ГРАЙ ЩОБ ЗАРОБЛЯТИ

Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти

Sleepagotchi

#TotalHash
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна

Всі публікації щодо:
Бажан Микола

Число [Фрагменти] (1931)

Коли зли межа, як парость, проросла,
Коли вже інша грань нову межу затисла,
Тоді числом не зміряти числа,
Й стоять пусті, розкриті навстіж числа.
Стоять, мов згарища.
І куриться труха,
На них, як фіміам руїни і розору,-
Жертовники німотні Піфагору,
Порожніх капищ стоптана пиха.
В безбарвному осяєнні і блиску,
У вічнім холоді містичних сповивал
Чисельного скупого обеліска
Підносився насичений кристал,
Коли монархія над світом розпростерла
Свій сяг, і мудрість, і важучі берла,
Коли на владний трон, як рій грізних примар,
Здіймались числа у вінцях тіар,
Коли на вогнищах аутодафе потворних,
На смолоскипах паліївських орд,
В печах катівень, в алхімічних горнах,
В розжарюваних пухирях реторт
Кипіла лють, мов кість холопська, чорна,
І чорний голод, чорна кров і чорт.
Шугали випари і кидалися врозпаш,
Злітав язик огню, мов готики язик;
Підносився кристал, ясний, як смертний крик,
І падав знов на дно, страшний, неначе розпач.
Важким кристалом осідав на спід
У колби в череві, в її скляному шлунку,
І філософський камінь, і гомункул
Числа, як штучно вирощений плід.
І мудрість йшла, як хвора породілля,
З сухим, як гостія, й гарячим животом,
Отруєна чаклунським соком зілля,
Ядучим соком і містичним сном.
І мудрість йшла, як сон і паранойя,
Сновида лжива між живих сновид,
Підносячи число, як деспота, на щит
Поміж зачумлених, замучуваних стоя.
Число - монарх, що зводиться на трони,
На книги й вежі міст являти чудо й суд.
І замкнуто міста, і замкнуто закони,
І в знаки чисел входить абсолют.
Число - як обеліск володарів нездвигних.
Але вже куриться смертельна порохня
І вже в розколини на обелісках їхніх
Нове зерно свою стрілу вганя.
Відкупщик ходить при дворі монаршім,
Купцю в заставу меч приносить феодал,
І шал володаря - гендлярства хижий шал,
І наливається купецька сурма маршем,
І дзвонять щогли кораблів товстих,
І плинуть кораблі, і пера линуть гусячі
За ними вслід по шпальтах жовтих книг,
Число виводячи, збиваючи, вовтузячи,
Нездвижне й сонне ганьблячи число,
Шануючи оте, що бралось і росло,
Пускало парості і виганяло ссальця,
І пульсувало в шпальті й капшуці,
Як серце, зважене й обмацане у пальцях,
Як золотий дукат в торгашеській руці.
Число росте під алчними руками
І щодоби зростає.
Щодоби
Приплив-одплив невгавної лічби
Шумить над теплими й холодними морями.
Перегортаються і книги, і моря,
У далеч тягнуться, мов синї рейси, шпальти.
Немов флотилія, рахунку довгий ряд
Йде з Генту й Генуї до Корсіки та Мальти.
Крізь Зунд, Ламанш, Біскайю, Гібралтар
Веде рахунок свій стурбований гендляр,
І бачить він в прозірливості трансу,
Як повз екватори суворого балансу
Бредуть хисткі, уперті кораблі,
В меридіанах шпальт, як в темнім лабіринті,
В нестерпних штормах, в непрозірній млі
Шукаючи шляхів до двох прекрасних Індій.
Ось вправним почерком накреслено нулі -
Гендляр вдивляється і бачить за нулями
На багнах Африки золотоносні ями,
Пробоїни товсті в уярмленій землі.
І далі вписує конторський почерк звиклий
Фігури одиниць, цей частокіл лічби.
Так в караван лаштуються раби,
На спинах несучи криві, як двійки, ікла.
У кожну вісімку, чи сімку, чи дев'ятку,
У кожен з десяти невитворних значків
Вдивляється гендляр, як «в радість і в загадку
І конквістадорських завзятих кораблів
Законний власник, певний владноможець,
Чи імператорський католик-мореход,
Чи амстердамський вільний гугенот,
Лихвар, пірат і святобожець,
Вславляє цифр своїх широкий розворот
І, гримлячи дзвенючим тілом ножиць,
Хребцями рахівниць, немов кістками нот,
Пишається з числа, що йде, як переможець,
В свій перший банк, на перший свій банкнот.
Скарби і дії, визначені в числах,
Звикають цифри зважити й пойнять,
Як здобич панову, де вдавлено печать
Купецьких статків і торгових вислуг.
Вони служили, служать знов не згірш
Базарному бундючному монарху
За совість чи за карб, за виграш чи за скаргу,
Чи за звідомлення несамовитих бірж.
І буря перших бірж, і вітер перших акцій
їх відриває й гонить од землі,
Як душі виссаних і висохлих абстракцій,
Зароджених у підступі і злі.
І знов підноситься надземних чисел замах,
І знов підводиться, хоч в інших фіміамах,
В борні і течії мінливого єства
Абстракція числа, як привид божества,
Абстракція, що смертю пахне трохи,
Коли мертвіє рух і кам'яніє час
У формулах великого святохи,
У кафедральній замкнутості фраз.
І дійсність мислею була відбита й зранена,
І влучена, і випущена знов.
Дух бунтівничого купця і лютеранина
В собі свого купецтва не зборов.
І мисль стає дедалі все гугнявіш,-
Старіє Фауст, в'яне думки рух,
І перед тьмою незбагненних явищ
Лякливо клякне невсипущий дух,
Цей дух, що йшов проз течію сторіч
І розверзавсь могутніше та дужче
У життєдайних грозах протиріч,
Що розгортали й потрясали суще;
І розвертається движима та страшна,
Безмежна й вічна кругойдучість циклу,
Що вже перейдену, утворену та звиклу
Свою межу сама в зростанні поглина.
Стрибок зростань, і катастрофа, й натиск,
Могутнє скупчення шаленої снаги -
І рве ріка, як шкуру, береги,
Щоб берегом новим в новому плині гнатись,
Де міліард краплин вив'язує струю,
Де сотні струй ріку прядуть єдину,
Щомить міняючи пов'язаність свою,
Хитаючи й бунтуючи пучину.
Як пульс і плин, число росте й живе,
Собі само ламає серце й мозок,
Щоб з муки й боротьби, з великих гроз і грозок
Повстати знов, як значення нове.
У вічність вгвинчує свою снагу самум,
Жорстокий смерч, що виведений строго
З сухого серця і живущих дум, —
Знаючість Гегеля, ця тінь буття живого,
Цей правди темний відгомінний шум.
Бундючність Гегеля —
ікона і канон,
Професорські косноязичні клекоти,
Що, як у кут глухий,
женуть у свій закон
Живий неспокій,
душу діалектики.
Бундючність Гегеля —
пожива словоблудства
І нерухомий марш муштрованих ідей.
Живий неспокій -
у живих людей,
Цих перших на землі, що починають людство. [...]
Бо, сталь стругаючи,
ламаючи руду,
Ллючи чавун, витоплюючи мідь,
Дано труду
Збагнути світ, пізнати і змінить.
І дужа мудрість вчить творити речі,
Ладнати юрби й розкривать серця.
І творча лють бунтарських заперечень –
Прекрасна лють і впевненість творця.
Як труд і мисль, пізнать діла і землі.
О земле юрб і добр, о земле сил і дій!
Я кожну яв твою зв'яжу і відокремлю
В єдиній складності твоїй.
Тебе до пня,
до дна тебе, до краю
Всю вичерпать і розітнути суть.
Тебе, немов мету і жертву, розкриваю
Й не можу до кінця збагнуть,
Бо мудрості й буття неісходима путь,
Що, віддаляючи,
кінці свої зближає.
Безкрайність і кінець прядуть єдину сталь,
Бо світ скінченний і безкраїй він же. С
піраль буття, закружена спіраль,
Кінчивши коло, починає інше.
Неспокій і жага проймає їх наскрізь -
І серце, влите в світ,
і всесвіт, влитий в розум,
І падати їх зустрічам, як грозам,
Що в вибухах і звалах зачались.
Висока мудрість гроз.
Гроза, і мисль, і діло.
Народжена трудом, вертає до труда,
Пройшовши через мисль, неначе крізь горнило,
Ця істина - цей світ, цей ґрунт і ця руда,
Засмаглий залізняк, доробок рудокопа,
Ядучий пил хімічних речовин,
І, як мороз, різкий, прозорий газолін,
І синя глибина дзвінкого феростопа;
Це істина - цей впертий труд ідей,
Узяте цифрами знання і воля класу,
Що водить мисль свою на площі і в каркаси
Будов, піднесених людями для людей,
Немов господаря, -
господар і диктатор,
Що скаже - так, і буде дійсно так,
Що мисль і труд для наступу й атак
Кладе, мов кораблі, у бойовий кільватер.
Робота й мисль, сполучені в єдине,
Знання, і прагнення,
і розгортання сил,
Коли, у наступі розтоптаний, загине,
Глухий, немов пиха, нудний, неначе пил,
І гегелівський дух, натхненник пустосвятам,
І лживий, як спірит,
розлючений, як бог,
Приреченості лицемірний фатум –
Безрадісність і розпач обидвох. [...]



ГРАЙ ЩОБ ЗАРОБЛЯТИ

Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти

Gold eagle bithub_77-bit bithub_77-bit bithub_77-bit