. Використовувати такі завдання можна на будь якому етапі освітнього процесу. Для їх вирішення учням переважно не потрібні спеціальні знання — лише текст і здатність до аналітичної діяльності.

Компетентнісно орієнтовані завдання передбачають врахування трьох складників предметної компетентності: знаннєвого, діяльнісного й ціннісного. Окрім того, завдання можуть бути розроблені для індивідуального та фронтального опитування, усні (основні й додаткові), письмові (тестування, літературний диктант, твір тощо), напіввідкритої, відкритої й закритої форми, філологічні й комплексні.

Компетентнісно орієнтовані завдання виконують такі функції (за класифікацією методиста А. Фасолі):

- мотиваційну (представлення життєвої (проблемної) ситуації із залученням актуального для учня матеріалу забезпечує його внутрішню мотивацію);

- створення психологічно комфортних умов для організації і здійснення навчальної, зокрема й читацької діяльності;

- активізації пізнавальної діяльності (внутрішня спонука мобілізує школяра, активізує його мислительну діяльність);

- організаційну (наявність плану дій допомагає учневі вибудувати правильний маршрут прямування і вирішення поставлених завдань);

- формувальну (засвоюються способи дій, виробляються вміння не лише оперувати предметним матеріалом, а й залучати знання і вміння із суміжних дисциплін, загальнонавчальні знання і вміння);

- оцінювальну (оскільки компетентність виявляється лише в діяльності, саме застосування компетентнісно орієнтованих запитань, завдань, задач і тестів дає змогу з'ясувати рівень її сформованості);

- світоглядну (учень одержує можливість побачити цілісну картину світу у взаємозв'язках і взаємозалежностях фактів і явищ із різних сфер, навчальних предметів тощо);

- особистісну — через створення ситуації успіху сприяє ствердженню особистістю власного «Я» [7, с. 15].

У процесі реалізації компетентнісно орієнтованих завдань учитель виступає в ролі організатора, консультанта, наставника, що спрямовує й підтримує учнів в оволодінні предметною й ключовими компетентностями.

Конкретизуємо означені положення на прикладі чинних підручників української літератури (рівень стандарту) для 10 і 11 класів, що підготовлені авторським колективом Інституту педагогіки НАПН України (автори — А. Фасоля, Т. Яценко, В. Уліщенко, Г. Бійчук, В. Тименко) [5; 6].

Компетентнісно орієнтовані завдання, що презентовані в означених підручниках, спрямовані на розвиток предметної читацької компетентності старшокласників.

Запропонована у підручниках система різнорівневих компетентнісно орієнтованих запитань і завдань ґрунтується на дотриманні концептуального положення — активізації інтелектуальної активність учнів-читачів у процесі самостійного опрацювання текстів навчальної книги. У процесі самостійної дослідницької діяльності, передбаченої спеціально розробленими завданнями, старшокласники вчаться висловлювати думки усно й письмово, критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, вирішувати проблемні питання, оцінювати ризики та приймати рішення тощо.

У рубриці «Запитання і завдання» збалансовано представлено аналітичні запитання і завдання репродуктивного, частково-пошукового та проблемного характеру з метою перевірки рівня навчальних досягнень учнів. Завдання сформульовані таким чином, щоб максимально актуалізувати суб'єктний досвід і предметні знання учнів ліцею, спонукати їх до активної аналітичної діяльності, самостійного аналізу та інтерпретації художніх творів, висловленню власних оцінних суджень, сприяти виробленню вмінь діалогічного і контекстного прочитання твору, рефлексії виконання запланованого та усвідомленню змін у власному читацькому розвитку.

Виконання деяких навчальних завдань передбачає пошук учнями додаткової інформації в інших джерелах. Тому серед запропонованих завдань є й такі, що потребують додаткових знань (підготувати віртуальну екскурсію до музею, картинної галереї; провести опитування серед друзів у соціальних мережах; розробити запитання до інтелектуальної гри; підібрати музичний супровід до виразного читання поезії тощо).

Компетентнісно орієнтовані завдання в структурі підручників спрямовані на формування інтерпретаційного, аксіологічного та творчо-мовленнєвого компонентів читацької компетентності: уміння учнів застосовувати теоретичні знання в процесі аналізу художніх творів; асоціювати художню дійсність з власною життєдіяльністю (визначати особистісно значимі цілі та способи їх реалізації); здатність формулювати оцінні судження щодо концептуальних смислів літературних творів тощо.

У процесі створення компетентнісно орієнтованих завдань передбачено, який досвід отримає учень у результаті їх виконання. Підготовку до літературознавчого аналізу художнього твору спрямовано не лише

на засвоєння учнями необхідних для його виконання теоретичних знань та вироблення практичних умінь, а й на самоорганізацію власної дослідницької діяльності:

- визначення мети, завдань;

- складання плану;

- оцінювання досягнень та недоліків;

- рефлексія й визначення причини невдач, сильних сторін, які сприяли успішному виконанню завдання;

- внесення необхідних коректив;

- підбиття підсумків роботи.

Такий алгоритм роботи доцільно реалізувати в процесі організації виконання дослідницьких завдань:

- Проведіть дослідження на тему «Екзистенціалізм — теорія особистісного самовдосконалення».

- У соціальній мережі «Фейсбук» започаткуйте обговорення на тему «Які найактуальніші проблеми позначив на суспільній карті України Олесь Гончар?» тощо.

Пізнавальна самостійність у процесі дослідження літературного матеріалу виробляє здатність організовувати власну діяльність. Як наслідок, учні працюють не лише з предметним матеріалом, а й вчаться самоорганізації. Ці здібності школярі зможуть практичного реалізувати для вирішення як інших пізнавальних завдань на уроках літератури (наприклад, під час аналізу самостійно прочитаного твору), так і знайдуть їм застосування в життєвих ситуаціях чи в подальшій професійній діяльності.

Навчальні цілі компетентнісно орієнтованих завдань з української літератури в когнітивній сфері передбачають засвоєння таких знань:

- теоретичних понять (наприклад, завдання створити спайдерграму «Художні засоби в поезії В. Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці...»; навести їх приклади; проаналізувати значення художніх засобів у розкритті головної думки вірша),

- тексту твору (наприклад, завдання аргументувати власне сприйняття «Балади про соняшник» І. Драча: 1) розважальна розповідь про дивні події; 2) просто весела забавка; 3) притча про красу й силу поезії; 4) міркування про призначення поета);

- особливостей організації художнього матеріалу (наприклад, завдання знайти у вивчених поетичних текстах підтвердження або спростування оцінки Т. Салиги щодо стилістики Дмитра Павличка: «Він дуже ощадний у використанні епітетів. У нього їх майже немає, а якщо є, то найчастіше це епітети постійні чи похідні від них. Павличко — майстер порівняння, яке в нього має незвичайно багату асоціативну палітру і концентрує в собі енергію могутньої думки»);

- підходів до сприйняття й аналізу творів (наприклад, визначити власними словами наскрізну тему творів Івана Драча, пояснити вислів Л. Новиченка, що у Драча «наскрізною є внутрішня тема, яка пронизує і з'єднує все творене ним — горіння, палання в спразі людяності і краси, і змоги»);

- способів декодування прихованих смислів, міркувань автора (наприклад, крізь призму назви: новела Гр. Тютюнника — один із ключів до розуміння авторського задуму і осягнення надтекстового наповнення твору) тощо.

Компетентнісно орієнтовані завдання на уроках української літератури повинні інтегрувати реалізацію знаннєвого компонента та формування світоглядних орієнтирів. Як результат, школярі здобувають не лише теоретичні знання та аналітичні вміння, а й навички особистісного розвитку.

Перш ніж сформулювати запитання, доцільно визначитися з метою перевірки. Наприклад, запитання «Які історичні події відтворено в новелі Миколи Хвильового «Я (Романтика)»?» передбачає лише відтворення змісту твору, тому перевірятиметься лише один з трьох складників предметної компетентності — знаннєвий. У процесі підготовки відповіді на запитання: «Висловіть власне ставлення до історичних подій, зображених у новелі Миколи Хвильового «Я (Романтика)» учень має пригадати й відтворити зміст твору; проаналізувати причини й наслідки описаних подій; дібрати приклади з власного життя або історії, які підтверджують висловлені думки.

У процесі роботи доцільно створювати проблемні ситуації та організувати читацькі дебати. Такий метод розвиває критичне мислення, здатність усвідомлювати відповідальність за прийняті рішення, оскільки допомагає сформувати учня як суб'єкта читацької діяльності. Завдання, які мають особистісне спрямування, сприяють формуванню індивідуальних якостей учнів, надають можливість отримати позитивні враження від читання художнього твору.

Сучасний учитель повинен так організувати урок літератури, щоб забезпечити процес осмисленого навчання, яке дозволить поєднати перевірку знань з урахуванням ціннісного й діяльнісного складників. Наприклад, запитання «Вкажіть, в яких словах Ю. Яновський у романі «Майстер корабля» втілив романтичну ілюзію ще не розчарованої та не розчавленої тоталітарним режимом української інтелігенції 20 pp. ХХ ст.?» передбачає відтворення вивченого матеріалу, а завдання «Простежте за роздумами Ю. Яновського про долю українського народу, майбутнє

української нації, які він висловлює вустами своїх героїв у творі «Майстер корабля» актуалізує пізнавальну активність учнів, сприяє досягненню очікуваних результатів діяльнісного навчання.

Компетентнісно орієнтовані завдання, спрямовані на формування читацької компетентності як предметної, можна умовно поділити на декілька груп. Коротко схарактеризуємо їх.

Виокремлюємо завдання, що передбачають формування уявлення учнів про українську літературу як невід'ємний складник світової художньої культури, розуміння її специфіки та естетико-художньої значущості як мистецтва слова, уміння розглядати художній твір у мистецькому контексті; уміння і навички використовувати загальнолюдські та національні культурні еталони й цінності у повсякденній взаємодії з оточуючими.

Важливо, щоб завдання такого типу не лише виявляли здатність учнів застосовувати здобуті знання, а й набувати нові, передбачали розуміння старшокласниками потреби та внутрішньої готовності до пошуку шляхів подолання протиріччя між власними знаннями та незнаннями. За допомогою лише традиційних завдань репродуктивного характеру вирішити цю проблему складно. Компетентнісно орієнтовані завдання повинні мотивувати учнів до вивчення української літератури, вироблення в них усвідомлення соціокультурної значущості художньої літератури.

Наприклад, під час опрацьовування навчальної теми щодо стильового розмаїття мистецтва 1920-х років (11 клас) у підручнику передбачено такі завдання й запитання:

- Створіть портрет літературної епохи 20-30-х рр. ХХ ст. в Україні. Розкажіть про її стильове розмаїття, тогочасні літературні організації та угруповання.

- Порівняйте літературний процес у Західній Європі й Україні 20- 30-х рр. ХХ ст. Чи є підстави для висновку про те, що українське письменство цього періоду розвивалася в річищі європейського літературного процесу? Аргументуйте свою думку.

- Як суспільно-історичні події 20-30-х рр. ХХ ст. позначилися на розвиткові національної літератури? Дайте визначення поняття «розстріляне відродження».

- Перегляньте репродукції картин українських художників-авангардистів. Творчість кого з них вам найбільше імпонує? Чому? Підготуйте віртуальну екскурсію «У мистецькій галереї українських художників перших десятиліть ХХ ст.».

Саме критичне ставлення до матеріалу є тим ціннісним компонентом, що дає право вважати такі завдання компетентнісно орієнтованими.

Важливими є завдання, що передбачають розвиток умінь учнів орієнтуватися в світовому та національному літературному процесі. Завдання цього типу можна вдало застосувати, наприклад, під час вивчення в 11 класі програмових блоків «Літературний авангард» та «Поетичне самовираження». Так, варто запропонувати учням завдання на актуалізацію їхніх знань про футуризм як художнє явище, про сутність якого вони вивчали на уроках зарубіжної літератури та предметів освітньої галузі «Мистецтво».

Учителеві варто запропонувати старшокласникам дати відповідь на таке запитання: «Які образи, сюжети й мотиви світової культури, що їх використовував М. Рильський, дають змогу читачеві сприймати українську літературу як невід'ємний компонент світової культури?»

Завдання щодо з'ясування рівня знань про елементи теорії літератури, що є основою читацької діяльності: «Стисло схарактеризуйте творчу концепцію поета-авангардиста М. Семенка.

Завдання для виявлення вміння застосовувати здобуті теоретико-літературні знання у процесі аналізу та інтерпретації художнього твору: «Проаналізуйте вірш М. Семенка «Місто» з погляду стильових ознак футуризму» тощо.

Виокремлюємо завдання, що передбачають знання змісту й проблематики художніх творів, уміння знаходити в художньому творі авторські й творити власні смисли на основі діалогу з текстом, автором та іншими читачами, здатність сприймати художній текст як засіб збагачення естетичного та емоційно-чуттєвого досвіду.

Прикладом завдань такого типу можуть бути такі:

- Поміркуйте над дискусійним питанням: «Арфами, арфами...» П. Тичини — поетичне наслідування «Блакитної Панни» М. Вороного чи самобутній художній твір?

- Прочитайте поезії Є. Плужника. Зверніть увагу на висловлювання літературних критиків про творчість поета. Які їхні твердження, на вашу думку, найглибше характеризують творчу манеру митця? Відповідь аргументуйте.

- Прочитайте риторичне запитання, яким завершується вірш Є. Плужника «Вчись у природи творчого спокою.». Чому воно є кульмінацією ліричного твору? А якою буде ваша відповідь на авторське запитання?

- Чи згодні ви з припущенням, що Хвильового «вбила» невідповідність його романтичних уявлень про комунізм реаліям життя? Свою відповідь обґрунтуйте.

Акцентуємо на завданнях, що орієнтовані на формування в учнів світоглядних категорій, моральних ідеалів, що знайшли відображення в художньому творі, уміння розглядати зміст, учинки героїв, авторську позицію у контексті загальнолюдських і національних цінностей, усвідомлювати значення прочитаного для особистісного розвитку.

Формуванню цих якостей сприяють запитання і завдання, що варто використати у процесі вивчення творчості письменників:

- Чим епатує, а чим приваблює вас ліричний герой вірша М. Семенка «Бажання»? Які його переконання та прагнення є актуальними й нині?

- Над якими питаннями ви замислилися, читаючи вірші М. Семенка? Чи знайшли ви відповіді на них?

- Чи можна стверджувати, що життя Є. Плужника було трагічне? Дайте розлогу відповідь. Що, на вашу думку, є справжнім сенсом людського життя? Чи досягнув цього поет?

- Висловіть власне ставлення до історичних подій, зображених у новелі Хвильового «Я (Романтика)».

- Наведіть приклади на підтвердження думки, що вимріяний образ «загірної комуни» не мав нічого спільного з реальністю «нового світу», що народжувався.

- Естетика Яновського сповнена пафосу життєствердження, прагнення гармонії, краси, невіддільності морального ідеалу від енергії дії. Подискутуйте з однокласниками й однокласницями: Як знайти сенс життя? Як стати особистістю з моральними цінностями й залишитися нею?

Під час опрацювання навчального матеріалу про поезію Л. Костенко варто акцентувати, що для поетеси знаковою є постать Григорія Сковороди як мірило істинності життєвих цінностей. Поетеса звертається до автора знаменитої сентенції «Світ мене ловив, але не спіймав», перефразовуючи її: «Світ мене ловить, ловить, доганя». Саме ці рядки можна вдало використати як епіграф до уроків вивчення творчості Ліни Костенко. Життєва позиція самої поетеси, так і героїні її твору Марусі Чурай втілена у цій цитаті.

Більш розлоге трактування постаті Г. Сковороди представлено в романі у віршах «Маруся Чурай»: мандрівний дяк залишає героїню, оскільки боїться прикипіти до неї серцем.

Розділ «Проща» є надзвичайно важливим для аналізу учнями, тому вчителеві варто продумати запитання і завдання для проведення бесіди. Орієнтовно вони можуть бути такими:

- Із якою метою Л. Костенко вводить у твір «Маруся Чурай» образ автора?

- У яких рядках висвітлено призначення дяка і його приреченість на пожиттєву самотність?

- Яку життєву мудрість перейняла Маруся Чурай від дяка?

Доречними ці запитання будуть і для проведення дискусії, що вдало

можна закінчити, запропонувавши одинадцятикласникам за допомогою ресурсу wordart.com створити хмари слів (тегів), відобразивши життєві цінності кожного із героїв твору.

Фольклорні пісні, фрагменти яких уводяться до тексту роману «Маруся Чурай», увиразнюють масштабні картини українського життя періоду визвольної боротьби під проводом Богдана Хмельницького. Так, розділ «Полтавський полк виходить на зорі» є розгорнутою алюзією на народну пісню «За світ встали козаченьки», яка вивчається у 8 класі в розділі «Усна народна творчість». Алюзія належить до тих основних прийомів, що дозволяють авторці витворити низку епізодів, у яких художня правда поєднується з історичною. Зокрема це епізод спільної мандрівки Марусі з дяком, у якому вгадуються риси Г. Сковороди.

У розділі «Проща» поетеса вдається до парафрази (видозмінена сентенція Сковороди «Світ ловив мене, та не спіймав»; уявна пісня Марусі про повернення козака Байди на землю, де тепер його катують уже не турки, а онук, Байда-Вишневецький). Варто зауважити, що саме дяк слугує тією ключовою постаттю, яка вводить інтертекстуальність як особливий пласт взаємодії культурних традицій, що в термінології постмодернізму можуть бути позначені як тексти. Саме образ книги належить до центральних у творі.

Роман відкривається розділом «Якби знайшлась неопалима книга». Легенду «Неопалима купина» (за Є. Шморгуном) можна запропонувати одинадцятикласникам. Дяк, розповівши дівчині про великих літописців античності, звертається до Марусі із риторичним питанням: «А хто напише або написав велику книгу нашого народу?». Відповідно, слово, втілене в літописі чи народній пісні, постає основним носієм історичної пам'яті, і якщо її втратити, можна зайняти позицію Гриця Бобренка.

Варто використовувати завдання, що передбачають розвиток здатності будувати зв'язні висловлювання відповідно до комунікативної ситуації, наявність креативних здібностей до створення усних і письмових творчих робіт різних жанрів. Наприклад, запитання можуть бути такими:

- Розробіть завдання для літературного квесту «У лабіринтах поезії футуризму».

- Підготуйте презентацію проекту «Свобода творчості: митець і влада».

- «В умовах наступу сталінізму на всьому фронті поет заховався од світу, од народу в гумовій в'язниці офіційної слави, заплативши за неї живою смертю... В цих умовах поет міг тільки конати, а не рости...», — так писав В. Стус про трагедію творчої долі П. Тичини. Використовуючи додаткові джерелами інформації, підготуйте усний журнал «Перемоги та поразки поета Павла Тичини».

- Підготуйте відеоекскурсію «Осінь у картинах українських художників перших десятиріч ХХ ст.». Укладіть добірку лірики Є. Плужника, В. Свідзинського та інших українських поетів цього періоду для поетичного супроводу презентації картин.

- Напишіть есей «Мій шлях до читацької компетентності». Поміркуйте, чи досягнуто поставлених цілей; що сприяло роботі; що ставало на заваді; який ваш найбільший успіх; які були найбільші труднощі; у чому ви змінилися як читач; якими знаннями й уміннями оволоділи; а як особистість — що зрозуміли про себе, світ, своє місце у світі; чи задоволені ви результатами своєї роботи; як плануєте працювати далі.

- Перегляньте документальні фільми «Як на духу. Невідомий Максим Рильський» (реж. Л. Харшан, 2008) та «Poeta maximus» (із циклу фільмів «Гра долі», реж. В. Образ, 2008). Підготуйте рекламний проспект або відеоролик, у якому спробуйте переконливо пояснити своїм ровесникам, чому їм варто подивитися ці кінострічки.

- Напишіть роздум на тему: «Вибір або змінить, або знищить, або.». Озвучте його в класі. Поцікавтеся враженнями однокласників / однокласниць.

- Для Тайах, головної героїні роману Ю. Яновського «Майстер корабля», танець — найвища духовна сутність, у творчості вона здатна пізнати життя. Пропонуємо тему для написання науково-дослідницької роботи: «Міфологема танцю як символ українського відродження».

Виконання компетентнісно орієнтованих завдань на уроці української літератури також розвивають ключові компетентності старшокласників [3]. Конкретизуємо зазначене.

У підручниках представлено завдання, спрямовані на розвиток умінь усно й письмово висловлювати власні думки державною мовою, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також спрямовані на пробудження в учнів любові до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження. Досягненню означеної мети сприятимуть зокрема запитання та завдання у процесі вивчення творчості Миколи Куліша. На підсумковому етапі доречно запропонувати учням проблемне запитання такого змісту: «Із уроків зарубіжної літератури вам відоме поняття «нова драма». Зокрема, ви вивчали творчість Б. Шоу — його комедію «Пігмаліон». Зверніть увагу на проблематику творів англійського та українського драматургів. Важливі соціальні проблеми розглядаються через вирішення мовного питання. Так, Б. Шоу розглядає мову як важливу ознаку соціальної приналежності людини. Порівняйте вирішення мовного питання у комедіях Б. Шоу та М. Куліша. Чи обмежує український драматург своє розуміння мовного питання як засобу національного ідентифікації людини?»

Інший вид завдань — завдання, що передбачають оволодіння навичками міжкультурного спілкування. Варто зауважити, що діалог культур є однією з важливих форм культурної динаміки, зокрема й літературної. У наш час неможливо віднайти жодної країни, народу або нації, які в тій чи іншій мірі не були б залучені до системи міжнародних взаємозв'язків та не відчували б впливу інших культур. Діалог культур — сукупність безпосередніх відношень та зв'язків, які формуються між різними культурами, а також результатів, взаємовпливів культур та культурних запозичень.

Оскільки література є важливим складником культурного життя народу, то варто говорити про діалог культур у літературі. Життєвий і творчий шлях українських письменників Богдана-Ігора Антонича, Осипа Турянського, Євгена Маланюка, Івана Багряного, Ліни Костенко є тим матеріалом, що можна педагогічно майстерно використовувати для компаративних аспектів міжкультурного спілкування. Одним із таких завдань може бути пошукова робота у процесі вивчення творчості Осипа Турянського. Учитель може запропонувати виконати учням завдання такого змісту: «Користуючись інформаційними джерелами інтернету, підготуйте віртуальну екскурсію по містах Європи, зокрема України, пов'язаних із життям і творчою діяльністю О. Турянського».

Звісно, на цьому розмаїття варіантів формування читацької компетентності через діалог культур не вичерпується. Коло такого формування значно ширше, тож діалог культур яскраво виявляється у використанні поетами елементів типологічних моментів, джерел цитування широкого кола прототекстів. Таким продуктивним матеріалом є творчість Павла Тичини та Ліни Костенко. Тому старшокласникам доречно запропонувати завдання що передбачає компаративний аналіз поезій «О панно

Інно...» та «Осінній день, осінній день, осінній...». Так, у творі П. Тичини ритм вірша нагадує сповідальний мотив: неповні незакінчені речення, повтори. У ліричного героя часто перехоплює дух від невизначеності, відчуття якоїсь вини за зроблене чи пережите колись. «О панно Інно, панно Інно! // Я — сам. Вікно. Сніги. // Сестру я Вашу так любив — // Дитинно, злотоцінно».

Цей сум такий вже стихійний, так само невгамовний, як і сум та туга за літом (за минулим?) у поезії Л. Костенко: «Осінній день, осінній день, осінній! // О синій день, о синій день, о синій! // Осанна осені, о сум! Осанна. // Невже це осінь, осінь, о! — та сама. // Останні айстри горілиць зайшлися болем. // Ген килим, витканий із птиць, летить над полем. // Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій. // І плаче коник серед трав — нема мелодій.».

Увагу також привертають схожі формальні ознаки двох поезій, передовсім те, що сугестивного ефекту як П. Тичина, так і Л. Костенко досягають за допомогою асонансу: в обох поезіях інтенсивно використаний повтор голосного звука [о]. Важливо, що під час формування читацької компетентності ми звертаємо увагу й на літературознавчу термінологію.

Принагідно варто зауважити, що чудовий звукопис «Осінній день, осінній день, осінній.» Ліни Костенко та «кларнетизм» Павла Тичини «О панно Інно.» — це яскраві приклади поезії символізму. Тим більше, що, почуття ліричних героїв автори змальовують на фоні природи, проте, у П. Тичини — це зимова пора, у Л. Костенко — осіння. Звичайно, тут мова йде не про контактно-генетичну спорідненість між поезіями, а про типологічну подібність: символізм, музичність, звукопис ще від французьких символістів Поля Верлена («Мистецтво поетичне») та Артюра Рембо («Голосівки»).

Увиразнюються компетентнісно орієнтовані завдання, які передбачають формування нових ідей, знань, умінь, ставлень, що забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти й брати участь у справах громади.

У шкільному курсі вивчення української літератури в 10-11 класах таких творів є декілька, проте формувати громадську позицію можна й вивчаючи біографію письменника. Ґрунтовніший матеріал про особистість письменника заховано в QR-кодах означених підручників, після опрацювання яких учні зможуть ґрунтовні дати відповіді на запитання щодо життєвої позиції письменника, його моральних цінностей, громадської діяльності.

Також можна запропонувати учням прокоментувати життєве кредо літературного персонажа, наприклад, Григорія Многогрішного — головного героя роману Івана Багряного «Тигролови»: «Сміливі завжди мають щастя». Організувати навчальну діяльність старшокласників модна за допомогою таких запитань:

- Чи поділяєте ви переконання головного героя твору «Тигролови» про те, що «краще вмерти біжучи, ніж жити гниючи»?

- Як ви розумієте висловлювання Григорія Многогрішного?

- Чи поділяєте ви його думку?

- Які епізоди роману свідчать про те, що слова Григорія Многогрішного втілюються у його вчинках?

- Чи є підстави для проведення аналогій між подіями роману та сучасними реаліями?

Підсумком учнівської дискусії буде презентація роздумів у формі власного письмового чи усного висловлення. Такий вид роботи дозволяє допомагає старшокласникам у підготовці до ЗНО безпосередньо під час уроків української літератури.

Акцентуємо на завданнях, що передбачають залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості.

Як засвідчує шкільна практика, виконання завдань мистецького спрямування імпонує креативним старшокласникам, які захоплюються музикою, живописом тощо. Зокрема, у процесі вивчення творчості Євгена Маланюка запропоновано таке завдання: «Прослухайте твори Л. ван Бетховена та Е. Гріга — улюблених композиторів Є. Маланюка. Які їхні композиції, на вашу думку, можуть бути музичним супроводом до поезій Є. Маланюка? Свій вибір аргументуйте. Підготуйте мелодекламацію лірики поета». Виконання такого завдання також сприятиме розвитку культурної та інформаційно-комунікаційної компетентності, дозволить оцінити креативність учнів, рівень сформованості їхніх навичок виразного читання поезій, а отже, усвідомлення глибини змісту поетичного твору.

Доцільно вказати на завдання, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов'язаних із різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікувати себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров'я і збереження здоров'я інших людей, дотримання здорового способу життя.

Завдання цього типу можна успішно реалізувати під час вивчення вступних тем, адже навчальними програмами для опрацювання передбачено досить широке коло представників того чи іншого періоду розвитку української літератури. Об'єднавшись у творчі групи, учні у процесі вивчення тематичного розділу «Під чужим небом» можуть підготувати повідомлення про життя і творчість поетів «празької школи» Олену Телігу та Олега Ольжича (за вибором) та презентувати слайд-шоу «Яскрава заграва блискучого дня нашої літератури...» (Д. Донцов) у супроводі ліричних творів Олени Теліги та Олега Ольжича.

Під час вивчення кожної навчальної теми використовуються завдання, що спрямовані на розвиток ініціативності, готовності брати відповідальність за власні рішення, уміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень тощо. Так, можна створити мультимедійну презентацію про життєвий і творчий шлях Олеся Гончара чи організувати і провести віртуальну екскурсію у музей письменника, застосувавши ті чи інші інтернет-застосунки типу thinglink.com чи glogster.com. Доступ до таких віртуальних екскурсій можна надати всім учням і вчителям навчального закладу, розмістивши на його сайті чи у соціальних мережах.

Як мотиваційний момент формування читацької компетентності доречною буде робота за матеріалами на сторінці вікіцитат у вікіпедії «Маруся Чурай» Л. Костенко. Саме тут зібрані всі цитати із твору: https://uk.wikiquote.org/wiki/% Учні можуть проаналізувати їх, обрати улюблену, пояснити значення, а редактори вікіпедії можуть доповнювати цю сторінку, читаючи твір новими цитатами-афоризмами. Готовність брати відповідальність за власні рішення, ефективність співпраці можуть формуватися в математичних розрахунках та під час роботи із google-картою за вивченим твором Л. Костенко, наприклад: «Визначте звідки і куди «самотній вершник» Іван Іскра мчав і скільки часу витратив гінець. Відповідь обґрунтуйте цитатою із твору. Чи встигне він повернутися до страти Марусі? Позначте маршрут на карті. («Три дні дали на розмисли мені./ А нащо вже тим смертникам три дні?» (Полтава — Біла Церква — Полтава. 3 дні).

Розвитку ключових компетентностей старшокласників також сприяють компетентнісно орієнтовані завдання, що активізують самостійну пізнавальну і творчу діяльність учнів. Наприклад, під час вивчення повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я» слушним є завдання висловити оцінні судження щодо питань, які мимоволі ставить собі небайдужий читач: Що можна порадити Кайдашам, щоб між їхніми сім'ями запанував мир? Від чого або кого залежить лад у сім'ї?; провести серед друзів в соціальних мережах анкетування щодо актуальності порушених в повісті проблем за такими орієнтовними питаннями: Чи любите ви свою сім'ю? Чи конфліктуєте, коли вас не розуміють? Ви завжди розумієте своїх рідних? Якщо ні, то чому? Чи цікавляться батьки вашим життям, інтересами та вподобаннями? А ви не байдужі до життя своєї родини? Чи траплялося спостерігати за сучасними «кайдашевими сім'ями»?

Компетентнісно орієнтовані завдання розвивають уміння планувати, організовувати, здійснювати й оцінювати свою читацьку діяльність (наприклад, у рубриці «Читацькі діалоги» учням запропоновано поради, як керувати власною читацькою діяльністю: визначити, якими читацькими знаннями й уміннями вони володіють, укласти перелік цілей на наступний місяць, семестр та обрати найбільш значущі, подумати, як їх досягнути; після завершення визначеного терміну проаналізувати, наскільки успішним був цей шлях; обговорити результати в класі, порадитися з учителем, рідними.

Компетентнісно орієнтовані завдання сприяють виробленню позитивної настанови. Наприклад, завдання згадати відомі тексти поезії

І. Франка та довести або спростувати думку, що справжнє кохання, навіть якщо воно нерозділене, духовно збагачує людину.

Такі завдання дають можливість самопізнання. Наприклад, завдання для учнів знайти шляхи вирішення конфліктних ситуацій між Лукашем і Мавкою.

Використання компетентнісно орієнтованих завдань мотивує до читання, уважного ставлення до художнього слова і розв'язання певної актуальної моральної задачі. Наприклад, завдання сформулювати 2-3 питання до автора чи ліричної героїні твору «Мріє, не зрадь»; задати їх сусідові/сусідці по парті чи обговорити в групі; визначити, які питання зацікавили учнів, чи врахують вони набутий досвід у майбутньому.

Компетентнісно орієнтовані завдання створюють умови для налагодження діалогу з автором твору, героями, однокласниками (вчителем), самим собою. Наприклад, у процесі опрацювання біографічних фактів про життя Панаса Мирного вважаємо доцільним завдання уявити зустріч з письменником, продумати перелік запитань, та спрогнозувати відповіді, передбачити, що б він міг запитати у вас, та обіграти цю ситуацію з однокласниками.

Використання таких завдань забезпечує умови для розвитку самостійності. Наприклад, завдання знайти на тематичних сайтах інформацію, фото- та відеоматеріали про екранізацію творів Лесі Українки, переглянути фрагменти фільму за мотивами драми-феєрії «Лісова пісня. Мавка» (1981, реж. Ю. Іллєнко), «Іду до тебе» (1971, реж. М. Мащенко) та написати есе чи відгук; розробити завдання для літературного квесту «У лабіринтах поезії футуризму».

Отже, компетентнісно орієнтовані завдання спрямовані на розвиток умінь школярів застосовувати теоретичні знання у процесі аналізу літературних творів, асоціювати художню дійсність з власною життєдіяльністю, навчитись формулювати оцінні судження щодо концептуальних смислів художніх творів.

Реалізація компетентнісного підходу на уроках української літератури в 10-11 класах передбачає розроблення та застосування в освітньому процесі компетентнісно орієнтованих завдань як одного з дієвих чинників забезпечення якості шкільної літературної освіти.

Література

Бійчук Г. Компетентнісно орієнтовані завдання з української літератури як засіб формування читацької компетентності. Проблеми сучасного підручника: зб. тез міжнар. наук.-практ. конф. (електронне видання), 14 травня 2019 р. Київ: Пед. думка, 2019. С. 14-15.
Міщенко О. Реалізація компетентнісно орієнтованих завдань на уроках української літератури в старших класах. Філологічна освіта: компетентнісна парадигма: матеріали міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (15 листопада 2019 р.). Миколаїв : МНУ імені В. О. Сухомлинського, 2019. С. 118-120.
Про схвалення Концепції реалізації державної програми «Нова українська школа» на період до 2029 року : Розпорядження КМУ від 14 груд. 2016 р. № 988-р.URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/249613934.
Програма для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти. Українська література (рівень стандарту) : наказ МОН України від 23 жовт. 2017 р. № 1407.URL: https: //osvita.ua/ school/program/program-10-11/58819
Українська література (рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закладів загальної середньої освіти / авт. А. Фасоля, Т. Яценко, В. Уліщенко та ін. Київ : Пед. думка, 2018. 192 с.
Українська література (рівень стандарту): підруч. для 11 кл. закладів загальної середньої освіти / авт. А. Фасоля, Т. Яценко, В. Уліщенко та ін. Київ : Оріон, 2019. 256 с.
Фасоля А. Компетентнісно зорієнтовані завдання: новація? Імітація?. Українська література в загальноосвітній школі. 2014. № 5. С. 14—20.
Фасоля А. Компетентнісно зорієнтовані завдання: проблеми термінології, типології, створення. Дивослово. 2014, № 9. С. 15—21.