Всі публікації щодо:
Гайворонський Михайло
Києву
Твого я не чую гомону,
О місто величне моє,—
Лише в ароматі спомину
Серце потіху п’є.
Ти послане нам і позначене
Дотиком вишніх крил;
Був перший твій камінь освячений
Любов’ю надземних сил.
Дар безлічі весен і осеней
Ще приймеш, як вічности син,
Ще ранок, живий і росяний,
Відродження — прийде він!
Пронизана світлами білими,
Щастя твого далечінь
Присниться мені, спочилому
По втомі земній. Амінь.