Всі публікації щодо:
Багірова Віра
Сон
Моя! Моя! — світи кричали.
Люблю! Люблю! —
зламався без.
Аж захитався із відчаю
Великий траур до небес.
Люблю, люблю, пести, коханий,
Мені всі пальці обцілуй,
Посидь зі мною аж до рана
І добру днину навіщуй.
Посидь, не йди,
ну хоч ще трошкиѕ
Зроби цю послугу мені.
Ти подивись на сина й дочку,
Сміються, бачиш, уві сні.
Хай люди скажуть: спать лягаю
Сама,
Ми двоє знаєм: ти воскрес.
Нехай хитається з відчаю
Великий траур до небес!