Всі публікації щодо:
Андієвська Емма

Я в камені згубив своє обличчя

* * *

Я в камені згубив своє обличчя

Колись. Та камінь часом ожива

Колись. А ніч до себе кличе —

На жнива.

Нехай тремтять в руках старечих

Зірки. Вони не знають болю.

А простір падає на плечі

Поволі,

Мов зачарований падінням.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.