Всі публікації щодо:
Гайворонський Михайло
Не видно берега у сивій млі.
Не видно берега у сивій млі.
За нею, ген — дари і
насолоди.
І ми забудем давні недогоди,
Як рідних гір побачимо
шпилі.
Далека путь до світлої землі!
Таять підступність рифів чорні
води,
Багато бур і небезпек негоди
Збороти мусять наші кораблі.
Які
ми будем там? Тяжка наруга
Серця стоптала нам — і років злих
В душі ридає
незнищенна туга.
Вона зсушила вицвіт дум моїх,
І я боюсь країни
запашної
Не отемнити власною труною.