Позакласна робота з української літератури: сценарії позакласних заходів та завдання літературних вікторин - Гальонка О. А. 2021

Літературна вікторина «Чернігівщина в житті і творчості Т. Г. Шевченка»
Розділ 2. Літературні вікторини

Про який населений пункт, йде мова, які події відбулися в житті Тараса Шевченка?

1. Перебуваючи в 1846 році в Седневі, Тарас Шевченко десь наприкінці березня чи на початку квітня виїжджав у сусіднє село, до Миколи Івановича Кейкуатова. В березні 1847 року Т.Г. Шевченко вдруге відвідував це село. Тут він виконував роботу, яку йому замовив М.І. Кейкуатов.

Т.Г. Шевченко відвідував с. Бігач поблизу селища Седнів. Тут він виконав олійний портрет Єлизавети Василівни Кейкуатової, малюнок олівцем «Діти Кейкуатових»; роботи зберігаються в Державному музеї Т.Г. Шевченка НАН України.

2. У цьому повітовому містечку Т.Г. Шевченко перебував у другій половині січня і на початку лютого 1847 року. Тут він мешкав у В.М. Забіли, гостював у родинах Василя Михайловича Білозерського та Миколи Даниловича Білозерського. Перебуваючи в містечку, Тарас Шевченко відвідав навколишні поселення.

Містечко Борзна, тут Т.Г. Шевченко написав портрет В.М. Забіли, його сестри Надії Миколаївни, а також портрети членів родини Д.М. Білозерського. Відвідав хутори Кукуріківщина, у якому жив В.М. Забіла, та Сороки, де жила родина Сребдольських.

3. У це село, що розкинулося на правому березі річки Удай, Тарас Шевченко прибув улітку 1845 року за спеціальним завданням Київської археографічної комісії. Він мав замалювати архітектурні пам’ятники.

Село Густиня; тут знаходиться стародавній Густинський монастир, збудований у 1674 році. Тарас Шевченко в повісті «Музикант» пише: «Я, извольте видеть, по поручению Киевской археографической комиссии, посетил эти полуразвалины и .. .узнал, что монастырь воздвигнут... в 1664 году... (правильно — 1674 р.).

Узнавши все это и нарисовавши, как умел, главные или святие ворота, да церковь о пяти главах, Петра и Павла, да еще трапезную и церковь, где погребен вечной памяти достойний князь Николай Григорьевич Репнин.

4. Про це село Тарас Шевченко згадує в повісті «Музикант»; правда, не називає імені господаря, а лише натякає на його ім’я, називаючи його одним «із потомків славного прилуцького полковника».

Село Дігтярі Тарас Шевченко відвідав у травні 1845 року; тут він міг бачити вистави вертепу, слухати оркестр П.Галагана; можливо Т.Г. Шевченко тут зробив і деякі малюнки (про це згадує Л. Жемчужніков; у власниці с. Дегтярі зберігався альбом з малюнками В. Штернберга і Т. Шевченка.

5. Парк займав площу 680 гектарів. На його території — двохповерховий білокам’яний палац, архітектурний пам’ятник XVIII ст. Біля палацу альтанка, у якій М. Глінка написав оперу «Руслан і Людмила». Тарас Шевченко захоплювався чарівною красою парку, любив відпочивати під величезним дубом.

Село Качанівка; у кінці квітня 1843 року поет приїхав до Качанівки і привіз свою картину «Катерина». Вдруге відвідав село десь на початку лютого 1844 року і завіз на замовлення Тарновського копію портрета М.Г. Репніна. Можливо Тарас Шевченко побував у Качанівці і в 1845 році. 21 серпня 1859 року Т.Г.Шевченко знову в Качанівці. Син В.В. Тарновського, власника маєтку, попросив йому на пам’ять посадити молодий дубок. Тарас Шевченко виконав прохання молодого Тарновського.

В альбомі Тарновських поет написав:

« І стежечка, де ти ходила,

Колючим терном поросла.

1859 года, 21 августа. В Качановке».

6. Приятелька Тараса Шевченка Варвара Репніна в листі до Г.І. Псіол від 20 січня 1844 року повідомляла, що Т. Шевченко «отправился к своим неизменним Яковам...»

Село Линовиця; тут Тарас Шевченко гостював у родині де Бальменів. Подружився він із Яковом Петровичем де Бальменом. У 1844 році Яків де Бальмен розпочинає переписувати «Кобзар» латинськими літерами й ілюструвати книгу. До цієї

роботи був залучений і родич Якова де Бальмена художник М.Башилов. Закінчену роботу переслали до Одеси в липні 1844 року. На збереження Віктору Закревському. До «Кобзаря» ввійшли твори Тараса Шевченка: «Думи мої, думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Нащо мені чорні брові», «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч», «Гайдамаки», «Гамалія».

Цей «Кобзар» фігурував у справі Кирило-Мефодіївського товариства.

7. У лютому 1846 року Тарас Шевченко отримав завдання від Київської Археографічної комісії і виїхав на Чернігівщину. Його запросили Катериничі відвідати їхнє село. Поет прожив не менше 2-3 тижнів. У той час село було поділене на козаків, казенних, що належали Києво-Печерській лаврі, і кріпаків Катериничів.

Село Марківці; тут Тарас Шевченко виконав аквареллю вісім портретів; збереглося лише чотири: М.Ф. Катеринич (поміщиця), О.А. Катеринич (молодший син), І.А. Катеринич (середній син), Т.П. Катеринич (невістка). Портрети зберігаються в Київському державному музеї Т.Г.Шевченка.

8. Це місто Тарас Шевченко вперше відвідав у 1843 році, удруге в лютому 1846 року, коли їхав з Полтавщини до Чернігова, супроводжував його Олександр Афанасьєв-Чужбинський. Обидва вони мешкали в одній кімнаті в міському готелі. До них часто приходили місцеві жителі.

Місто Ніжин Тарас Шевченко згадує в повісті «Музикант», у листі до Варфоломія Шевченка. Студенти Ніжинського ліцею князя Безбородька відвідували Тараса Шевченка, також він побував у ліцеї.

У альбомі М.Гербеля поет записав рядки із вірша «Гоголю»:

За думою дума роєм вилітає,

Одна давить серце, друга роздирає,

А третяя тихо, тихесенько плаче

У самому серці, може, й Бог не бачить.

9. У цьому селі відбулася урочиста подія в житті П.О. Куліша і О.М. Білозерської. Тарас Григорович Шевченко також був при одній. Пантелеймон Куліш свідчив, що найдорожчим гостем був Т.Шевченко, котрого «всі полюбили за його простодушний характер, за його розум і пісні, які він співав чудово».

Село Оленівка. Тут, у Вознесенській церкві, 22 січня 1847 року Тарас Шевченко держав вінець під час вінчання Пантелеймона Куліша і Олександри Білозерської. Весілля тривало декілька днів на хуторі Мотронівка, поздоровляючи молоду, сказав: «Чи ти царівна, чи королева?» П.Куліш відповів: «На чужий коровай очей не поривай да собі дбай!».

10. Старовинне містечко, що розкинулося на берегах річки Удай Тарас Шевченко відвідував декілька разів: у 1845, 1846, 1855 роках. Про це містечко і його мешканців Т.Шевченко пише в повісті «Музикант».

Місто Прилуки. Тут Тарас Шевченко познайомився з Іллею Бодянським, побачив багато архітектурних пам’ятників. У повісті «Музикант» Тарас Шевченко писав «я уселся на своей мизерии, т.е. чемодане, и принялся рисовать прекрасно освещенную вечерним солнцем каменную церковь довольно неуклюжей, но оригинальной архитектуры, построенную полковником прилуцким Игнатом Галаганом...».

11. Це містечко Тарас Шевченко відвідував у 1846 році (на початку року та в середині березня), у березні та на початку квітня 1847 року він знову побував тут. Йому подобались місцеві краєвиди, високі могили, мальовнича річка. Лизогуби мали чудовий парк, у якому любив бувати поет, зупиняючись біля старої липи.

Це — містечко Седнів; тут Тарас Шевченко перебував у маєтку Лизогубів, Іллі та Андрія. У Седневі Т.Шевченко написав три краєвиди: «В Седневі», «Чумаки серед могил», «Коло Седнева», портрети Іллі Івановича (олія) та Андрія Івановича (олівець). На музичних вечорах Ілля Іванович грав на фортепіано, а Тарас Григорович виконував українські народні пісні, «вполне сохраняя характер народной, глубоко чувствовал, что пел» (Л.Жемчужніков). У Седневі поет написав поему «Відьма» («Осика»), готував поезії до нового видання «Кобзаря» і написав передмову. 4 квітня 1847 року Тарас Шевченко виїхав із Седнева, а 5 квітня його на в’їзді в Київ арештували.

12. Про перебування Тараса Шевченка в цьому селі є згадка в повісті «Музикант». Він описує панський маєток, широку алею, що простягалася до палацу, будинок, із залу якого можна вийти на уставлену квітами терасу, зелену леваду, що переходила в сад — ліс.

Село Сокиринці Тарас Шевченко відвідував у 1845 році, коли повертався в Ромни. Із власником маєтку Т. Шевченко був знайомий ще з Петербургу, подарував Г. Галагану з дарчим написом поему «Тризна». Свої враження від перебування в Сокиринцях поет відбив у повісті «Музикант» і в листі до Г. Галагана.

13. Це місто, що розкинулося на правому березі Десни, Т.Г. Шевченко відвідав у лютому — квітні 1846 року та ще в березні й квітні 1847 року. Про місто він згадує в «Щоденнику» та повісті «Капитанша».

У місто Чернігів поет приїхав у лютому 1846 року і разом із своїм супутником О. Афанасьєвим-Чужбинським оселився в готелі «Царьград». У місті Т. Шевченко оглядав найважливіші пам’ятники архітектури, перемалював їх і збирав про них історичні довідки. Збереглися записи Тараса Шевченка про цитадель, Чорну гору, Спаський, Борисоглібський і Успенський собори. З малюнків залишилися: «Потір із села Мохнатин», «Трапезна чаша Густинського монастиря», «Енкалпіон». Ці речі знаходилися в ризниці Троїцького монастиря.

Примітка. Використано путівник «Шляхами Великого Кобзаря», підготовлений науковими працівниками Державного музею Т.Г.Шевченка.