Всі публікації щодо:
Артамонова Віра

Чекання

Річку згадую, схили,

Твої кучері русі.

Слово рідне та миле

В тихій хаті, на лузі.

Сонцем білена хата,

Ще й барвінок пригожий...

Все чекаю солдата

І забути не можу.

Йдуть роки. Та не вірю я,

Що той хміль перевився,

Линуть птиці із вирію,

А солдат - забарився.

.....