МАТЕРІАЛИ ДО УРОКУ-КВК ЗА ПОВІСТЮ ОСИПА МАКОВЕЯ “ЯРОШЕНКО“ - Уроки-КВК

Нестандартні уроки з української літератури

МАТЕРІАЛИ ДО УРОКУ-КВК ЗА ПОВІСТЮ ОСИПА МАКОВЕЯ “ЯРОШЕНКО“ - Уроки-КВК

(урок позакласного читання)


Вступне слово вчителя

Нелегка історична доля судилася українському народові. Упродовж століть нашим предкам доводилося боронити свою волю і незалежність. Про це ми повинні знати. Вогник історичної пам'яті має завжди горіти в нашій духовній оселі. Підтримувати отой святий вогонь посвіту допомагають нам книги. Особливо ті, в яких йдеться про героїчну і трагічну історію нашого народу. Одна з них — повість “Ярошенко“ Осипа Маковея. Саме їй ми присвячуємо наш сьогоднішній урок.

Хто ж такий Осип Маковей? Учень і послідовник Івана Франка, поет, прозаїк, перекладач, фольклорист, літературознавець, публіцист, редактор ряду періодичних видань і досвідчений педагог. Перші кроки в літературі робив під впливом І. Франка.

“Працювати, жити для народу треба, мушу“ — клятва та програма митця на все життя.

(Розповідь про письменника продовжують учні.)

1. Народився Осип Маковей 23 серпня 1867 р. в містечку Яворів (тепер районний центр Львівської області) у сім'ї хлібороба. Незважаючи на матеріальні нестатки, йому в 1887 р. вдалося закінчити гімназію, а в 1893 p.— філософський факультет Львівського університету. Понад 7 років працював журналістом. Майже чверть століття (з 1899 р.) трудився на ниві народної освіти: викладав українську мову і літературу в Чернівецькій та Львівській учительських семінаріях. Був на фронтах Першої світової війни.

Після повернення працював директором учительської семінарії в Заліщиках.

Помер 21 серпня 1925 р.

2. Перша його книга під назвою “Поезії“ вийшла в 1894 p., друга — “Подорож до Києва“ — 1887 р.

Про що ж пише Осип Маковей у своїх віршах?

Про чудову природу рідного краю, чисті й прекрасні почуття людини і, звичайно, про український народ та його історію.

3. Учні читають напам'ять декілька поезій Осипа Маковея (“Сон“, “Ми гайдамаки“, “Стрілецький марш“).

4. Більша частина літературної спадщини Осипа Маковея — це прозові твори. Збірки оповідань, нарисів, фейлетонів “Наші знакомі“ (1901), “Оповідання“ (1904), “Кроваве поле“ (1921), “Примруженим оком“ (1923), окремі оповідання — “Оферма“, “Весняні бурі“, повісті “Заліссє“ (1892) та “Ярошенко“ (1905).

5. Учні досліджували вдома питання про історію написання повісті.

Навесні 1899 р. Осипа Маковея було відзначено грошовою премією за

оповідання “Оферма“ з фонду сприяння молодим літераторам, створеного при Віденському університеті. Ці гроші він використав на поїздку до Відня для наукових занять під керівництвом видатного вченого-славіста Ватрослава Ягича. Тут, у слов'янській семінарії, він писав критичну працю про поему хорватського поета XVIII століття Івана Гундулича “Осман“, присвячену подіям польсько-турецької війни 1621 р. Дослідженням цієї теми Осип Маковей займався за порадою І. Франка.

“Передусім, спасибі Вам за тему, — писав О. Маковей з Відня своєму старшому другові у травні 1899 р.,— вона дуже сподобалась Ягичеві й мені подобається“.

Зібраний у Відні матеріал про польсько-турецьку війну і битву під Хотином Осип Маковей постійно поповнював. Під час літньої відпустки 1903 р. поїхав у село Довгополе — там за два місяці на одному подиху написав повість “Ярошенко“. Про свою працю над твором автор розповідає у статті “Про історичні оповідання“.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ВІКТОРИНИ “ХТО..?“

1. “... був родом із Кам'янця-Подільського“? (Старий Ярошенко.)

2. “... сказав Микулі, що польська чата забрала його родину“? (Його товариш Логофет.)

3. “... у Сучаві був старшим возним при суді“? (Старий Ярошенко.)

4. “... мав добрі сині очі й подобав на ченця“? (Петро Сагайдачний.)

5. “... хлопець розумний, тілько за молдавським престолом жалкує“? (Петро Могила.)

6. “... прийняв у свій полк Микулу“? (Михайло Дорошенко.)

1. “... оповідав про пригоду так поважно, як би все було найчистішою правдою“? (Козак Голота.)

8. “... 16 літ пробув між татарами, був пушкарем у турків“? (Іван Полтавець.)

9. “... спокійно розіклав малий вогник у рові, поклав соломи й патиків, приготовив собі залізну ключку“? (Пугач.)

10. “... каже, що прийде час, і Польща стямиться, буде сестрою Україні“? (Ходкевич.)

Для капітанів на цьому уроці пропонуємо два завдання:

1. Скласти дві строфи вірша про Хотинську битву.

2. Записати прислів'я та приказки, які зустрічаються у повісті Осипа Маковея “Ярошенко“.

Після виконання учнями інсценівок, коли журі підбиває підсумки, пропонуємо уболівальникам (учням, які не були учасниками команд, гостям) “заробити“ ще два бали для своєї команди, відповівши правильно на запитання:

1. Чи знав Сагайдачний турецьку мову? (Знав.)

2. З якого металу козаки виливали кулі? (З олова.)

3. Якого героя народної думи змальовано у повісті в гумористичному плані? (Козака Голоту.)

4. В якій народній пісні йдеться про двох історичних осіб, зображених у повісті Осипа Маковея? (“Ой на горі та й женці жнуть“.)

(Пісню виконують усі присутні на уроці.)

Домашнє завдання, крім ілюстрацій до твору та інсценівки, передбачає також виконання дослідницької роботи “Хотинська битва в історичних джерелах та повісті Осипа Маковея “Ярошенко“.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ВІКТОРИНИ “ХТО..?“

(До уроку-KBК за поемою І. Котляревського “Енеїда“.)

1. “... зібрав всіх вітрів до двора, Велів поганій буть погоді“? (Еол.)

2. “... миттю осідлавши рака, Схвативсь за його, як бурлака,

І вирнув з моря, як карась“? (Нептун.)

3. “... розумна пані та моторна...

Трудяща, дуже працьовита“? (Дідона.)

4. “... ясного Феба попадя,

При його храмі посіділа? (Сівілла.)

5. “... як циган, смуглой цери був,

Од сонця весь він попалився“? (Перевізник через Стікс.)

6. “... чисто сиротина...

Без нені, без отця дитина“? (Низ.)

7. “... був молоденький,

Так годів з дев'ятнадцять мав“? (Евріал.)

8. “... в маленьке дзеркальце дивилась,

Кривитись жалібно училась“? (Лавинія.)

9. “Енея не любила — страх“? (Юнона.)

10. “... кружляв сивуху

І оселедцем заїдав“? (Зевс.)

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ВІКТОРИНИ “ХТО..?“

(До уроку-KB К за п 'єсою І. Котляревського “Наталка Полтавка “.)

1. ... сказав, що він “бурлака на світі, тиняється од села до села“? (Петро.)

2. ... каже, що Наталка може померти “сідою панною“? (Виборний.)

3. “... мав гарний двір, із рубленою хатою. Коморою, садком“? (Терпило.)

4. ... каже, що “брехать і обманювать других — од Бога гріх, а од людей сором“? (Виборний.)

5. ... вважає, що доля сліпа й “часто служить злим, негідним і їм помагає“? (Возний.)

6. ... навчив Миколу співати пісню “Гомін, гомін по діброві“? (Старий запорожець Сторчогляд.)

7. ... хоче “одважитись у пекло на три дні піти“? (Микола.)

8. “... був і у моря, був на Дону, ...заходив і в Харків“? (Петро.)

9. ... заїжджав до виборного в гості (початок п'єси)? (Засідатель Щипавка.)

10. ... був “підканцеляристом із суда“? (Скоробреха.)

11. ... вважає, що “замуж вийти — не дощову годину пересидіти“? (Виборний.)

12. ... хоче “утаїти, що письменний, і прикинутись дурнем“? (Микола.)

На цьому уроці передбачаємо такий вид змагання, як складання тлумачного словничка до п'єси, розповідь про сценічну долю твору “Наталка Полтавка“, а також відтворення учасниками команд обряду сватання, виконання пісень із п'єси.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ВІКТОРИНИ “ХТО..?“ (До уроку KB К за романом П. Куліша “Чорна рада“.)

На уроці-КВК за романом Пантелеймона Куліша “Чорна рада“ пропонуємо учасникам команд дві вікторини. Перша має виявити знання учнями деталей твору, друга, традиційна, — впізнавання героїв.

ВІКТОРИНА ПЕРША

1. На чому билися Петро Шрам і Кирило Тур? (На запоясниках.)

2. Куди відвезли пораненого Петра Шрама? (У Хмарище.)

3. Як звали гінця з Переяслава, який приїхав до Сомка? (Іван Юско.)

4. Яку новину сповістили Сомкові? (Що його полки перейшли на сторону Іванця Брюховецького.)

5. Поблизу якого міста знаходився хутір Гвинтовки? (Неподалік Ніжина.)

6. Що стояло посеред двору Гвинтовки? (Стовп із кільцями.)

7. Якого кольору був жупан у Брюховецького? (Голубого.)

8. Чию булаву тримав Сомко? (Б. Хмельницького.)

ВІКТОРИНА ДРУГА: “ХТО..?“

1. “... на всю губу пишен і красен“? (Сомко.)

2. “... то веселиться серцем, то тяжко сумує“? (Леся.)

3. “... добрий син і щирий козак“? (Петро.)

4. “... був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанах“? (Брюховецький.)

5. “... був козак-душа“? (Кирило Тур.)

6. “... орел, не козак“? (Петро Шрам.)

7. “... по пістолях за поясом і по довгих шрамах на виду — старий козарлюга“? (Старий Шрам.)

8. “... наче бачить таке, чого видющий зроду не побачить“? (Божий чоловік.)

Крім уже відомих завдань, учасники команд розкривають питання “Літературна критика про “Чорну раду“ П. Куліша“ і дають визначення поняття “історичний роман“, наводять відомі їм приклади, складають словник козацької лексики.

Капітани команд пишуть твір-мініатюру “Які почуття і роздуми викликають у мене образи кобзаря та Пугача“ (за романом П. Куліша “Чорна рада“). Також вибирають із поданих означень ті, які б відповідали характеристиці Сомка чи Брюховецького: пишний, безчесний, щирий, зажерливий, красивий, лукавий, підступний, сміливий, незлобливий, жалюгідний, гордий, розумний, честолюбний.

Думаємо, що після такої праці над змістом твору учні зможуть розкрити будь-яку проблему, порушену в ньому; вмотивувати дії та вчинки героїв; дати їм власну оцінку; підкреслити роль художніх засобів, за допомогою яких автор змальовує персонажів, відтворює епоху, місце подій; висловити своє ставлення до зображуваного.





Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали доступні за ліцензією Creative Commons — «Attribution-NonCommercial»

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.