Лазар Баранович

СВІТ ЗБУРИЛИ ГРОЗИ НА ЛЮДСЬКІЇ СЛЬОЗИ - Лазар Баранович

Пожалься, боже, що світ закурився —

Се ти за наші гріхи розгнівився.

Брат брату ворог, до батька синове

Не мають віри, бояться обмови.

Своєї тіні жахаються люди —

Гріхи се чинять, пануючи всюди.

Мерщій вдавайтесь усі до покути!

Не бійтесь більше зловісної скрути!

Господь вам спокій, всім милий, поверне,

Лице ласкаве од вас не одверне.

Що в морі хвилі, то біди на світі,

Під ними мало хто може вціліти,

А як вцілієш в навальностях моря,

Зазнати можеш од ближнього горя.

Дай, боже, людям святу твою згоду,

Тривалу зливу зміни на погоду!

На Україні

Весь час хтось гине, Вкраїна морем

Стає червоним.

Хто сам — потоне, в гурті — переборе!

Хай Україна

Стає єдина! Татарин згине!

Нехай на згоду

Склада угоду любить русина.

Дай, боже, згоду святу Вкраїні,

Нехай Вкраїна у січі не гине!

Вже досить крові в краю сім пролито,

Невинних в ньому без ліку побито.

Нехай медові й молочні потоки

Його простори затоплять широкі!

Покруш, наш боже, мечі і гармати,

Дай із них дзвони гучні відливати,

Нехай розносять хвалу тобі щиру

За те, що дав ти зазнати нам миру,

Що пожаданий нам спокій даруєш,

Бо нашу сталість у вірі цінуєш.

Дай, боже, миру, най рани загою —

Всяк миру прагне по довгому бою