ВОЛОДИМИР БІЛЯЇВ

Моїй матері - ВОЛОДИМИР БІЛЯЇВ

Моїй матері

Не милую тебе і не милую,

Онімів я без слів і без слав.

Хто це, хто пекельною силою

Нас з тобою навіки прокляв?

Тільки вірю, що пам'яті кремені

Все ще викрешуть іскри оті,

Що слова, мною мовлені в темені

Перетворять у сяйва святі

І серпанком предвічного дива

Заквітчають самотнє чоло,

Щоб навіки, земна моя діво,

Воно сяйвом невгасним цвіло.

Щоб останній твій порух і подих,

Смерк зіниць за журбою повік

На донині незвіданий подвиг

Твого сина повів і прирік!