ВОЛОДИМИР БІЛЯЇВ

Відгриміло.Тільки ваговито - ВОЛОДИМИР БІЛЯЇВ

* * *

Відгриміло. Тільки ваговито

Та старанно в шиби стука дощ,

І зелено-серпанкові віти

Розгойдались над асфальтом площ.

Тільки, бач, не мерехтливим дивом,

Із якого злива пил змела, –

Ґлянцюватим темним неґативом

Врода кленів на асфальт лягла.

Подивлюсь – і відплива тривога

З серця, що змирилось поготів

З тим, що щастя, видно, нетривкого

Ще зберігся й досі неґатив.