Всі публікації щодо:
Фольклор

Українська словесність 5 клас конспекти уроків

Аудіювання як вид мовленнєвої діяльності. - Народні міфи та легенди. Легенда «Неопалима купина». - Навчальне аудіювання текстів художнього стилю (легенд)

Мета: ознайомити школярів з художніми особливостями аудіювання як одного з видів мовленнєвої діяльності, що дозволить формувати уміння в аудіюванні, (слуханні та розумінні) текстів різних типів і стилів мовлення, поглибити і узагальнити знання про народні легенди.

Комунікативний компонент: розвиток умінь аудіювання, створення власних висловлювань на базі прослуханих текстів.

Соціокультурний: поповнення знань про історичне минуле України, особливості народних міфів і легенд як фольклорних жанрів.

Діяльнісний: розвиток загальнонавчальних умінь порівнювати, аналізувати тексти, застосовувати отримані знання у змінених умовах, формування креативного мислення.

Лінгвістичний: збагачення мовлення учнів новою лексикою, формування умінь використовувати мовні засоби, адекватні меті і стилю висловлювання.

Літературознавчий: поповнення знань про міфи і легенди як літературні жанри, їх структурні та мовні особливості.

Обладнання: підручники з української літератури для 5 класу, картки-інформатори, тематичні літературознавчі словнички.

Інтеграція видів мовленнєвої діяльності: читання, аудіювання, говоріння, художня й ігрова діяльність.

Тип уроку: інтегрований, бінарний (розвитку мовлення, роботи з художнім текстом).

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності на уроці, повідомлення про особливості бінарних уроків.

Слово вчителя.

Ми вже ознайомилися на уроках розвитку мовлення з усіма видами мовленнєвої діяльності. Пригадайте, будь ласка, з якими (читання, аудіювання, говоріння, письмо).

А як ви думаєте, який з них займає провідне місце у вашому житті? У житті вашої сім'ї, інших людей?

За останніми науковими даними, час, що витрачається на мовленнєву діяльність, розподіляється таким чином: читання — 6%, аудіювання — 45%, говоріння — 30%, письмо — 9%, комбіновані — 10%. Це в середньому (хтось, може, більше читає, хтось — пише (вірші, оповідання), а хтось — говорить), але всі люди, незалежно від професії, мають добре володіти умінням уважно слухати співрозмовника, сприймати на слух інформацію, оскільки це — один із шляхів пізнання навколишнього світу.

Отже, ми впевнилися, що аудіювання — дуже важливий вид мовленнєвої діяльності, який потребує спеціальних умінь і відповідно спеціальної роботи над їх формуванням. Цим ми і займемося на сьогоднішньому уроці, а текстами будуть слугувати народні міфи та легенди, з якими ви почали знайомитися на минулому уроці літератури.

II. Організація пізнавальної діяльності.

1. Аудіювання тексту у вигляді конкурсу на найкращого, умілого та свідомого слухача.

Завдання № 1. Уважно прослухайте текст « Чому буває сумне сонце» (учні уважно слухають читання міфу вчителем).

Завдання №2. Дайте відповіді на запитання (кожна правильна відповідь оцінюється 1 балом).

— Про що розповідається в тексті?

— Назвіть усіх героїв твору (Чоловік, жінка, брат, сестра, сонце).

— Які предмети зустрічаються в легенді? Намагайтеся перераховувати послідовно (льох, небо, ризи, хата, вода, день, миски, ложки, вітер, мороз, дорога, драбина).

— Які з перерахованих вами предметів є важливими для оповіді? (Ризи, небо, драбина, вода). Чому?

— Чому сонце одружилося зі звичайною дівчиною? (Вона найкраща в світі).

— Хто з рідних дівчини пішов її шукати?

— Як відбулася зустріч сонця з братом дівчини?

— Чому сестра порадила братові заховатися в льох?

— Для чого сестра поливала брата водою?

— Про що попросило сонце брата дівчини?

— Як впорався хлопець із дорученням сонця?

— Чому він вчинив безлад на небі?

— За що хлопець побив вітра та мороза?

— Якою була відповідь сонця на безлад, вчинений на небі?

— Чому сонце не могло швидко вилізти на небо?

— Як вдалося брату з сестрою втекти?

— Чому сонце цілий тиждень не показувалося на небі?

— Які дієслова використано, щоб розповісти про поведінку сонця?

— Якими словами можна охарактеризувати брата?

— Як ви думаєте, чи зраділи батьки поверненню дівчини?

— Якою ви бачите реакцію людей на небо без сонця?

2. Підведення підсумків, виставлення оцінок найбільш активним учням. Аналіз питань, на які були отримані повні відповіді, та тих, що потребували доповнення і корекції. Успішним аудіювання тексту є тоді, коли учні:

— Усвідомлюють інформацію, подану в тексті;

— Уміють виділяти головне, відмежовувати його від другорядного і утримувати в пам'яті головне;

— Встановлюють логічні зв'язки між елементами тексту;

— Роблять висновки з почутого.

III. Ознайомлення зі специфікою аудіювання як виду мовленнєвої діяльності.

1. Робота з пам'яткою (карткою-інформатором).


ПАМ'ЯТКА

(картка-інформатор)

Аудіювання — один з чотирьох видів мовленнєвої діяльності, сутність якого полягає у сприйманні на слух мовлення, його розумінні. Це основне джерело отримання знань, основа спілкування, засіб здобуття інформації.

Уміти відібрати та запам'ятати потрібні відомості, а потім їх використати — необхідна умова представника будь-якої творчої професії (гуманітарної чи технічної). Йдеться про неповторювану інформацію, почути яку можливо лише раз.

Виділяють декілька видів аудіювання, кожен з яких має свої особливості та сферу використання:

Глобальне аудіювання — це усвідомлення лише загального змісту повідомлення, яке потребує умінь визначати тему, основну думку почутого, ділити текст на смислові частини, відмежовувати головне від другорядного. Сфера використання — стислий переказ почутого, прослуховування радіопередач тощо.

Докладне (детальне) аудіювання — це повне усвідомлення всіх елементів повідомлення, яке потребує сформованості вмінь ділити текст на змістові частини, визначати смисл кожного з елементів тексту, запам'ятовування опорних слів та словосполучень. Сфера використання — детальний переказ тексту; запам'ятовування завдань, не записаних на дошці, з метою виконання їх у певній послідовності.

Критичне аудіювання — це висловлення свого власного ставлення до почутого, критичне узагальнення інформації, вміщеної у тексті, яке потребує умінь висловити свою мотивовану згоду чи незгоду з певними твердженнями тексту, критичного осмислення сприйнятого на слух. Сфера використання — переказ з творчим завданням, висловлення своєї думки про почуте.

(Методика опрацювання пам'ятки може бути різною: читання тексту, відповіді на запитання, запис у словнички базових понять тощо).

2. Закріплення поняття «аудіювання».

A)Уважне прослуховування одного з найдавніших міфів «Про вогонь», настанова учням про детальне запам'ятовування змісту тексту.

Б) Бесіда за прослуханим:

— Про що розповідається у міфі?

— Хто є головними героями твору?

— Про що розповідав один вогонь іншому?

— Що означає, за міфом, добре обходитися з вогнем? Передайте прямою мовою.

— Що означає, за міфом, погано обходитися з вогнем? Передайте дослівно.

— Як вирішив помститися вогонь своєму хазяїну, що погано з ним поводився?

— Як ви думаєте, чому не згоріло колесо, що знаходилося в дворі?

— Чим повчальна ця оповідь?

— Що в цьому міфі є фантастичним, а що реальним?

B) Дослідницьке (пошукове) завдання: доведіть, що «Про вогонь» є міфом. Для цього пригадайте з минулого уроку:

— Що таке міф?

— Які особливості міфів ви знаєте?

— Про що здебільшого розповідається у міфах?

— Які художні засоби є характерними для цього жанру фольклору?

Відкрийте підручники з літератури на с. 21, віднайдіть у тексті міфу вже знайомі вам художні засоби (епітети, порівняння, метафори).

Висловіть своє твердження за схемою:

Цей текст є міфом тому, що ….

По-перше, у тексті йдеться про первісні уявлення про стихію вогню….

По-друге, присутнє фантастичне

По-третє, … …

По-четверте, …

Отже, твердження про те, що текст «Про вогонь» є міфом, правильне.

IV. Систематизація та узагальнення знань про міфи та легенди (матеріал уроку української літератури).

1. Бесіда. На минулому уроці літератури ми познайомилися з поняттями «міф», «легенда», читали міфи та легенди. Давайте пригадаємо вивчений матеріал:

— Що таке фольклор?

— Які фольклорні жанри ви знаєте?

— Які з них є найдавнішими?

— З якими міфами ми ознайомились на минулому уроці?

— Які міфи ви читали вдома?

— Про що в них розповідається?

— Що таке легенда як жанр народної творчості?

— Які ознаки легенд ви знаєте?

— Що є спільного та відмінного у міфів та легенд?

Оскільки одним із завдань нашого уроку є систематизація вивчених знань, то найкращим видом роботи буде побудова узагальнюючої таблиці, яку ми почнемо заповнювати на цьому уроці.

2. Побудова (на дошці і в зошитах) узагальнюючої таблиці «Основні жанри усної народної творчості»

У процесі заповнення таблиці можна користуватися підручником з літератури, термінологічним літературознавчим словником, задавати питання вчителю.

Таблиця. Основні жанри усної народної творчості


Жанр усної народної творчості

Визначення

Наявність/ відсутність фантастичного

Наявність/ відсутність героїчного

Форма

(усна/

письмова)

Художні

засоби

Назви

вивчених творів

Міф







Легенда







Казка







Переказ







На сьогоднішньому уроці ми заповнимо лише стовпчики до двох перших понять «міф», «легенда», а про інші фольклорні жанри будемо говорити на наступних уроках літератури.

Отже, що спільного у міфах і легендах (подивіться на таблицю)? Чим відрізняються ці два жанри? Які з міфів Вам найбільше сподобалися? Чому? Чим? 3. Закріплення знань з теми проводиться у вигляді змагання між рядами. Перевіряється уважність до текстів міфів і легенд. Вчитель читає запитання і варіанти відповідей на них, а учні:

1-й ряд — швидко відповідають тільки на ті питання, які містять пропущене слово у знайомих текстах;

2-й ряд — відповідають лише на ті питання, що містять назви вивчених творів або персонажів текстів;

3-й ряд — відповідають на питання, присвячені літературознавчим поняттям, які вивчалися на уроках і містяться у текстах міфів та легенд.

Запитання:

1) Назва небесного сузір'я згадується у творі ….

A) «Чому буває сумне сонце?»;

Б) «Про Зоряний Віз»;

B) «Чому пес живе коло людини?».

2) У реченні «Пес замовк, але враз здогадався, що та людина має бути сильнішою, коли її … боїться» пропущено слово…

А) вовк;      Б) ведмідь;      В) лев.

3) Фольклор — це…

A) усна народна творчість;

Б) твори, написані письменниками;

B) будь-які художні твори.

4) Лісова панна — це персонаж …

A) міфу;

Б) легенди;

B) казки.

5) Хто з героїв вивчених текстів обирав собі хазяїна?

A) вітер;

Б) вогонь;

B) пес.

6) Вітер в однойменному творі не хотів прийняти господаря до себе на ніч, тому що…

A) той ногу йому ножем врізав;

Б) почалася пожежа;

B) у хаті не було місця.

7) У реченні «Коли перекинувся той…, то з нього вилетіло сім зірок великих, восьма маленька та й поставали вони на небі» пропущено слово …

А) глечик;      Б) віз;      В) вулик.

8) Про дівчину, яка напоїла водою сімох людей, розповідається у творі …

A) «Лісова панна»;

Б) «Про дощ»;

B) «Про Зоряний Віз».

9) Богом Сонця у давніх українців вважався…

А) Велес;      Б)Перун; В) Дажбог.

10) Художнє образне означення — це …

A) порівняння;

Б) епітет;

B) персоніфікація.

11) Богинею добра і захисту людей від усякого зла була …

A) Берегиня;

Б) Лісова панна;

B) Неопалима купина.

12) Персонаж якого твору так відповів чоловікові: «Як же я тебе маю на ніч прийняти, коли ти мені ногу ножем врізав?»

A) «Про дощ»;

Б) «Про вогонь»;

B) «Про вітер».

13) До жанру легенди належить твір …

A) «Про створення землі»;

Б) «Чому пес живе коло людини?»;

B) «Дажбог».

14) Порівняння — це…

A) образне слово, за допомогою якого один предмет зіставляється з іншим предметом, схожим на нього;

Б) частина художнього твору;

B) засіб виразного читання.

15) «Коли будеш гуляти, не спали там колеса мого господаря, яке знаходиться на подвір'ї» так застерігав свого товариша…

А) вогонь;

Б) вітер;

В) дощ.

16) У реченні «Дажбог мав мужнє, широке, схоже на сонячне …. Обличчя й русяву бороду» пропущено слово…

A) колесо;

Б) проміння;

B) колосся.

17) За благородні вчинки маленької дівчинки Бог послав спраглій країні (» Про Зоряний Віз» ) …

A) золотий злиток;

Б) дощ;

B) сонячне проміння.

18) Уособлення — це синонім до слова …

A) епітет;

Б) порівняння;

B)      персоніфікація.

19) Найдавніший вид фольклору, в якому розповідається про богів, фантастичних істот, а також пояснюються різні природні явища, називається…

A) міфом;

Б) легендою;

B)      казкою.

(За О. М. Грабовською)

Результати вибіркового тестування показують, що ви вмієте добре слухати, усвідомлювати почуте і прослухане.

V. Робота над текстом легенди «Неопалима купина».

1. Дотекстові завдання.

1. Вашим домашнім завданням було самостійно прочитати легенду «Неопалима купина». Мабуть, у вас виникли запитання про назву твору — рослину, одне з центральних понять твору. Тому до початку нашої розмови надаємо слово нашому консультанту (учень класу, який раніше отримав індивідуальне завдання). А ви уважно слухайте. Кожен ряд має персональне завдання, яке вимагає слухання по-різному:

Перший ряд — глобальне аудіювання. Тобто яке? На що ви будете звертати увагу?

Другий ряд — детальне аудіювання. А ви як будете слухати?

Третій ряд — критичне аудіювання. А у вас що буде головним? Що передбачає критичне аудіювання? (Прогнозоване повідомлення.)

Неопалима купина

Так в народі називають ясенець. Ясенці — дуже гарні рослини. Мають привабливі білі або рожеві п'ятипелюсткові квіти, зібрані у китицеподібні суцвіття. Причому чотири пелюстки спрямовані вгору, а п'ята — донизу. Чіткі темніші жилки на пелюстках збігаються у центральній частині квітки, де на її дні міститься нектар. Ясенець має цупке темно-зелене непарно-перисте листя, схоже формою на листочки ясена. Мабуть, тому і назвали її лагідним словом «ясенець».

Ця рослина густо вкрита великою кількістю буро-чорних волосинок. Це своєрідні мініатюрні резервуари, наповнені ефірною олією. Завдяки їй ясенець має запах, схожий на суміш ароматів кориці та камфори.

Жаркої літньої пори ефірна олія починає випаровуватися. Може трапитися самозаймання. Квітка сама спалахує тремтливим зеленувато-блакитним або рожевим полум'ям. Кілька секунд ясенець стоїть, окутаний вогнем. Та ще мить, і полум'я гасне, а рослина продовжує стояти неушкодженою. Бо ж горіла не вона сама, а леткі речовини у повітрі навколо неї.

Зустрівши ясенець у природі, слід пам'ятати про обережність. Речовини, які він виділяє, можуть викликати враження шкіри, отруєння організму. Крім того, це — рідкісна рослина, що має лікувальні властивості.

Ще за старослов'янських часів ясенець використовували для лікування різноманітних захворювань. У XII столітті в країнах Сходу його застосовували як добрий засіб від укусів змій. Нині настій трави ясенця дає значний ефект при лікуванні захворювань шкіри.

2. Відповіді на запитання за змістом прослуханого повідомлення диференціюються за видами аудіювання:

— До якого стилю належить текст? Доведіть.

— Про що розповідається у тексті?

— Як його можна назвати, щоб заголовок відповідав темі, головній думці тексту?

— На які змістові відрізки можна поділити текст?

— Як ви думаєте, скільки абзаців у тексті?

— Чому ясенець називають неопалимою купиною?

— Який колір мають квіти ясенця?

— Чому цій квітці дали назву ясенець?

— Який запах має ясенець? Чому?

— Чому іноді трапляється самозаймання ясенця?

— Чому потрібно зберігати обережність, зустрівши ясенець у природі?

— Які лікувальні можливості має ця рослина?

— Висловіть своє ставлення до правдоподібності історії про самозаймання ясенця.

— У чому полягає символічність назви «неопалима купина» відносно квітки?

— Яка з назв квітки «неопалима купина» чи «ясенець», на вашу думку, є більш влучною? Чому? Свою думку доведіть.

— В яких ситуаціях цю рослину доречно називати «ясенець», а в яких — «неопалима купина» ?

(Методика проведення цього елементу уроку може бути різною: вчитель задає питання, а учні самі визначають, якому ряду відповідати, чи вчитель визначає ряд і тоді називає питання… )

2. Робота з текстом легенди.

А) Знаходження в тексті і зачитування уривків, найбільш важливих для його розуміння.

Б) Бесіда за текстом:

— Про яку квітку йдеться в оповіді?

— Яка біда прийшла на українську землю?

— Як тлумачили посланця-рослину ворожі володарі?

— Чим дивувала ворогів не бачена ними раніше квітка?

— Як купина допомогла перемогти чужинців?

— Чому квітку назвали неопалимою купиною?

— Як використовується символ купини у відомій іконі?

— Доведіть правильність твердження з тексту: «Неопалима купина — поетичне відображення долі України та українського народу».

— Що символізує рожевоквітна неопалима купина?

— «Неопалима купина» — це міф чи легенда? Чому ви так думаєте? Доведіть. Можете скористатися заповненою таблицею чи словничком.

VI. Підсумки уроку у формі заповнення клітин кросворду (за матеріалом, що вивчався упродовж 3-х уроків).




1
















2













3












4


















5













6













7















8










9















1. З яким звіром хотів потоваришувати пес? (Ведмідь)

2. Хто з героїв міфу так відповів господарю:» Як же я тебе маю на ніч прийняти, коли ти врізав мені ногу?» (Вітер)

3. Як називається стародавня народна оповідь про явища природи або фантастичні оповідання про богів, обожнювання героїв, уявних істот? (Міф)

4. Як звали бога Сонця? (Дажбог).

5. Як називається усне народне оповідання про чудесну подію, що сприймається як достовірна? (Легенда).

6. Хто з героїв міфу не показувався людям цілий тиждень? (Сонце).

7. З чим порівнювали наші предки квіти неопалимої купини? (Вогонь).

8. Як називається сузір?я, що складається з семи великих і однієї малої зірки? (Віз).

9. Як звали богиню Добра і захисницю людей? (Берегиня).

VII. Домашнє завдання.

Виконати завдання №1-7 на сторінці 26 підручника з літератури (див. літературу на с. 20).

Знайти чи скласти самостійно міф або легенду про походження якоїсь рослини чи тварини, населенного пункту, приготуватися до переказу в класі (українська мова, розвиток мовлення).

Ситуація: Ваша перша вчителька запропонувала Вам виступити на засіданні екологічного (біологічного, географічного) гуртка, який об'єднує молодших школярів.

Мета виступу: зацікавити слухачів оповіддю про походження географічної назви чи рослини, тварини; показати мудрість і поетичність давніх уявлень про світобудову (вплив + естетична).

Адресат — учні молодших класів, члени гуртка.

Адресант — ти сам (учень 5-го класу).

Форма — усна.

Жанр — міф або легенда.

Словничок літературознавчих та мовознавчих термінів

Аудіювання — один з чотирьох видів мовленнєвої діяльності, сутність якого полягає у сприйманні на слух мовлення, його розумінні. Це основне джерело отримання знань, основа спілкування, засіб здобуття інформації.

Глобальне аудіювання — це усвідомлення лише загального змісту повідомлення, потребує умінь визначати тему, основну думку почутого, ділити текст на смислові частини, відмежовувати головне від другорядного. Сфера використання — стислий переказ почутого, прослуховування радіопередач тощо.

Докладне (детальне) аудіювання — це повне усвідомлення всіх елементів повідомлення, потребує сформованості вмінь ділити текст на змістові частини, визначати смисл кожного з елементів тексту, запам'ятовування опорних слів та словосполучень. Сфера використання — детальний переказ тексту; запам'ятовування завдань, не записаних на дошці, з метою виконання їх у певній послідовності.

Критичне аудіювання — це висловлення свого власного ставлення до почутого, критичне узагальнення інформації, вміщеної у тексті, потребує умінь висловити свою мотивовану згоду чи незгоду з певними твердженнями тексту, критичного осмислення сприйнятого на слух. Сфера використання — переказ з творчим завданням, висловлення думки про прослухане.

Казка — один з найпоширеніших жанрів усної народнооповідальної творчості. Це епічне оповідання чарівно-фантастичного, алегоричного і соціально-побутового характеру із своєрідною системою художніх засобів, підпорядкованих героїзації позитивних, сатиричному викриттю негативних образів. Найвизначальнішою рисою казки є вигадка, творча мрія, фантазія, якою забарвлено кожну оповідку.

Легенда — жанр усної народної творчості та художньої літератури. Це оповитий казковістю і фантазією переказ про якусь визначну подію чи улюблену народом особистість.

Міф — вид фольклору, давні за походженням оповіді про богів, різних фантастичних істот, природні явища, чудеса. Міфи відображають уявлення та вірування людей глибокого минулого і були раннім видом народної творчості.

Реальне — яке існує в об'єктивній дійсності, дійсне, протилежне до уявного, вигаданого, фантастичного.

Фантазія — творча уява, здібність людини створювати нові образи, часто дуже відмінні від реальних.

Фантастичне — щось химерне, вигадане, малоймовірне, створене уявою.

Література

1. Глазова О., Кузнецов Ю. Рідна мова. Підручник для 5 класу. — К. : Освіта України, 2005.

2. Грабовська О. М. Уроки української літератури. 5 клас. За програмою 2005 року. — Тернопіль: Богдан, 2005. — 172с.

3. Лановик М., Лановик 3. Українська народна творчість. — К. : Знання — Прес, 2001. — 591с.

4. Мовчан Раїса. Українська література. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. — К. : Генеза, 2005.

5. Ониськів Н., Бутрин Л. Збірник текстів і завдань для аудіювання на уроках української мови 5-11 класи. — Тернопіль, 2005. — 127 с.

6. Паращич В. В. Аудіювання в 5-11 класах. Збірник навчальних і контрольних вправ та завдань. — Харків: Торсінг, 2004. — 175 с.

7. Українська література: Хрестоматія нововведених творів 5-6 класи закладів /За ред. М. Т. Жулинського і Р. В. Мовчан. — К. :Генеза, 2002. — 496 с.

8. Українська література. Програма для загальноосвітніх закладів /За ред. М. Т. Жулинського і Р. В. Мовчан. — К. : Генеза, 2004.










На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.