Лазар Баранович

ЧИТАЧУ ЛАСКАВИЙ, ПИЛЬНО ЗВАЖ СІ СПРАВИ - Лазар Баранович

Пробач, що просто я взявся писати,

Перо в звичайне чорнило вмочати;

Якби наваживсь у мозок вмочити,

Надлюдські мав би писання створити,

А що чорнила перу вистачало,

Писати мозком кебети не стало;

Чинив, як люди — всі люди на світі

Папір інкавстом навикли чорнити,

Перо у мозок не пхав із них жоден —

Із того шляху зійти я не годен.

Читай же, прошу, мою ти роботу,

Хоч і нездала, не зменшуй охоту,

Бо, як на мене, твоє я читав би,

Коли б ти взявся і так написав би.

Молись до бога за мене, читачу,

Хай я сі вірші на небі побачу.

За ту молитву дам добру пораду:

Свій гріб згадав я, і ти свій згадуй.