Удвох би йти

* * *

Удвох би йти – не одинцем,

Рука в руці у ранній присмерк,

Із опроміненим лицем

І на устах цілунків присмак.

Та доля нарекла іти

Самому без сльози на оці.

Потойбіч - смуток самоти

Й не веселіше по цім боці...