ІВАН ДРАЧ

ТАЄМНИЦЯ БУТТЯ - ІВАН ДРАЧ

ТАЄМНИЦЯ БУТТЯ


Десь там, у найвищих глибинах,

Десь там, у найглибших висотах,

Таємниця вродилася, як пелюстина,

Як бджола в золотистих сотах.


Уся — з найтемнішого світла,

Уся — з найсвітлішого змроку

Борсалась Таємниця, то тьмава, то світла,

Долаючи купіль жорстоку.


Ген там з найгіркішого солоду,

Ген там з найсолодшого болю

Зростала вона аж блакитна від голоду

І рвалася тужно на волю.


Десь там, в найпалкішому холоді,

Ген там, в холоднючій спекоті,

Таємниця життя вибухала,

Золотиста і зірна насподі.


І жахала вона бездонністю,

І манила вона мерехтливістю.

У закони лягла беззаконністю —

Таємничою справедливістю.


Таємнице буття — моя болісна рано,

Прадавній мій зболений кореню, де ти?

Сонця вибухають ранісінько-рано

Й народжують бджіл, і людей, і планети.


Отам, у найвищих глибинах,

Отам, у найглибших висотах,

Таємниця, наша вічна жар-птиця,

Наше серце бездонням висотує...