ІВАН ДРАЧ

Вивантаження граніту - ІВАН ДРАЧ

Іван Драч

Вивантаження граніту


Сивий, аж замислений,

крихкий на пругах

Граніт кострубатий до пальців липне.

Шпурляю — і він гоготить в ногах,

Влягаючись тілом в земні заглибини.


Рожевий, смугастий — в променях мліє.

В кожнім кристалі вогні полискують —

І падас сонце направо й наліво

Верткою мигливою блискавкою.


На іскри дробиться, вщухає, тихне.

Полами витрем замурзані чола ми.

Зцупимо, зрушимо — й знову задихано,

Азартно напружимось торсами голими...


Вже викотивсь місяць

із синіми горами,

Великий, важкий, сивувато-опаловий.

Може і цю розвантажим платформу —

Місячним каменем землю завалимо…


Хочеться пива. Петляємо коліями.

Стрічним дівчатам махаєм кашкетами.

Струмінь з-під крана морозно поколює,

Зорі од спини летять рикошетом.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.