ВОЛОДИМИР БІЛЯЇВ

Вересневий роздум - ВОЛОДИМИР БІЛЯЇВ

Снує серпанок вересень над містом,

Ключі гусей у вирій подались,

Жовто-гарячим і багряним листям

Сипне нам скоро ранній падолист.

Злиняла зелень темно-соковита

І живопліт охляв раптово, всох,

Єдиний осінчак – осіння квітка -

Яріє на осонні, де ми вдвох

Стрічаєм нашу тридцять першу осінь –

Завжди нову, інакшу, не таку,

Як ті, що канули навічно досі

У часу течію швидку й тривку...