Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Григорій Дем`янчук

Григорій Дем`янчук

ЗОРІ В ОЗЕРІ

 

 Село Нобель — на піщаному клині, що розтинає озеро Нобель майже навпіл. Вістря клину — зелений пагорб з чубком молодих дерев.

 

Сидимо на пагорбі. По озерній гладіні розбіглися і завмерли, як прив'язані, рибальські човни. Тиша. Тільки хвилі шепочуть з очеретяним берегом.

 

— Тут у дванадцятому столітті був замок,— каже Павло Максимович Савич. Чоловікові вже під шістдесят, але він моложавий і міцний. Прийшов сюди, на берег озера, просто від роботи із своєю нерозлучною сумкою ветеринарного санітара. Спочатку я здивувався, що саме його, ветеринара, дали мені як провожатого в далеку та близьку історію села, у світ місцевих переказів. Невже, думав я, немає в селі учителя-історика7 Директор школи Микола Семенович Шкльода, помітивши мою розгубленість, підбадьорив:

 

— Допоможу, коли буде треба, але послухайте спершу Савича...

 

І дуже швидко я відчув, що він, Савич, саме той, хто мені потрібний.

 

— Називався замок Небельським,— продовжує Савич. — І город був Небель. Не знати, відколи став Нобелем.

 

— Так що можемо встановити свою Нобелівську премію,—жартує Шкльода.—За правильне освоєння боліт, наприклад...

 

Дев'яностолітній Ходневич, який прийшов на берег озера, не усміхається, бо не знає, що таке Нобелівська премія. Він, мабуть, думає про свою Переволоку, що в заплаві Прип'яті. Прибуває вода, і чи не стане хутір знову островом?

 

Переволока... Небельський замок... І вчувається мені: над озером, над Прип'яттю дзвенять мечі. І бачиться: зі стін замку падають у воду вороги-напасники... Придивляюся до густої трави на місці, де стояв замок. Що там під нею, у глибині землі? Рештки давньоруської фортеці з навічно загуслим дзвоном мечів, гомоном битви?

 

Мовчить земля.

А Савич говорить...

Шкльода говорить...

Ходневич говорить...


загрузка...
загрузка...