Всі публікації щодо:
Гайворонський Михайло
Отчизні
Твоїх надхненних краєвидів мова
Поволі блідне на блідій межі
Моєї пам’яті. Без їх покрова
Тяжкі путі скитальної душі.
Шле ніч безсоння і порожню втому,
Не чую зову я твоїх доріг;
У млах, за вікнами чужого дому
Сивіє чужини скорботний сніг.
А за нічними і німими млами
Ти шепчеш, шепчеш предків заповіт
Безкровними, беззвучними устами:
Свій білий міт.