В ТОВАРИСТВІ ДЖМЕЛЯ - ІВАН ДРАЧ - Українська література - Література для дітей

ІВАН ДРАЧ

В ТОВАРИСТВІ ДЖМЕЛЯ - ІВАН ДРАЧ - Українська література - Література для дітей

Ще вчора джміль гудів — сьогодні вже нема,

Застиг від холоду, ледь лапками він меле,

Крилята задубілі не здійма

І тихо й тоскно дивиться на мене.

Беру його із затінку, кладу

На щире сонце — в затишок осоння.

Джмелями літаки собі гудуть,

І джміль до них гуде собі спросоння.

Я потім забуваю про джмеля.

А він нагрівся, з рукава стартує,

Та щось йому така важка земля,

Та вітер ним, підраненим, гордує.

На ньому светрик чорно-золотий,

У нього груди ніжні, щирозлоті.

— Лети, — шепчу йому, — лети, лети,

Бо нам життя не в льоті, а в польоті!

Вже полудень. Аж чую — джміль гуде.

Куди там тому грому-бомбовозу...

Розправив крила, розігрівся день,

Летить джмелем навстріч зимі й морозу...



Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.